ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 березня 2011 року м. ПолтаваСправа № 2а-1670/1142/11
Полтавський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді – Довгопол М.В.,
при секретарі – Дрижирук М.І.,
за участю:
позивача –ОСОБА_1,
представника відповідача –Яковенка Ж.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України Октябрського району в м. Полтаві про визнання недійсними рішень про застосування фінансових санкцій, відшкодування матеріальної та моральної шкоди, -
В С Т А Н О В И В:
09 лютого 2011 року ОСОБА_1 звернулася до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України Октябрського району в м. Полтаві про визнання недійсними рішень про застосування фінансових санкцій № 146, 147, 148 від 26 січня 2011 року, відшкодування перевиплат з податку в сумі 161 грн. 69 коп. та моральної шкоди в сумі 3 тис. грн.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилалася на те, що рішення про застосування фінансових санкцій винесені відповідачем за неподання звітності на підставі норм ст. 17, п. 5 ч.9 ст. 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»та інших законодавчих актів, які втратили чинність. Вказувала, що про необхідність подання звітності до Пенсійного фонду відповідачем протягом 2007-2010 року не повідомлялося. Зазначала, що у зв'язку з прийняттям вказаних рішень та зволіканням відповідача із видачею довідки, яка необхідна для реєстрації припинення підприємницької діяльності, позивач понесла додаткові витрати по сплаті податку за листопад –грудень 2010 року в сумі 161грн. 69 коп., які просить відшкодувати за рахунок відповідача. Крім того, вважає, що діями відповідача їй завдано моральних збитків на суму 3 тис. грн.
У судовому засіданні позивач підтримала позовні вимоги, просила їх задовольнити.
Представник відповідача проти позову заперечував, просив відмовити у його задоволенні.
У запереченнях посилався на те, що згідно пп. 4 п. 2 ст.17 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»позивач як страхувальник зобов'язана подавати звітність територіальним органам Пенсійного фонду у строки, порядку та за формою, встановленими Пенсійним фондом. Порядок подання відомостей про застраховану особу за 2007-2009 роки визначений постановою Правління Пенсійного фонду України від 10.06.2004 року № 7-6 та постановою Правління Пенсійного фонду України від 05.11.2009 року № 26-1, згідно яких страхувальник один раз на рік до 1 квітня поточного року згідно із затвердженим графіком подає до територіального органу Пенсійного фонду за місцем реєстрації комплект документів первинної звітності до системи персоніфікованого обліку відомостей про застрахованих осіб за попередній рік. Враховуючи те, що позивачем річні звіти за 2007-2009 роки були подані 26.01.2011 року, тобто несвоєчасно, до неї застосовано штрафні санкції відповідно п. 5 ч. 9 ст. 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», який був чинним на момент виникнення спірних правовідносин. Вказував, що вимоги позивача про відшкодування перевиплат з податку за 2007-2009 роки є безпідставними та такими, що не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства. Посилання позивача на заподіяння моральних збитків вважає недоведеними, оскільки відповіді на її скарги були надіслані в строки, передбачені чинним законодавством.
Заслухавши пояснення позивача, представника відповідача, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 зареєстрована як фізична особа-підприємець 29.12.2000 року (свідоцтво про державну реєстрацію серії В01 № НОМЕР_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1), з 02.01.2001 року перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України Октябрського району в м. Полтаві, що підтверджується довідкою управління від 28.02.2011 року № 3220/08-11.
26.01.2011 року ОСОБА_1 було подано до Управління Пенсійного фонду України Октябрського району в м. Полтаві річні звіти (індивідуальні відомості про застраховану особу) за 2007-2009 роки, що не заперечується позивачем та підтверджується довідкою управління від 28.02.2011 року.
26.01.2011 року головним спеціалістом відділу персоніфікованого обліку, інформаційних систем та мереж Управління Пенсійного фонду України Октябрського району в м. Полтаві Бугаєвською Г.О. були складені акти № 68, 69, 70, якими зафіксовано факт порушення позивачем строків подання відомостей, що використовуються у системі персоніфікованого обліку за 2007, 2008, 2009 роки. Також спеціалістами управління були складені акти відмови (ухилення) позивача від підпису зазначених актів.
26.01.2011 року Управлінням Пенсійного фонду Октябрського району в м. Полтаві були винесені рішення №146, № 147, № 148 про застосування фінансових санкцій за неподання, несвоєчасне подання відомостей, що використовуються в системі персоніфікованого обліку, якими до позивача на підставі п. 5 ч.9 ст. 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»застосовано фінансові санкції в розмірі 170 грн. (кожним рішенням).
Позивач не згодна із вказаними рішеннями, у зв'язку з чим оскаржила їх до суду.
Відповідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);безсторонньо (неупереджено);добросовісно;розсудливо;з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Надаючи оцінку оскаржуваним рішенням про застосування фінансових санкцій, суд виходить з наступного.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 11 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 року № 1058-IV (надалі –Закон) загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню підлягають фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, у тому числі ті, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), та члени сімей зазначених фізичних осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності.
Згідно п. 5 ч. 1 ст. 14 Закону застраховані особи, зазначені в пунктах 3 і 4 статті 11 та частині першій статті 12 цього Закону є страхувальниками.
Пунктом 4 ч. 2 ст. 17 Закону (в редакції до внесення змін Законом України від 08.07.2010 року № 2464-IV, який набрав чинності з 01.01.2011 року) було передбачено, що страхувальник зобов'язаний подавати звітність територіальним органам Пенсійного фонду у строки, в порядку та за формою, встановленими Пенсійним фондом.
