Справа №2а-229-1/09

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

30.06.2009року. Святошинський районний суд м. Киева у складі: головуючої - судді Наборозняка M.I.

за участю секретарів Надольної Д.В., Слепець Є.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1   до Управління пенсійного фонду України у Святошинському районі м.Києва про визнання незаконним рішень,   нарахування та виплату недоплаченої соціальної допомоги як дитині війни за 2006-2008 роки

встановив, Позивач звернувся з адміністративним позовом до суду відповідача, в якому просить визнати відмову відповідача щодо нарахування і виплати соціальної допомоги як дитині війни в розмірі 30% надбавки до пенсії-з 1.01.2006 року незаконною, зобов’язати відповідача нарахувати та виплатити таку надбавку в розмірі 30%, що передбачена ст. 6 Закону України «Про соціальний статус дітей війни» (надалі -Закон) з 1.01.2006 року по 31.12.2008 року в розмірі 3 891 грн 90 коп, про індексувавши її із врахуванням інфляції. В заяві вказав що про порушення свого права дізнався публікації в газеті  30.10.2008 року.

В судовому засіданні позивач свої вимоги підтримав позовні вимоги у повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві..

Представник відповідача в судове засіданні не прибув, про дату та час слухання справи повідомлений неодноразово простою кореспонденцією у зв’язку із відсутністю достатнього фінансування у Святошинському районному суду м.Києва, належним чином на 30.06.2009 року, однак в судове засідання представника не направив, причини неявки не повідомив.

Суд, дослідивши матеріали справи суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню за таких обставин.

Відповідно до ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі після їх безпосереднього, повного та об’єктивного дослідження, ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили.

Відповідно до ч. 2 ст. 119 КАС України для звернення до адміністративного суду встановлюється річний строк з дня, коли особа дізналась або повинна була дізнатись про порушення своїх прав. Враховуючи, що відповідач мав змогу прибути вчасно в судове засідання та надати можливі заперечення з приводу позовних вимоги, але без поважних (на думку суду) причин не прибув, то суд самостійно не застосовує вимог ст. ст. 99, 100 КАС України, вважаючи, що позивач, який звернувся д суду з позовом 19.04.2009 року, пропустив річний строк для звернення до суду.

За таких підстав   суд вирішує справу    в межах всього заявленого позивачем строку: з 1.01.2006 року по 31.12.2008 року включно.

Згідно зі ст.110 Закону України «Про державний бюджет України на 2006 рік» встановлено, що Закон України «Про соціальний статус дітей війни» вступає в дію з 1.01.2006 року лише в частині пільг для дітей війни при оплаті комунальних послуг, а надбавка дітям війни може бути виплачена в порядку встановленому Кабінетом Міністрів України. Однак, вказаним органом влади не було визначено порядку виплати надбавки. За таких підстав суд відмовляє  позивачу у його вимогах щодо нарахування    надбавки  за 2006 рік.

Оскільки Законом України «Про державний бюджет України на 2007 рік» було зупинено дію Закону України «Про соціальний статус дітей війни» та встановлено, що надбавка виплачується в розмірі 10% від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність і в такому розмірі вона виплачувалась позивачу відповідачем, то суд вважає, що права позивача не порушено до набрання чинності рішенням Конституційного Суду України від 9.07.2007 року за №6рп/2007, яким визнано неконституційними положення Закону України «Про державний бюджет на 2007 рік», за правовими наслідками, якого позивачці надбавка сплачувалась в розмірі 10%, а не 30% від прожиткового мінімуму.

За таких підстав відповідач повинен перерахувати позивачу розмір надбавки та виплатити її в повному обсязі, в розмірі 30% від прожиткового мінімуму за період з 9.07.2007 року по 31.12.2007 року.

Враховуючи, що Законом України «Про державний бюджет України на 2008 рік» було зупинено дію Закону України «Про соціальний статус дітей війни» та встановлено, що надбавка виплачується в розмірі 10% від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність і в такому розмірі вона виплачувалась позивачу відповідачем, то суд вважає, що   право     позивача не   порушено до   набрання   чинності   рішенням Конституційного Суду

України від 22.05.2008 року за №10-рп/2008, яким визнано неконституційними положення Закону України «Про державний бюджет на 2008 рік», за правовими наслідками, якого позивачці надбавка сплачувалась в розмірі 10%, а не 30% від прожиткового мінімуму.

Враховуючи, що позивачці надбавка за травень 2008 року на дату прийняття рішення Конституційним Судом України (22.05.2008 року) за №10-рп/2008 вже була виплачена, то суд вважає, що надбавка в повному розмірі (30% від прожиткового мінімуму) повинна нараховуватись та виплачуватись позивачу з 1.06.2008 року.

За таких підстав суд згідно з п.1 ч.2 ст. 162 КАС України визнає протиправним рішення відповідача про відмову у нарахуванні і виплаті соціальної допомоги (надбавки) як дитині війни в розмірі 30% від прожиткового мінімуму в період з 9.07.2007 року по 31.12.2007 року та за період з 1 червня по 31 грудня 2008 року включно.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 158-163 КАС України, суд, -

вирішив:

Позов задовольнити частково.

Визнати рішення Управління пенсійного фонду України у Святошинському районі М.Києва від 19.02.2009 року за №253/09 про відмову у нарахуванні та виплаті ОСОБА_1     соціальної надбавки до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком як дитині війни в частині відмови у виплаті її в повному обсязі за   період з 9.07.2007 року по 31.12.2007 року та за період з 1 червня по ЗІ грудня 2008 року протиправним.

Зобов’язати Управління пенсійного фонду України у Святошинському районі м.Києва (м. Київ, вул.  Корольова, 5-а) нарахувати та виплатити ОСОБА_1   недоплачену йому соціальну допомогу як дитині війни за період з 9.07.2007 року по 31.12.2007 року та за період з 1 червня по 31 грудня 2008 року включно в розмірі 20% від мінімальної пенсії за віком, яка була визначена законодавством України на вказаний період. В решті вимог відмовити. Заява про апеляційне оскарження постанови суду   може бути подана протягом   10 днів з наступного дня після її оголошення, апеляційна скарга до Апеляційного адміністративного   суду м.Києва через районний суд-протягом 20 днів з дня  подання заяви.