Справа №  1-37/11

2011 р.

В И Р О К

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

16.02.2011

          Іллінецький районний суд Вінницької області в скаладі:

Головуючого судді                Марчук В.С.

при секретарі                        Онофрійчук Л.І..

за участі прокурора              Струся О.Ю.

адвоката                               ОСОБА_1

    розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальну справу  про обвинувачення  ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Яструбинці Іллінецького району Вінницької області, жителя АДРЕСА_1; українця, громадянина України, не судимого, не працюючого, не одруженого,

            по ч. 1 ст. 115 КК України,

В С Т А Н О В И В:

Підсудній ОСОБА_2 17 вересня 2010 року біля 21 години в літній кухні в домогосподарстві ОСОБА_3, що по АДРЕСА_2 вчинив умисне вбивство ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 при слідуючих обставинах.

          Так, 17 вересня 2010 року біля 21 години ОСОБА_2, перебуваючи у стані  алкогольного сп’яніння , прийшов у двір ОСОБА_3, що по АДРЕСА_2, вияснити та переконатися чи не було у того співмешканки ОСОБА_2 ОСОБА_4

          ОСОБА_3 знаходячись у своєму дворі, повідомив ОСОБА_2, що ОСОБА_4 у нього немає та запропонував йому поговорити, запросивши до літньої кухні. У дітній кухні ОСОБА_3 та ОСОБА_2 стали розпивати спиртні напої та  сперечатися чия буде ОСОБА_4 ОСОБА_2, приревнувавши ОСОБА_4 до ОСОБА_3, став звинувачувати того в тому, що він підтримує відносини з його співмешканкою.

          В ході даної суперечки ОСОБА_3 вийшов з літньої кухні, взяв металевий прут і повернувся. В літній кухні ОСОБА_3 замахнувся металевим прутом на ОСОБА_2, намагаючись його вдарити.

          ОСОБА_2, ухилившись від удару, вирвав металевий прут з рук ОСОБА_3 та викинув його у двір.

          Далі, маючи можливість вільно залишити домогосподарство ОСОБА_3, ОСОБА_2, будучи сильно обуреним поведінкою  ОСОБА_3, а саме: тим, що він не хотів поступитись відносинами з ОСОБА_4 та тим, що той замахнувся на нього металевим прутом, повернувшись з двору в літню кухню, з метою заподіяння смерті ОСОБА_3 наніс йому 10 ударів кулаком в груди, від чого той впав на підлогу.

          ОСОБА_2 у цей час, для продовження свого злочинного  наміру – заподіяння смерті ОСОБА_3, взяв у дворі дерев’яну палицю і, повернувшись в літню кухню до ОСОБА_3, який лежав на підлозі, тримаючи палицю двома руками, зі значною силою, зверху в низ наніс 7 ударів по тулубу та голові ОСОБА_3, а потім – ще 2 удари ногою в голову.

          Коли від вказаних ударів ОСОБА_3 перестав хрипіти та вчиняти будь-які рухи, ОСОБА_2 залишив його у літній кухні, вхідні двері якої закрив на замок, дерев’яну палицю, якою бив ОСОБА_3 викинув у дворі, а сам пішов з домогосподарства.

          20 вересня 2010 року ОСОБА_3 був виявлений мертвим у власній літній кухні.

          Вищевказаними діями ОСОБА_2 17.09.2010 року заподіяв ОСОБА_3 тяжкі тілесні ушкодження, небезпечні в момент заподіяння, у вигляді: рани в правій скронево-тім’яній ділянці, в правій завушній ділянці; синців з лівого та правого краю в ділянці правого плеча; в ділянці лівого та правого стегна; перелому кісток носа; переломів кісток лівого та правого передпліччя; крововиливів у м’які  тканини голови зі сторони їх внутрішньої поверхні; крововиливів у пристінкову плевру; множинних двобічних переломів ребер; перелому грудини; перелому правої скроневої кістки та забою головного мозку.

          Смерть ОСОБА_3 наступила від сполучної травми тіла, заподіяної ОСОБА_2, яка проявилась у множинних переломах ребер з обох боків по декількох анатомічних лініях;  переломом грудини; крововиливах у пристінкову плевру; крововиливах у м’які тканини голови зі сторони їх внутрішньої поверхні; в лобно-тім’яній  ділянці справа; переломі правої скроневої кістки; забої головного мозку; закритих переломах кісток лівого та правого передпліч; ранах, саднах, синцях в ділянці голови, обличчя, кінцівок.

