Справа  2-а-806/11           

                                                       ПОСТАНОВА

                               ІМЕНЕМ        УКРАЇНИ

  03.03.2011   року        Суддя Чорноморського  районного суду   Автономної Республіки Крим           

                                                                     Стебівко О.І.

розглянувши  в порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом  ОСОБА_2 до Управління пенсійного фонду України в Чорноморському району АР Крим про стягнення недоплаченого щомісячного підвищення пенсії „Дітям війни ”,      

                                                                             ВСТАНОВИВ:

   Позивачка звернулася до суду з адміністративним позовом до Управління  пенсійного  фонду  України  в Чорноморському районі АРК про поновлення строку для звернення до суду, про визнання протиправними дії органу владних повноважень та про зобов’язання нарахувати, виплатити недоплачену та начисляти щомісячну соціальну допомогу «Дітям війни», мотивуючи свої вимоги тим, що вона підпадає під  категорію  „дитина війни”  в розумінні  Закону  України  „Про соціальний  захист  дітей війни”  і має  право  на  пільги,  передбачені  цим Законом. Однак з вини відповідача пільги в повному обсязі не виплачувалися. Просить суд визнати противоправними дії відповідача та зобов’язати відповідача нарахувати та виплатити недоплачену щомісячну державну соціальну допомогу за період  з 01.07.2010 року по 01.01.2011 року у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком та забезпечити її виплату у 2011 році. Просить поновити пропущений строк для звернення до суду, як пропущений з поважних причин та стягнути з відповідача на свою користь судові витрати.

У запереченні на позов відповідач заявлені вимоги не визнав і вказав, що законом не врегульовано питання стосовно того, який орган виплачує вказану надбавку, не визнано в законодавчому порядку механізму розрахунку надбавки, тому задовольнити вимоги позивача у теперішній час не виявляється можливим, у зв’язку з чим просить у задоволенні позову відмовити, також просить відмовити у задоволенні позову у зв’язку з тим, що позивачем пропущений строк  звернення до адміністративного суду .

         Як вбачається з матеріалів справи, позивачка народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 року та має право користуватися пільгами відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни», що підтверджується копіями паспорта та тимчасовою довідкою.

Вказані обставини не заперечуються представником пенсійного фонду.

         Статтею  6  Закону  України  „Про соціальний захист дітей  війни”, було  визначено, що  дітям  війни  пенсії  або  щомісячне  довічне  грошове  утримання  чи  державна  соціальна допомога,  що  виплачується  замість  пенсії,  підвищуються на 30 %  мінімальної  пенсії  за  віком.

          Згідно із ч.2 ст.152 Конституції України закони, інші правові акти або окремі положення, що визнані неконституційними втрачають чинність з дня ухвалення конституційним судом України рішення про їх неконституційність.

              Згідно з ч. 1 ст. 17 Закону України „Про виконання рішення та застосування практики Європейського Суду з прав людини” суди України застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основних свобод та протоколи до неї і практику Європейського суду як джерело права.

          Відповідно до ст. 1 Протоколу № 1 до Конвенції кожна фізична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

          При розгляді справи „Кечко проти України” Європейський Суд з прав людини зауважив, що в межах свободи дій держави Держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату набавок (виплат) з державного бюджету, вносячи відповідні зміні в законодавство.

          Однак, якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах, доки відповідні положення є чинними.

          З огляду на правову позицію Європейського суду з прав людини, висловлену у зазначеному рішенні та положення ч. 1 ст. 58 Конституції України про незворотність дії в часі законів та інших нормативно - правових актів, крім випадків, коли вони пом’якшують або скасовують відповідальність, слід мати на увазі, що реалізація особою права, що пов’язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути постановлена у залежність від бюджетних асигнувань. Тобто, посилання органами державної влади на відсутність коштів, як на причину невиконання своїх обов’язків, не повинні прийматися до уваги.

