Справа №2а-158 -1/09

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

9.06.2009року. Святошинський районний суд м. Киева у складі:

головуючої - судді Наборозняка M.I.

за участю секретарів Слепець Є.С., Надольної Д.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1   до інспектора дорожньо-патрульної служби  взводу Березанського взводу ДПС при УДАІ ГУ МВС України у Київській області прапорщика міліції Дмитренка Юрія Вікторовича про скасування  постанови про притягнення до адміністративної відповідальності за порушення правил дорожнього руху

встановив,

ОСОБА_1 звернувся до суду із зазначеним адміністративним позовом (уточненим в ході судового розгляду справи), в якому просить скасувати постанову працівника ДАІ Дмитренка Ю.В., мотивуючи, що він автомобілем Міцубісі держ.номер НОМЕР_1 12.02.2009 року приблизно о 18 год 15 хв здійснював рух по дорозі в с.Бзів Бари шевського району Київської області.

Працівником ДАІ його було зупинено, роз*яснено і показано на вимірювальному приладі про те, що його автомобіль перевищив дозволену швидкість на 25 км на годину, про що складено протокол про адміністративне правопорушення, винесено постанову   за ч. 1 ст. 122 КУпро АП якою накладено штраф у розмірі 255 грн.

Вважає постанову незаконною у зв’язку і з тим, що працівник ДАІ не довів, що вказана швидкість (85 км/год) належала саме його автомобілю, враховуючи, що в цей час поруч з ним рухались інші автомобілі з більшою швидкістю; працівник ДАІ не надав документів про проходження вимірювальним приладом метрологічного нагляду; співробітник ДАІ держав прилад у руці, що робить можливим його рух назустріч автомобілю, внаслідок чого відносна швидкість, зафіксована приладом, збільшується.

В судовому засіданні 3.06.2009 року позивач свої вимоги підтримав, посилаючись на викладені позовній заяві обставини. Додатково пояснив, що працівник ДАІ вибігав на проїжджу частину руху його автомобіля перед тим, як зупинити його.  Після пред*явлення  йому наданої відповідачем копії свідоцтва про повірку робочого засобу вимірювальної техніки (а.с. 14)   від обґрунтувань позову з приводу вимірювання швидкості неналежним вимірювальним засобом відмовився. В судовому засіданні 3.06.2009 року спочатку пояснив, що швидкість його автомобіля в момент зупинки його працівником ДАІ (відповідачем) була 60-70 км/год. В подальшому на запитання головуючого уточнив, що швидкість автомобіля  була 60 км/год. На запитання чому частково змінив свої пояснення з приводу швидкості аргументованої відповіді не надав. Також спочатку у своїх вільних поясненнях вказав, що він рухався по «другій» смузі руху. На запитання головуючого в подальшому   вказав, що він рухався по першій смузі руху. Потім уточнив, що другою смугою руху він вважає смугу проїжджої частини дороги в попутному напрямку, яка розташована ближче до обочини дороги з право сторони відносно напрямку руху, вказав, що смуги він рахує, починаючи від умовної (осьової) розділювальної лінії проїжджої частини дороги. Тому знову повернувся до своїх первісних пояснень про те, що він рухався по другій смузі руху (всього дорога мала 4 смуги руху). Також в цьому засіданні він пояснив, що «працівник ДАІ зупиняв його автомобіль з направленим на нього (ОСОБА_1) приладом».

Заклопотанням позивача в судовому засіданні букла оголошена перерва на 9.06.2009 року. В судовому засіданні цього дня ОСОБА_1  наполягає, що працівник ДАІ вимірював швидкість не його автомобіля, а автомобілів, які їхали поруч з ним по лівій відносно руху його автомобіля смузі руху і фактично обганяли його. Одним із цих автомобілів був автомобіль «Джип», який в момент подання праців7ником ДАІ сигналу про зупинку був на 10-15 м впереді його автомобіля оскільки випереджував його. У нього (ОСОБА_1) склалось таке враження, що працівник ДАІ хотів зупинити цей автомобіль (Джип), однак він не зупинився, тому він склав протокол на нього. При цьому він (Дмитренко Ю.В.) пояснив, що його службовим автомобілем (марки «ВАЗ») неможливо справитись із «Джипом», який є більш швидкісним. На інших обгрунтуваннях своїх вимог ОСОБА_1 в засіданні 9.06.2006 року не наполягав. На запитання головуючого пояснив, що він точно не може сказати куди направляв працівник ДАІ прилад в момент вимірювання швидкості руху його автомобіля Міцубісі; максимальна

швидкість якого по технічним даним 180км/год, робоча 130-140км/год. Відносин із Дмитренком Ю.В. раніше не мав ніяких.

Відповідач ОСОБА_3 у судовому засіданні участі не прийняв, надав заперечення, в яких позов не визнав. Пояснив, що він у вказаний позивачем день і час дійсно зупинив автомобіль позивача, який рухався по другій смузі руху, в той час, як перша була вільною. Прилад «Беркут, який він направив на автомобіль позивача «Міцубісі» показав швидкість 85 км/год, що перевищувала дозволену в населеному пункті, тому виніс постанову про притягнення ОСОБА_1 до адмінвідповідальності.

Прилад не міг зафіксувати швидкість іншого другого автомобіля, оскільки він фіксує лише автомобіль, який попадає у сферу виміру першим, а інших автомобілів в той час не було, щільного потоку транспорту також не було, враховуючи, що тоді був невихідний (робочий) день. В момент фіксування швидкості прилад був зафіксованим у нього в руці, руху з ним він не допускав. Надав копію свідоцтва про повірку прилада та просив розглядати справу у його відсутність.

Заслухавши пояснення учасників розгляду справи, дослідивши матеріали справи суд вважає, що позов не підлягає задоволенню за таких обставин.

Із копії протоколу та постанови (а.с.3, 4) вбачається, що ОСОБА_1 порушив п. 12.4. Правил дорожнього руху.

Суд вважає, що в судовому засіданні позивач надавав непослідовні пояснення щодо обставин справи. Так, спочатку він говорив про швидкість 60-70 км/год, потім про - 60 км/год, вимоги мотивував неналежним вимірювальним засобом, потім відмовився він цього обґрунтування, спочатку вказував про те, що рухався в другій смузі руху (про що і вказував працівник ДАІ), потім вважає, що друга смуга - це та, якає ближчою до правого краю проїжджої частини дороги, спочатку вказував на те, що прилад був направлений «на нього», потім відмовився.

Аналіз змісту його позовної заяви та пояснень судовому засіданні дає суду відповідно до ст.ст. 69, 86 КАС України зробити висновок в тому, що доказів незаконності, (або порушень чинного законодавства зі сторони відповідача - працівника ДАІ) позивач не надав.

В той же час пояснення відповідача є послідовними, тому суд відповідно до ст. 71 КАС України вважає, що відповідач доказав правомірність свого рішення (оскаржуваного ОСОБА_1

За таких обставини суд вважає, що позивач не довів позовні вимоги належними доказами, а в діях (рішеннях) представника органу владних повноважень працівника міліції Дмитренка Ю.В. порушень чинного законодавства, яке регулює порядок виявлення, оформлення правопорушень у сфері дорожнього руху і притягнення осіб, які скоїли правопорушення, до адміністративної відповідальності, в ході розгляду справи не виявлено.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 158-163 КАС України, суд, -

вирішив:

Позов залишити без задоволення.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду може бути подана протягом 10 днів з наступного дня після її оголошення, апеляційна скарга до Апеляційного суду м.Києва через районний суд-протягом 20 днів з дня подання заяви.