КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28.02.2011 № 05-5-2/15112
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Маляренка А.В.
суддів: Дикунська С.Я.
Зеленін В.О.
при секретарі: Волуйко Т.В.
За участю представників:
від позивача -Рудик І.О. (дов. б/н від 20.12.2010 р.);
від відповідача - Жураєва І.І. (дов. б/н від 24.02.2011 р.);
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ТОВ "Вірт-Про"
на ухвалу Господарського суду м.Києва від 27.12.2010
у справі № 05-5-2/15112 (Домнічева І.О. .....)
за позовом ТОВ "Вірт-Про"
до Головного управління промислової, науково-тхнічної та інноваційної політики Київської міської державної адміністрації
третя особа позивача
третя особа відповідача
про стягнення 112 755,50 грн.
ВСТАНОВИВ:
У грудні 2010 р. Товариство з обмеженою відповідальністю „Вірт-про” звернулося до господарського суду з позовом до Головного управління промислової, науково-технічної та інноваційної політики Київської міської державної адміністрації про стягнення 112 755,50 грн.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 27.12.2010 р. у даній справі позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю „Вірт-про” повернуто без розгляду на підставі п.1, 5 6 ст. 63 ГПК України.
Не погоджуючись із винесеною ухвалою, позивач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу суду першої інстанції скасувати та передати справу на розгляд по суті до господарського суду міста Києва.
Позивач зазначає, що вказана ухвала суду є необґрунтованою та такою, що суперечить чинному законодавству. В мотивувальній частині ухвали, суд першої інстанції посилається на те, що позовна заява підписана особою, яка не має права її підписувати (повноваження особи, яка підписала позовну заяву, належним чином не підтверджені) і правове становище якої не вказано, та на те, що не подано доказів надсилання відповідачеві копій поданих до позовної заяви документів.
Позивач вважає, що суд дійшов неправомірного висновку, оскільки директор завжди на підставі законодавства є повноважною посадовою особою товариства і це не потребує додаткових доказів на момент подачі позовної заяви. На стадії подання позовної заяви, господарський суд не може вимагати додання до позовної заяви доказів підтверджуючих посадове становище повноважної посадової особи позивача.
Позивач зазначає, що суд необґрунтовано посилається на п. 5 ст. 63 ГПК України, як на підставу повернення позовної заяви, в саме порушено поєднання вимог або об’єднано в одній позовній заяві кілька вимог до одного чи кількох відповідачів і сумісний розгляд цих вимог перешкоджатиме з’ясуванню прав і взаємовідносин сторін чи суттєво утруднить вирішення спору. Оскільки об’єднання вимог позивачем до відповідача по договорам № 09/07 та № 10/07 зумовлено тим, що ці вимоги поєднані сторін собою підставами виникнення.
Представник відповідача надав суду відзив на апеляційну скаргу, в якому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.
Дослідивши всі докази по справі, з’ясувавши всі обставини, апеляційний господарський суд вбачає підстави для скасування вказаної ухвали господарського суду першої інстанції виходячи з наступного.
Відповідно до п.п. 1, 5, 6 ч. 1 ст. 63 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо: позовну заяву підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано; порушено правила об’єднання вимог або об’єднано в одній позовній заяві кілька вимог до одного чи кількох відповідачів і сумісний розгляд цих вимог перешкоджатиме з’ясуванню прав і взаємовідносин сторін чи суттєво утруднить вирішення спору; не подано доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.
Згідно ст. 54 ГПК України позовна заява подається до господарського суду в письмовій формі і підписується повноважною посадою особою позивача або його представником, прокурором чи його заступником, громадянином – суб’єктом підприємницької діяльності або його представником.
За змістом п. 2 ч. 1 ст. 57 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.
Як матеріалів справи вбачається, що позовна заява була підписана директором ОСОБА_5
Відповідно до ст. 65 ГК України керівник підприємства без доручення від імені підприємства, представляє його інтереси, зокрема, в органах державної влади, інших організаціях, у відносинах з юридичними особами та громадянами.
Згідно з п. 3.3 роз’яснення Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997 р. № 02-5/289 „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України” при застосуванні положень п. 1 ч. 1 ст. 63 ГПК України, якщо господарський суд має сумніви стосовно наявності у особи, яка підписала позовну заяву, відповідних повноважень, він у процесі підготовки справи до судового розгляду витребує у позивача докази на підтвердження таких повноважень.