          Підсудній ОСОБА_2 в судовому засіданні визнав вину в інкримінованому злочині частково та пояснив слідуюче.

          Так, він пояснив, що 17.09.2010 року біля 21 год. прийшов до ОСОБА_3 додому і став питати чи є у нього ОСОБА_4 – співмешканка  ОСОБА_2 ОСОБА_3 відповів, що ОСОБА_4  у нього немає і запросив ОСОБА_2 зайти поговорити. Вони обоє зайшли у літню кухню, випили горілки і ОСОБА_3 сказав йому, що ОСОБА_4 його жінка. На це ОСОБА_2 заперечив, сказав не лізти у сім’ю. Між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 виникла сварка в ході якої ОСОБА_3 вибіг у двір, де взяв кусок металевого прута і,  повернувшись, став ним замахуватися на ОСОБА_2 Той висмикнув  арматуру (металевий прут) з рук ОСОБА_3 і викинув її у двір, а потерпілого став бити руками у груди. Бив його разів три до того, як вирвав арматуру та разів 2 після того. Ще 2-3 рази бив палицею по нижній частині ОСОБА_3, яку взяв у дворі. Ще підсудній пояснював, що ОСОБА_3, падаючи, ударився головою в одвірок, тому  втратив свідомість.

          Коли ОСОБА_2 взяв дерев’яну  палицю і почав нею наносити удари, ОСОБА_3 лежав на полу.

          ОСОБА_2 визнає вину в інкримінованому злочині частково, тому що він не хотів убивати ОСОБА_3

          Незважаючи на те, що підсудній визнає вину в інкримінованому злочині, частково, його вина знайшла своє повне підтвердження в показах потерпілої, свідків, матеріалах справи та у вищевикладених показах підсудного.

          Так, потерпіла ОСОБА_5 вказала, що 20.09.2010 року до неї зателефонувала ОСОБА_6 і сказала, що з її батьком – ОСОБА_3 щось сталося, знайшли мертвим. Приїхавши біля 22 год. вечора у Дашів, потерпіла дізналася, що батька вбито.

          Свідок ОСОБА_7 пояснив, що він дружив з покійним ОСОБА_3, щодня ходив до нього збирати яблука у 2010 році влітку.  У вересні місяці 2010 року  ОСОБА_7  три дні підряд приходив до ОСОБА_3, але у нього все було закрито, в тому числі і літня кухня,  у дверях якої був ключ. На третій день, прийшовши ранком до ОСОБА_3, ОСОБА_7 застав ті ж закриті двері, але вирішив відімкнути літню кухню, подивитися, що там робиться.

          Відкривши двері, ОСОБА_7 у веранді літньої кухні побачив мертвого ОСОБА_3, який лежав у калюжі крові на полу.

          Свідок ОСОБА_4 підтвердила, що у неї з ОСОБА_3 склалися дружні стосунки через які її співмешканець ОСОБА_2 ревнував її до ОСОБА_3. 17.09.2010 року вона теж була вечером у ОСОБА_3 А коли туди прийшов ОСОБА_2, вона заховалася, вони всі були п’яні.

          Потім ОСОБА_4 пішла додому, а що було між ОСОБА_2 і ОСОБА_3 вона не бачила і не знає.

          Свідок ОСОБА_8 вказав, що він був понятим під час проведення відтворення обстановки та обставин події і при ньому ОСОБА_2 розповідав та показував як, чим і куди бив ОСОБА_3 Все це він робив без  будь-чийого примусу.

          Ще вина підсудного ОСОБА_2 підтверджується протоколом огляду місця події від 20.09.2010 року, у якому вказано, що в літній кухні домогосподарства ОСОБА_3 виявлено труп господаря ОСОБА_3, побитий і в калюжі крові; біля трупа виявлено частину зламаної деревини; біля вхідних дверей у літню кухню виявлена дерев’яна палиця зі слідами бурого кольору, схожими на кров та мікроелементами схожими на  волосся (а/с 5); фототаблицею до протокола огляду місця події, на якій зображений труп ОСОБА_3 в місці його виявлення (а/с 28); протоколом явки з повинною ОСОБА_2 від 20.09.2010 року, де ОСОБА_2 власноручно  зазначає, що після того як він видер у ОСОБА_3 металеву арматуру і викинув її у двір, вернувся в літню кухню і куском плінтуса, який захопив на подвір’ї , став бити ОСОБА_3 по голові та інших ділянках тіла від чого ОСОБА_3 упав, а ОСОБА_2 продовжував його бити ногами в голову. Від цих ударів ОСОБА_3 став  харчати і ОСОБА_2 наступив ногою йому на голову після чого той замовк.

