ЄВПАТОРІЙСЬКІЙ МІСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ  РЕСПУБЛІКИ  КРИМ

Справа № 2а-32/2011 р.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ      УКРАЇНИ

21 лютого 2011 року                                                                                        м. Євпаторія

Суддя Євпаторійського міського суду Автономної Республіки Крим Захарова І.О., розглянувши у порядку скороченого провадження в м. Євпаторії адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного Управління пенсійного Фонду України в АР Крим про визнання протиправними дій та зобов’язання нарахувати та виплатити недоплачену щомісячну соціальну допомогу «Дітям війни» за період з 07 червня 2010 року по 01 листопада 2010 та забезпечити її виплату у 2010 році,

ВСТАНОВИВ:

07 грудня 2010 року до Євпаторійського міського суду АР Крим звернулась ОСОБА_1 з позовом Головного Управління пенсійного Фонду України в АР Крим про визнання протиправними дій та зобов’язання нарахувати та виплатити недоплачену щомісячну соціальну допомогу «Дітям війни» за період з 07 червня 2010 року по 01 листопада 2010 та забезпечити її виплату у 2010 році.

Свої вимоги мотивує тим, що маючи статус «дитини війни» відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», вона має право на підвищення пенсії на 30 відсотків від прожиткового мінімуму. Згідно п. 12 ст. 71 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» дію статті 6 Закону «Про соціальний захист дітей війни» було припинено. Але Рішенням Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року № «Про соціальний захист дітей війни» 6-рп2007, п. 12 ст. 71 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» визнано неконституційним. Тому просить зобов’язати відповідача нарахувати та виплатити на її користь недоплачену їй як дитині війни щомісячну соціальну допомогу за період з 2009 року по листопад 2010 року, а також просить зобов’язати  відповідача проводити  нарахування  щомісячно соціальної допомоги у розмірі 30 відсотків від мінімальної пенсії і забезпечити її сплату у 2010 році. Просить розглянути справу у її відсутності.

Ухвалою Євпаторійського міського суду АР Крим від 10.12.2010 року позовні вимоги в частині періоду з 01.01.2009 року до 06.06.2010 року включно, залишено без розгляду.  

На адресу суду 21.01.2011 року від представника відповідача Головного управління пенсійного фонду України в АР Крим надійшло заперечення, відповідно до якого позов вони не визнають, вказавши, що позивачка, крім того, що є отримувачем пенсії по Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби і деяких інших осіб», вона ще отримує допомогу у відповідності до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» як дружина померлого інваліда Великої вітчизняної війни, яка не вийшла заміж у друге у розмірі 25% прожиткового мінімуму для осіб, що втратили працездатність, у зв’язку з чим,  згідно ст. 2 заключних положень Закону України «Про соціальний захист дітей війни» не має права на підвищення за даним законом. На підставі зазначеного просить в задоволенні позову відмовити.  

За правилом ст. 183-2 КАС України, сторони до судового засідання не викликалися, справа розглядається в порядку скороченого провадження.

Суд, дослідивши надані докази, оцінив їх у сукупності, прийшов до висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.  

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Встановлено, що позивач ОСОБА_1 знаходиться на обліку в ГУ ПФУ в АР Крим та отримує пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби і деяких інших осіб».

Відповідно до статті 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18.11.2004, № 2195-ІУ дитина війни - особа, яка є громадянином України та якій на час закінчення (2 вересня 1945 року) Другої світової війни було менше 18 років. Відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.  

Судом встановлено, що позивачка ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується копією її паспорту (а.с. 5), тобто станом на час закінчення Другої світової війни їй було менше 18 років, відповідно, вона є особою, яка віднесена до категорій осіб, які визнані дітьми війни. Відповідно, позивачка має право на пільги, встановлені законодавством України для дітей війни, у тому числі на передбачену статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» щомісячну державну соціальну допомогу, підвищену на 30% мінімальної пенсії за віком.  

Крім того, позивачка отримує пенсію у відповідності до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» та їй встановлена надбавка відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».  

Згідно ч. 1 ст. 6 Закону України від 18.11.2004 року № 2195-IV «Про соціальний захист дітей війни» дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. Згідно п. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про соціальний захист дітей війни» особам, які мають право на пільги відповідно до цього Закону та Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», пільги надаються за їх вибором згідно з одним із зазначених законів.  

Згідно ст. 10 Закону України від 22.10.1993 року № 3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» чинність цього Закону поширюється на: 1) сім'ї військовослужбовців, партизанів, підпільників, учасників бойових дій на території інших держав, прирівняних до них осіб, зазначених у статтях 6 і 7 цього Закону, які загинули (пропали безвісти) або померли внаслідок поранення, контузії чи каліцтва, одержаних під час захисту Батьківщини або виконання інших обов'язків військової служби (службових обов'язків), а також внаслідок захворювання, пов'язаного з перебуванням на фронті або одержаного в період проходження військової служби чи на території інших держав під час воєнних дій та конфліктів; сім'ї військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу, які призивалися на збори військовозобов'язаних Міністерства оборони, органів внутрішніх справ і державної безпеки колишнього Союзу РСР і загинули (померли) під час виконання завдань по охороні громадського порядку при надзвичайних ситуаціях, пов'язаних з антигромадськими проявами; сім'ї загиблих під час Великої Вітчизняної війни осіб із числа особового складу груп самозахисту об'єктових та аварійних команд місцевої протиповітряної оборони, а також сім'ї загиблих внаслідок бойових дій працівників госпіталів, лікарень та інших медичних закладів.

Згідно заперечень ГУ ПФУ в АР Крим позивачці сплачувалась та сплачується надбавка як учаснику бойових дій у розмірі 25% прожиткового мінімуму для осіб, що втратили працездатність, як члену сім’ї, вказаному в п. 1 ст. 10 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

Таким чином, оскільки діючим законодавством, і, зокрема, Законом України «Про соціальний захист дітей війни» встановлено право отримувача вибирати надбавку, передбачену даним законом чи законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», позивачка даним правом скористалась, звернувшись до відповідача з відповідною заявою, отримання двох надбавок за двома різними законами не передбачено діючим законодавством, тому суд приходить до висновку, що в задоволенні позову слід відмовити

 На підставі ст. ст. 1, 3, 43, 48, 17, 53, 55, ч. 1 ст. 85, п. 19 ч. 1 ст. 92, 64 Конституції України, ч. 1 ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», ст. ст. 6, 10, 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», керуючись ст. ст. -12, 69-71, 94, 183 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ :

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Головного Управління пенсійного Фонду України в АР Крим про визнання протиправними дій та зобов’язання нарахувати та виплатити недоплачену щомісячну соціальну допомогу «Дітям війни» за період з 07 червня 2010 року по 01 листопада 2010 та забезпечити її виплату у 2010 році – відмовити.

Постанова за результатами скороченого провадження може бути оскаржена сторонами в апеляційному порядку.

Постанова, прийнята у скороченому проваджені, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною.   

Суддя                                                                                 І.О. Захарова