КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01.02.2011 № 05-5-18/13732
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Скрипка І.М.
суддів: Іваненко Я.Л.
Пантелієнко В.О.
при секретарі:
За участю представників:
від позивача -
від відповідача -
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватне акціонерне товариство "Страхова група "ТАС"
на рішення Господарського суду м.Києва від 23.11.2010
у справі № 05-5-18/13732 (Мандриченко О.В. .....)
за позовом Приватне акціонерне товариство "Страхова група "ТАС"
до Товариство з обмеженою відповідальністю "Енерго-сервісна компанія "Еско-Північ"
третя особа позивача
третя особа відповідача
про відшкодування 67314,53 грн.
ВСТАНОВИВ:
Приватне акціонерне товариство „Страхова Група „ТАС” звернулось до Господарського суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „Енерго-сервісна компанія „Еско-Північ” про відшкодування 67 314, 53 грн. в порядку регресу.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 23.11.2010 року у справі № 05-5-18/13732 позовну заяву Приватного акціонерного товариства „Страхова Група „ТАС” та додані до неї документи повернуто без розгляду на підставі п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України.
Не погоджуючись із вказаною ухвалою суду, позивач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду м. Києва від 23.11.2010 року у справі № 05-5-18/13732 та направити справу на розгляд до Господарського суду м. Києва.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що оскаржувана ухвала прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, оскільки при застосуванні норм процесуального законодавства суд першої інстанції не звернув увагу на те, що передбачені ст. 63 Господарського процесуального кодексу України підстави для повернення позовної заяви стосуються формальних ознак позовної заяви, передбачених ст. 54 Господарського процесуального кодексу України, наявність яких суду слід перевірити при вирішенні питання прийняття позовної заяви до розгляду.
Апелянт зазначає, що за наявності у місцевого господарського суду сумнівів щодо повноважень посадової особи – голови правління ПАТ „Страхова група „ТАС” ОСОБА_1, він не позбавлений права і можливості витребувати, з урахуванням приписів частини другої статті 28 і частини першої статті 38 Господарського процесуального кодексу України, додаткові докази, але не мав законних підстав для повернення позовної заяви без розгляду.
Невідповідність доданих позивачем до позовної заяви доказів вимогам п. 5.27 “Уніфікованої системи організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлювання документів ДСТУ 4163-2003” не є достатньою підставою повернення позовної заяви та доданих до неї документів без розгляду.
На думку апелянта, місцевим господарським судом всупереч вимогам ст.ст. 32, 38, 43 Господарського процесуального кодексу України не виконано обов’язку щодо створення сторонам необхідних умов для встановлення фактичних обставин справи, не виконано встановлених процесуальним законодавством процедур для розгляду справи та не надано належної оцінки всім доказам в їх сукупності.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 20.01.2011 року апеляційну скаргу позивача було прийнято до провадження та призначено до розгляду на 01.02.2011 року.
В судовому засіданні апеляційної інстанції 01.02.2011 року представником позивача на виконання вимог ухвали суду від 20.01.2011 року подано оригінал позовної заяви з додатками, яка була повернута ухвалою Господарського суду м. Києва від 23.11.2010 року.
Представник позивача в судовому засіданні апеляційної інстанції вимоги апеляційної скарги підтримав, просив апеляційну скаргу задовольнити, скасувати ухвалу Господарського суду м. Києва від 23.11.2010 року у справі № 05-5-18/13732 та направити справу на розгляд до Господарського суду м. Києва.
Представники відповідача в судове засідання апеляційної інстанції 01.02.2011 року не з’явились, будучи належним чином повідомленими про час та місце проведення судового засідання по розгляду апеляційної скарги, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення, яке знаходиться в матеріалах справи.
Зважаючи на скорочені строки розгляду апеляційних скарг на ухвали місцевих господарських судів, визначені ст. 102 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів вважає можливим розглянути справу в апеляційному порядку за наявними в ній матеріалами та без участі представників відповідача.
Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши правильність застосування господарським судом при прийнятті оскарженої ухвали норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 23.11.2010 року у справі № 05-5-18/13732 позовну заяву Приватного акціонерного товариства „Страхова Група „ТАС” та додані до неї документи повернуто без розгляду на підставі п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвала мотивована тим, що позовна заява підписана особою, яка не має право її підписувати, оскільки позовна заява від імені позивача підписана представником Тарасенковим В.В. за довіреністю №ГО-10/151 від 09.06.2010 року. Вказана довіреність видана за підписом Голови правління Приватного акціонерного товариства „Страхова група „ТАС” - ОСОБА_1, однак серед документів, доданих до позовної заяви, відсутні докази, які б підтверджували посадове становище п. ОСОБА_1 як керівника Приватного акціонерного товариства „Страхова група „ТАС”, як-то: довідка з ЄДРПОУ, виписка з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців, де було б зазначено керівника позивача, протокол про обрання вказаної особи головою правління позивача, наказ про призначення тощо.
Також на думку місцевого господарського суду до позовної заяви не додано доказів, що підтверджують викладені в заяві обставини, оскільки згідно ч. 2 ст. 36 Господарського процесуального кодексу України письмові докази подаються в оригіналі, або належним чином засвідченій копії.
Місцевий господарський суд зазначив, що копії документів засвідчуються шляхом проставлення печатки підприємства на кожній сторінці документа, або на зворотній сторінці прошитої копії документа, напису „Згідно з оригіналом” та назви посади, особистого підпису особи, що має відповідні повноваження та засвідчує копію, її ініціали та прізвища, дати засвідчення копії. Проте додані до позовної заяви вих. № 5057 від 15.11.2010 року копії докуменів не відповідають зазначеним вище вимогам, а тому не можуть прийняті судом як належні та допустимі докази.
Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції, викладеними в оскаржуваній ухвалі, вважає їх помилковими, виходячи з наступного.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо позовну заяву підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.
Як вбачається з матеріалів справи, позовну заяву підписано представником Тарасенковим В.В. за довіреністю № ГО-10/151 від 09.06.2010 року, виданою за підписом ОСОБА_1 - Голови правління Приватного акціонерного товариства „Страхова Група „ТАС”.
Додана до позовної заяви довіреність № ГО-10/151 від 09.06.2010 року видана Тарасенкову Віктору Володимировичу Приватним акціонерним товариством „Страхова Група „ТАС” в особі Голови правління ОСОБА_1, який діяв на підставі Статуту. Згідно цієї довіреності Тарасенков В.В. наділений правом представляти інтереси довірителя до 31.12.2010 року.
Відповідно до ч.ч. 1, 2, 3 ст. 28 Господарського процесуального кодексу України справи юридичних осіб в господарському суді ведуть їх органи, що діють у межах повноважень, наданих їм законодавством та установчими документами, через свого представника.
Керівники підприємств та організацій, інші особи, повноваження яких визначені законодавством або установчими документами, подають господарському суду документи, що посвідчують їх посадове становище.
Представниками юридичних осіб можуть бути також інші особи, повноваження яких підтверджуються довіреністю від імені підприємства, організації. Довіреність видається за підписом керівника або іншої уповноваженої ним особи та посвідчується печаткою підприємства, організації.
Аналогічну за змістом норму містить стаття 246 Цивільного кодексу України, відповідно до якої довіреність від імені юридичної особи видається її органом або іншою особою, уповноваженою на це її установчими документами, та скріплюється печаткою цієї юридичної особи.
Таким чином, довіреність від імені юридичної особи повинна бути підписана її керівником чи іншою уповноваженою на це її установчими документами особою та скріплена печаткою відповідної юридичної особи.
При цьому, ст. 28 Господарського процесуального кодексу України не встановлює обов’язку додавати до виданої юридичною особою довіреності підтвердження повноважень особи (керівника юридичної особи), яка підписала довіреність.
Посилання місцевого господарського суду як на підставу повернення позову без розгляду на ту обставину, що позивачем до позову не було додано доказів, які б підтверджували посадове становище ОСОБА_1 як керівника ПАТ „Страхова група „ТАС” та наявність у нього повноважень на видачу довіреності особі, яка підписала позовну заяву, є необґрунтованими, оскільки такої підстави повернення позову без розгляду ст. 63 Господарського процесуального кодексу України не передбачає.
В п.14 Інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-8/973 від 14.12.2007 року зазначено, що господарський суд за наявності у нього сумнівів щодо повноважень посадової особи підприємства (організації) на підписання позовної заяви не позбавлений права і можливості витребувати відповідні додаткові докази і не має законних підстав для повернення такої заяви без розгляду.
Отже, господарський суд вправі під час перевірки повноважень представника вимагати надання установчих документів із метою встановлення повноважень особи, яка підписала довіреність.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо у позовній заяві не вказано обставин, на яких ґрунтується позовна вимога, доказів, що підтверджують викладені в заяві обставини, обґрунтований розрахунок стягуваної чи оспорюваної суми.
Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що у випадку наявності посилання у позовній заяві на докази, що підтверджують будь-які фактичні обставини, але самі докази до позовної заяви не додані, або надані копії таких доказів, таку заяву не можна повертати з посиланням на ст. 63 Господарського процесуального кодексу України. В такому випадку суддя у процесі підготовки справи до розгляду ухвалою витребовує ці докази від позивача чи відповідача.
Суд не вправі повернути позовну заяву з мотиву недодання документів, що є доказами, оскільки позивач може їх надавати, а суд - вимагати їх надання до закінчення розгляду справ. Аналогічна позиція викладена в Роз’ясненнях Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997 № 02-5/289 „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України” (із змінами та доповненнями).
Так, якщо до позовної заяви додано копії документів, належним чином не засвідчені, суд не має права повертати позовну заяву, а повинен зобов’язати позивача надати суду належним чином засвідчені копії, а в разі необхідності – оригінали.
Тому висновки суду першої інстанції про неподання позивачем належних доказів, що підтверджують викладені в позовній заяві обставини, є необґрунтованими та такими, що не відповідають нормам процесуального законодавства.
Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку про те, що місцевим господарським судом без достатніх правових підстав було застосовано п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України та повернуто позовні матеріали без розгляду.
Частиною 2 статті 106 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення місцевого господарського суду.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку про те, що ухвала Господарського суду м. Києва від 23.11.2010 року у справі № 05-5-18/13732 прийнята з невірним застосуванням норм процесуального права, що призвело до постановлення необґрунтованої ухвали, яка має бути скасована.
Таким чином, апеляційна скарга Приватного акціонерного товариства „Страхова Група „ТАС” підлягає задоволенню, а оскаржувана ухвала Господарського суду м. Києва від 23.11.2010 року у справі № 05-5-18/13732 - скасуванню з направленням справи на розгляд до Господарського суду м. Києва відповідно до положень ч. 7 ст. 106 Господарського процесуального кодексу України..
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 63, 99, 101, 103 – 106 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -
ПОСТАНОВИВ:
1.Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства „Страхова Група „ТАС” задовольнити, ухвалу Господарського суду м. Києва від 23.11.2010 року у справі № 05-5-18/13732 скасувати.
2.Матеріали справи № 05-5-18/13732 передати на розгляд до Господарського суду м. Києва.
3. Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня її прийняття.
Головуючий суддя Скрипка І.М.
Судді Іваненко Я.Л.
Пантелієнко В.О.