          ОСОБА_2 кинув біля ОСОБА_3 кусок  плінтуса, замкнув літню кухню і пішов додому (а/с 35).

          Ці покази підсудного говорять про те, що він умисно убив потерпілого ОСОБА_3 так, як  щоб цього не було, ОСОБА_2 не потрібно було повертатися до літньої кухні після того, як він викинув металевий прут; впослідуючому, б’ючи ОСОБА_3, наносив йому удари у життєво важливий орган – голову, аж доки той не замовк і наостанок – замкнув літню кухню, не надавши ОСОБА_3 ніякої допомоги зі свого боку, та позбавивши його можливості отримати таку допомогу від інших.

          Підтверджується вина підсудного, крім того, протоколом огляду трупа ОСОБА_3 та фототаблицею до даного протокола, з яких видно, що ОСОБА_3 побитий, зокрема  побита голова, тулуб (а/с 42-45); протоколом відтворення обстановки і обставин події, де вказано що ОСОБА_2 добровільно розповів де, як і чим він вбив ОСОБА_3 Під час відтворення проводився відеозапис та фотографування, що є теж доказами вини підсудного (а/с 70-82).

          Незважаючи на те, що підсудній міняє свої покази у  даному випадку і вказує, що по голові бив випадково і лише кілька разів, ці його покази спростовуються  явкою з повинною, трупом ОСОБА_3 з тілесними ушкодженнями голови, грудної клітки, ключиць.

          При вчиненні даного злочину підсудній на хронічне психічне захворювання не страждав, перебував поза будь-яким тимчасовим хворобливим розладом психічної діяльності, як і на даний час про що свідчить акт № 329 стаціонарної судової психолого-психатрічної експертизи від 11.10.2010 року (а/с 158-160).

          Про сполучну травму тіла ОСОБА_3, яка стала причиною його смерті, свідчить акт судово-медичного дослідження трупа ОСОБА_3 (а/с 203).

          Підтверджується вина ОСОБА_2, крім того, висновком цитологічної експертизи № 323 від 28.10.2010 року (а/с 135); висновком біологічної експертизи № 423 від 15.10.2010 року, які говорять що на палиці, вилученій під час огляду місця події, є кров та волосся ОСОБА_3 (а/с 156) та іншими матеріалами справи.

          Таким чином, оцінивши досліджені докази у сукупності, суд вважає встановленим, що своїми діями ОСОБА_2 вчинив злочин, який слід кваліфікувати по  ч. 1 ст. 115 КК України, як умисне вбивство, тобто, умисне протиправне заподіяння  смерті іншій людині.

          Призначаючи підсудному міру покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину; особу винного, який раніше не судимий; характеризується по місцю проживання посередньо.

          Ще суд враховує пом’якшуючі обставини такі, як щире каяття у вичиненому та явка з повинною; звернення громади Св’ято – Михайлівської церкви про пом’якшення підсудному покарання.

          Враховує суд і такі обтяжуючі обставини, як тяжкі наслідки, завдані злочином та вчинення злочину особою, що перебуває у стані алкогольного сп’яніння.

          І суд вважає, що виправлення підсудного  не можливе без ізоляції від суспільства.

               На підставі  наведеного та керуючись ст. ст. 321-324 КПК України, суд  

П Р И С У Д И В:

ОСОБА_2 визнати винним та призначити покарання по ч.1 ст. 115 КК України – десять років позбавлення волі у кримінально виконавчій установі закритого типу.

          Строк відбуття покарання рахувати з часу затримання – з 20.09.2010 року.

          Запобіжний захід до набрання вироком законної сили залишити взяття під варту.

    Речові докази: касету та диск – зберігати в справі; одяг ОСОБА_3, ОСОБА_2; фотокартку ОСОБА_4;  зіскоби плям; зразки волосся; зрізи нігтів; зразки крові та дерев’яні палиці – знищити.

На вирок протягом 15 діб з часу його проголошення, а для засудженого – з часу отримання копії вироку, може бути подана апеляція.

Суддя                                                                                               В.С. Марчук