Справа № 22    /1293   Головуючий у 1 інст. Олексієнко О.Л.

Категорія   17                 Доповідач: Широкова Л.В.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ                 УКРАЇНИ

13 липня 2006 року Апеляційний суд Житомирської області в складі: Головуючого судді Франовської К.С.,

суддів :  ШироковоїЛ.В.,ПавицькоїТ.М., при секретарі Забеліній О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засідання в м. Житомирі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, заподіяної джерелом підвищеної небезпеки, за апеляційною скаргою ОСОБА_2  на     рішення        Бердичівського     міськрайонного     суду

Житомирської області від 05 травня 2006 року, -

встановив:

В серпні 2005 року ОСОБА_1  звернувся до суду з позовом про відшкодування шкоди, завданої йому відповідачем під час ДТП, яка мала місце 29 травня 2005 року в м. Бердичеві на вулиці Свердлова.

Рішенням Бердичівського  міськрайонного суду  Житомирської області від 05 травня 2006 року стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1    11804,17 грн. вартості відновлюваного ремонту за пошкоджений в ДТП автомобіль, 2000 грн. моральної шкоди, 108 грн. судових витрат, 500 грн. за юридичну допомогу, 270 грн. витрат пов'язаних з проведенням експертизи та ЗО грн. на користь державного підприємства „Судовий інформаційний центр" за інформаційно-технічне забезпечення.

Зобов'язано ОСОБА_1  повернути  ОСОБА_2  пошкоджені деталі, загальна сума яких становить 1182,18 грн.

На зазначене рішення відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить рішення змінити ,зменшити розмір матеріальної шкоди до 3530,22 грн. та відмовити в задоволенні позову про відшкодування моральної шкоди. Апелянт вважає, що позивач не довів, що йому заподіяна моральна шкода. Суд вийшов за межі позовних вимог, оскільки стягнув з нього більшу суму, ніж: зазначив позивач в позовній заяві. Апелянт вважає, що суд без врахування коефіцієнту фізичного зносу ДТЗ , неправильно встановив суму збитків.

Апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, рішення скасуванню з ухваленням нового про відмову в задоволенні позову з таких підстав.

Відповідно до ст. З ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизначених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Як роз'яснив Пленуму Верховного Суду України в ч.2 п.4 постанови „Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування матеріальної шкоди" від 27.03.1992 року №6 із послідуючими змінами, під володільцем джерела підвищеної небезпеки розуміється юридична особа або громадянин, що здійснює експлуатацію джерела підвищеної небезпеки в силу права власності, повного господарського відання, оперативного управління або з інших підстав/договору оренди, довіреності/.

Як вбачається з матеріалів справи/а.с.56/ власником пошкодженого автомобіля ФІАТ державний номер  НОМЕР_1   є  ОСОБА_3. Позивач цим автомобілем керував на підставі тимчасового талону, який не дає йому права вимоги, щодо відшкодування заподіяних власнику автомобіля заподіяних внаслідок вищезазначеного ДТП збитків, а відтак, позивач права на звернення до суду із даним позовом не мав.

Суд першої інстанції на це уваги не звернув і ухвалив рішення, яке не може визнати законним.

За таких обставин рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з постановленням нового про відмову в задоволенні ОСОБА_1  в задоволенні позову за безпідставністю.

Керуючись ст.ст.303,304,307,309,316 ЦПК України, Апеляційний суд, -

вирішив :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2  задовольнити частково.

Рішення Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 05 травня 2006 року скасувати та ухвалити нове, яким ОСОБА_1 в позові до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, заподіяної джерелом підвищеної небезпеки відмовити за безпідставністю позовних вимог.

Рішення може бути оскаржено до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання законної сили рішенням Апеляційного суду.

Головуючий :    Судді