Постановою правління Пенсійного фонду України від 10.06.2004 року № 7-6 було затверджено Порядок формування та подання органам Пенсійного фонду України відомостей про застраховану особу, що використовуються в системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування (постанова втратила чинність згідно з постановою правління Пенсійного фонду України від 5 листопада 2009 року N 26-1).
Пунктом 1.3. Порядку було встановлено, що страхувальник один раз на рік до 1 квітня поточного року згідно із затвердженим графіком подає до територіального органу Пенсійного фонду за місцем реєстрації комплект документів первинної звітності до системи персоніфікованого обліку відомостей про застрахованих осіб за попередній рік.
Пунктом 6 постанови правління Пенсійного фонду України від 5 листопада 2009 року N 26-1 було передбачено, що відомості про застраховану особу, що використовуються в системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування (первинна звітність до системи персоніфікованого обліку Пенсійного фонду), за 2009 рік подаються у строки та за формою, встановленими Порядком формування та подання органам Пенсійного фонду України відомостей про застраховану особу, що використовуються в системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 10.06.2004 N 7-6, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 10.08.2004 за N 1000/9599.
З огляду на викладене вбачається, що позивач як фізична особа-підприємець зобов’язана була подавати звіти за 2007-2009 роки до органів Пенсійного фонду України до 01 квітня поточного року за відповідний попередній рік.
Відповідальність за неподання або несвоєчасне подання відповідної звітності була встановлена п. 5 ч. 9 ст. 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»(яка діяла до набрання чинності Законом України від 08.07.2010 року № 2464-IV - до 01.01.2011 року).
Зазначеним положенням було передбачено, що за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою або подання недостовірних відомостей, що використовуються в системі персоніфікованого обліку та іншої звітності, передбаченої законодавством, до територіальних органів Пенсійного фонду накладається штраф у розмірі 10 відсотків суми страхових внесків, які були сплачені або підлягали сплаті за відповідний звітний період, за кожний повний або неповний місяць затримки подання відомостей, звітності, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а в разі повторного протягом року такого порушення - у розмірі 20 відсотків зазначених сум та не менше 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Як встановлено судом, Управлінням Пенсійного фонду Октябрського району в м. Полтаві рішення №146, № 147, № 148 про застосування до позивача фінансових санкцій на підставі п. 5 ч.9 ст. 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»були винесені 26.01.2011 року, тобто після втрати чинності вказаної норми Закону.
Згідно п. 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 08.07.2010 року № 2464-VI "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" на період до повного стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі нарахованих внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, та відповідних штрафних санкцій за фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування зберігаються повноваження щодо контролю за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій, якими вони були наділені до набрання чинності цим Законом.
Із аналізу вказаного положення вбачається, що за органами Пенсійного фонду були збережені повноваження щодо застосування фінансових санкцій, якими вони були наділені до набрання чинності цим Законом лише щодо сплати страхових внесків та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року.
За таких обставин застосування фінансових санкцій до позивача за несвоєчасне подання звітності, при тому, що вказане порушення встановлене після 01.01.2011 року, не належить до кола вказаних випадків.
Крім того, суд враховує наступне.
Фінансова санкція за неподання (несвоєчасне подання) звітності є за своєю правовою природою адміністративно-господарською санкцією.
Відповідно до ч. 1 ст. 250 Господарського кодексу України адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.
З огляду на те, що фактично позивачем було допущено порушення у вигляді несвоєчасного подання звітності за 2007 рік –02.04.2008 року, за 2008 рік –02.04.2009 року, застосування фінансових санкцій за вказані порушення 26.01.2011 року суперечить вимогам ст. 250 Господарського кодексу України.
Також суд бере до уваги, що із змісту рішень № 146, 147, 148 від 26.01.2011 року про застосування фінансових санкцій не вбачається конкретне порушення, за яке їх застосовано, тобто факт несвоєчасного подання звітності за 2007, 2008 або 2009 роки.
Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що рішення про застосування фінансових санкцій № 146, 147, 148 від 26.01.2011 року не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства.
За таких обставин позовні вимоги про визнання їх недійсними підлягають задоволенню. Оскільки рішення про застосування фінансових санкцій є правовим актом індивідуальної дії, і згідно ч. 2 ст. 162 КАС України, у разі його неправомірності, визнається судом протиправним і скасовується, суд вважає за необхідне згідно ч. 2 ст. 11 КАС України вийти за межі позовних вимог про визнання недійсними рішень № 146, 147, 148 від 26.01.2011 року та визнати їх протиправними та скасувати.
Позовні вимоги про відшкодування перевиплат з податку в сумі 161 грн. 69 коп. та моральної шкоди в сумі 3 тис. грн. є необґрунтованими, оскільки заподіяння відповідної шкоди та її розмір позивачем не доведено, тому задоволенню не підлягають.
На підставі викладеного, керуючись Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 року № 1058-IV, Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 року № 2464-VI , ст.. 250 Господарського кодексу України, статтями 2, 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України,-
П О С Т А Н О В И В:
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України Октябрського району в м. Полтаві про визнання недійсними рішень про застосування фінансових санкцій, відшкодування матеріальної та моральної шкоди задовольнити частково.
Визнати протиправними та скасувати рішення Управління Пенсійного фонду України Октябрського району в м. Полтаві про застосування фінансових санкцій № 146 від 26 січня 2011 року, рішення № 147 від 26 січня 2011 року, № 148 від 26 січня 2011 року.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору у розмірі 1,70 грн.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Повний текст постанови виготовлено 09 березня 2011 року.
Суддя М.В. Довгопол