Апеляційний господарський суд вважає, що суд першої інстанції неправомірно повернув заяву позивачу на цій підставі, оскільки при підготовці справи до розгляду суд першої інстанції мав право перевірити повноваження особи, яка підписала позовну заяву.
Встановлено, що суд першої інстанції повернув позовну заяву на підставі п. 5 ч. 1 ст. 63 ГПК України, яка містить вичерпний перелік підстав повернення позовної заяви та не підлягає розширеному тлумаченню.
Пунктом 5 вищезазначеної статті передбачено, що позовна заява підлягає поверненню, якщо порушені правила об’єднання вимог або об’єднано в одній позовній заяві кілька вимог до одного чи кількох відповідачів і сумісний розгляд цих вимог перешкоджатиме з’ясуванню прав і взаємовідносин сторін чи суттєво утруднить вирішення спору.
Суд першої інстанції дійшов висновку про те, що в позовній заяві позивачем заявлено вимоги про стягнення заборгованості та штрафних санкцій по двом різним договорам – по договору № 09/07 від 03.07.2007 р. та по договору № 10/07 від 03.07.2007 р. Ці договори хоча й укладені між тими ж сторонами, проте мають різний предмет та відповідно різні умови.
На думку господарського суду, сумісний розгляд заявлених позивачем позовних вимог перешкоджатиме з’ясуванню прав і взаємовідносин сторін та суттєво утруднить вирішення спору, оскільки заявлені позовні вимоги виникають з різних правових підстав (двох окремих договорів) і тягнуть за собою різні правові наслідки.
Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції необґрунтовано посилається на п. 5 ч.1 ст.63 ГПК України, як на підставу повернення позовної заяви, а саме порушено правила поєднання вимог або об’єднано в одній позовній заяві кілька вимог до одного чи кількох відповідачів і сумісний розгляд цих вимог перешкоджатиме з’ясуванню прав і взаємовідносин сторін чи суттєво утруднить вирішення спору.
Оскільки, об’єднання вимог позивачем до відповідача по договорам № 09/07 від 03.07.2007 р. і 10/07 від 03.07.2007 р. зумовлено тим, що ці вимоги поєднані між собою підставами виникнення.
Таким чином, вказані договори укладені в один день – 03.07.2007 р., строк закінчення та дата підписання актів здачі –приймання наданих послуг однакові. Предмети даних договорів поєднані між собою, а саме, це послуги щодо обслуговування стендів Київської міської державної адміністрації на загальнодержавній виставкові акції „Барвиста Україна”.
Відповідно сумісний розгляд цих вимог не перешкоджатиме з’ясуванню прав і взаємовідносин сторін та не утруднить вирішення спору.
Встановлено, що до позовної заяви позивачем в якості доказів, які підтверджують відправлення відповідачеві копії позовної заяви, додано фіскальний чек за № 6405 від 23.12.2010 р. з описом вкладення у цінний лист, а тому колегія суддів не може погодитись із висновком суду першої інстанції про порушення позивачем п. 6 ч.1 ст. 63 ГПК України.
Отже, суд першої інстанції необґрунтовано посилається на п. 6 ч. 1 ст.63 ГПК України, як на підставу повернення позовної заяви, а саме не подано доказів надсилання відповідачеві копій доданих до позовної заяви документів.
Враховуючи наведене, апеляційний господарський суд дійшов висновку про те, що позивачем при поданні зазначеної позовної заяви до господарського суду першої інстанції не було допущено порушень, передбачених п.п.1, 5, 6 ч. 1 ст. 63 ГПК України, а тому вказана ухвала місцевого господарського суду підлягає скасуванню.
Відповідно до ст. 106 ГПК України у випадках скасування апеляційною інстанцією ухвали про повернення позовної заяви справа передається на розгляд місцевого господарського суду.
Керуючись ст.ст. 63, 99, 101, 103 - 106 ГПК України, суд –
ПОСТАНОВИВ:
. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Вірт-про” на ухвалу Господарського суду м. Києва від 27.12.2010 р. у справі № 05-5-2/15112 задовольнити.
2. Ухвалу Господарського суду м. Києва від 27.12.2010 р. у справі 05-5-2/15112 скасувати.
3. Матеріали справи № 05-5-2/15112 передати для розгляду по суті Господарському суду м. Києва.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, та може бути оскаржена у касаційному порядку .
Головуючий суддя Маляренко А.В.
Судді Дикунська С.Я.
Зеленін В.О.
04.03.11 (відправлено)