Тому доводи відповідача про відсутність фінансових можливостей держави для виплати спірного підвищення пенсії суд не приймає до уваги.

Оскільки правові положення, які передбачають виплату дітям війни підвищення пенсії у розмірі 30 % від мінімальної пенсії є чинними, тобто не скасовані, не змінені, і позивач, який має статус дитини війни, має право на її отримання, органи державної влади не можуть свідомо зменшувати ці виплати.

           Відповідно до ч. 2 ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється 6-місячний строк, який обчислюється з дня коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Позивачка просить суд зобов’язати відповідача нарахувати та виплатити їй заборгованість по підвищенню пенсії за період з 01.07.2010 року по 01.01.2011 року. З позовом до суду позивачка звернулася лише 14.02.2011 року, тобто з пропуском строку, визначеного законом. Доказів про поважність причин пропуску строку суду позивачка не надала. На підставі зазначеного, суд дійшов висновку, що з вимогами про зобов’язання виплатити підвищення пенсії з 01.07.2010 року до  01.08.2010 року позивач звернувся з пропуском встановленого процесуального строку. У зв’язку з цим суд вважає за можливе прийняти до судового розгляду позовні вимоги лише в межах процесуального строку, тобто за період з 01.08.2010 р. по 01.01.2011  року, а в задоволенні решти позову відмовити у зв’язку з пропуском строків на звернення до суду.

Згідно із ч.3 ст.22 Конституції України – не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод при прийняття нових або внесення змін до чинних законів.

          Відповідно до ст.. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»в редакції Закону України від 19.12.2006 року № 489-У, що діяла з 01.01.2007 року, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Таким чином позивач має право на отримання підвищення пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком.

           Щодо вимог по зобов’язанню управління Пенсійного фонду України у Чорноморському районі виконувати нарахування підвищення до пенсії згідно з Законом України «про соціальний захист дітей війни»у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком та забезпечити її виплату у 2011 році, то на думку суду, визнання бездіяльності відповідача наперед та зобов’язання його вичинити певні дії з приводу нарахування та виплати пенсії в майбутньому не ґрунтуються на Законі, тому що суд наперед не може сказати про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень.

           Ст. 52 Закону України «Про державний бюджет України на 2010 рік»встановлено, що мінімальний розмір пенсії з 01.04.2010 року складає 706 грн., з 01.07.2010 року –709 грн., з 01.10.2010 року –723 грн.     

             Згідно довідки управління ПФУ України в Чорноморському районі АРК розмір виплат позивачу з квітня по жовтень 2010 року складав 49,8 грн.

          Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню.

         Крім тог, з відповідача відповідно до ст. 94 КАС України належить стягнути на користь позивача понесені ним судові витрати.   

                    На підставі викладеного, відповідно до ст. 6 ЗУ “Про соціальний захист дітей війни”,  керуючись ст.ст. 70, 71, 158, 160, 161, 162, 167, 183-2 КАС України, суд    

ПОСТАНОВИВ:

                  Адміністративний позов  задовольнити  частково.

          Зобов’язати  Управління  Пенсійного  фонду  України в Чорноморському районі АР Крим  здійснити нарахування та виплату ОСОБА_2 надбавки, передбаченої ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, виходячи з того що мінімальний розмір пенсії за віком встановлений на рівні прожиткового мінімуму для непрацездатних осіб за період з 01.08.2010 року по 01.01.2011 року за рахунок коштів Державного Бюджету України.

         Стягнути з Управління Пенсійного фонду України в Чорноморському районі на користь ОСОБА_2 за рахунок державного бюджету України судовий збір у розмірі 03,40 грн.

         В  іншій частині позовних  вимог - відмовити.

     На постанову може бути подана апеляційна скарга до Севастопольського апеляційного адміністративного суду  протягом 10 днів, починаючі з наступного дня після її оголошення, через Чорноморський районний суд АР Крим.   

                         Суддя:                                                                              Стебівко О.І.