Справа № 22   /1292                     Головуючий в суді 1 інст. Шимко В.П.

Категорія 13                                                Доповідач Широкова Л.В.

РІШЕННЯ  іменем України

13 липня 2006 року Апеляційний суд Житомирської області в складі:

головуючого Франовської К.С., суддів: Широкової Л.В.,Павицької Т.М., при секретарі Забеліній О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі цивільну справу за позовом Бердичівського КЕЧ району до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про виселення з житлового приміщення у зв'язку з наданням квартири за апеляційною скаргою Бердичівського КЕЧ району на рішення Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області   від 11 травня 2006 року, -

встановив:

В листопаді 2005 року до суду з вищезазначеним позовом звернулась Бердичівська КЕЧ району. Свої вимоги мотивувала тим, що 14.07.2005 року ОСОБА_1  на сім'ю з шести осіб, до складу якої входили й відповідачі, надано 4-х кімнатну квартиру площею 51 кв.м. Проте до неї не перейшли проживати дружина ОСОБА_1 - ОСОБА_2 подала заяву до КЕЧ про те, що з неповнолітнім сином залишається проживати у своїй однокімнатній квартирі, оскільки шлюб з чоловіком 21.09.2005 року розірвано.

Посилаючись на те, що наймач при одержанні ордера зобов'язувався звільнити квартиру, позивач просив виселити з неї відповідачів.

Рішенням Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 11 травня 2006 року в задоволенні позову відмовлено за безпідставністю вимог.

В апеляційній скарзі Бердичівська КЕЧ району рішення просить скасувати, справу направити на новий судовий розгляд. Рішення суду не відповідає встановленим обставинам справи та чинному законодавству.

Перевіривши законність та обгрунтованість судового рішення в межах доводів апеляційної скарги, Апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Відмовляючи Бердичівській КЕЧ району в задоволенні позову суд виходив з того, що Житловим Кодексом України не передбачена підстава, на яку посилається позивач, для виселення відповідачів. Проте з таким висновком суду не можна погодитися виходячи з наступного.

Відповідно до п.64 Правил обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов та надання їм жилих приміщень/далі Правила/ особи, відносно яких прийнято рішення про надання жилого приміщення, дають письмове зобов'язання про звільнення займаного приміщення.

При наданні наймачеві іншого жилого приміщення до нього переселяються і члени сім'ї, якщо вони включені в ордер і дали письмову згоду на проживання в цьому приміщенні, або коли за обставинами справи безспірно встановлено, що ними була висловлена згода звільнити займане приміщення.

Статтею 58 ЖК України визначено, що ордер є єдиним документом на право зайняття квартири. У відповідності з виданим ордером у передбачене в ньому жиле приміщення вселяється як громадянин, що отримав ордер, так і члени його сім'ї, зазначені в ордері. Однак останні зобов'язані звільнити попереднє приміщення і переселитись у нове, як цього вимагає п.66 Правил, якщо вони не тільки включені у ордер, але і попередньо дали письмову згоду на проживання у новому житловому приміщенні, або обставини справи безспірно свідчать, що вони дали згоду вселитися у нове приміщення.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 зобов'язалася звільнити попереднє житло / однокімнатну квартиру  ОСОБА_4 / і погодилася вселитися у нову квартиру, яка надана за ордером, в том числі і на неї.

Таким чином, ОСОБА_2  не має права на збереження за собою права на попереднє жиле приміщення і тому підлягає виселенню з квартири ОСОБА_4 в порядку ст. 109 ЖК України з переселенням у ОСОБА_4 разом з неповнолітнім  ОСОБА_5.

Та обставина, що ОСОБА_2 після одержання ордеру розірвала шлюб з ОСОБА_1    Права на збереження за собою права на попереднє жиле приміщення.

Виходячи з наведеного Апеляційний суд постановлює нове рішення про виселення ОСОБА_2 разом з неповнолітнім ОСОБА_5  з однокімнатної кв. в 4-х кімнатну квартиру АДРЕСА_2.

Керуючись ст.ст. 304, 307, 309, 313, 316 ЦПК України, Апеляційний

суд,

в up і ш и в :

Апеляційну скаргу Бердичівського КЕЧ району задовольнити частково.   Рішення Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 19 травня 2006 року скасувати на постановити нове, яким ОСОБА_2  та неповнолітнього сина ОСОБА_5,  ІНФОРМАЦІЯ_1  виселити з квартири ОСОБА_4  в квартиру АДРЕСА_2.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання законної сили рішенням Апеляційного суду.