ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 серпня 2006 р. | № 25/78-05-2708 |
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Божок В.С.- головуючого, |
Костенко Т.Ф., Коробенко Г.П. |
розглянувши матеріали касаційного подання | Заступника прокурора Одеської області |
на постанову | Одеського апеляційного господарського суду від 23.03.2006 |
у справі | господарського суду Одеської області |
за позовом | Товариства з обмеженою відповідальністю “Мета Консалтинг” |
до | Управління охорони об’єктів культурної спадщини Одеської обласної державної адміністрації |
про | стягнення 10 755 916, 67 грн. |
в судовому засіданні взяли участь представники: |
від позивача: | Сімоненко І.О. –дов. № 8 від 18.07.2006 |
від відповідача: | Запольський О.А. –дов. № 692 від 14.02.2006 |
від Генеральної прокуратури: | Громадський С.О. –посв. № 76 |
ВСТАНОВИВ:
Рішенням від 12.12.2005 господарського суду Одеської області позовні вимоги задоволено. Стягнено з Управління охорони об’єктів культурної спадщини Одеської обласної державної адміністрації на користь ТОВ “Мета Консалтинг” 10755916, 67 грн. заборгованості, 1700, 00 грн. державного мита, 118 грн. витрат на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.
Постановою від 23.03.2006 Одеського апеляційного господарського суду рішення від 12.12.2005 господарського суду Одеської області залишено без змін.
Судові рішення мотивовані тим, що відповідно до ч.1 ст.193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Стаття 879 Цивільного кодексу України встановлює, що оплата підрядних (будівельних) робіт проводиться після прийняття замовником збудованого об’єкту (виконаних робіт), якщо іншій порядок розрахунків не встановлений за погодженням сторін.
Не погоджуючись з судовими рішеннями Заступника прокурора Одеської області звернувся до Вищого господарського суду України з касаційним поданням і просить їх скасувати, посилаючись на те, що судами порушені норми матеріального та процесуального права, зокрема, ст. 110 Господарського процесуального кодексу України, ст. 526, ст. 530 Цивільного кодексу України. Суди не перевірили додержання позивачем вимог щодо якості та безпеки виконаних робіт з урахуванням подальшого використання будинку та не встановив суму, яка витрачена позивачем.
Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального і процесуального права при винесенні оспорюваного судового акта, знаходить необхідним касаційне подання відхилити.
Господарськими судами встановлено, що на підставі розпорядження Одеської обласної державної адміністрації від 02.06.2003 №456 ТОВ “Мета Консалтинг” та Управління охорони об’єктів культурної спадщини Одеської обласної державної адміністрації 02.06.2003 уклали інвестиційний договір б/н, предметом якого є залучення власних коштів позивача для фінансування передпроектних, проектних та будівельно-монтажних робіт для проведення реконструкції і модернізації будівлі –пам’ятника архітектури і містобудівництва, що знаходиться за адресою: м. Одеса, вул. Польська,20 (об’єкт №1), а також будівлі –пам’ятника архітектури і містобудівництва, що знаходиться за адресою: м. Одеса, вул. Грецька,19 –вул. Рішельєвська 9-А.(об’єкт №2).
ТОВ “Мета Консалтинг” та Управління охорони об’єктів культурної спадщини Одеської обласної державної адміністрації 02.04.2004 уклали договір б/н на виконання підрядних робіт, згідно якого позивач зобов’язувався своїми і залученими силами за рахунок коштів відповідача здійснити ремонтно –реставраційні роботи з реконструкції будівлі по вул. Польській,20, а відповідач зобов’язувався прийняти і оплатити виконані роботи, сума цього договору складала 9 000 000 грн. На підставі дефектних актів вартість будівельних робіт було відкориговано додатковою угодою №1 від 01.12.2004 до договору б/н на виконання підрядних робіт і склала 12 443 489 грн.
Частиною 1 ст.193 Господарського кодексу України передбачено, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Господарські суди встановили, що позивач згідно умов договору б/н на виконання підрядних робіт від 02.04.2004 виконав для відповідача за рахунок власних коштів підрядні роботи передбачені цим договором на загальну суму 11 589 250 грн., з яких відповідач відшкодував позивачу лише 833 333, 33 грн. У договорі б/н на виконання підрядних робіт від 02.04.2004 не зазначено строків розрахунків за виконані роботи, а лише зазначено, що замовник (позивач) оплачує виконані роботи згідно актів виконаних робіт.
Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, зобов’язання, строк (термін) виконання якого визначені вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Згідно норм ст. 879 Цивільного кодексу України встановлює, що оплата підрядних (будівельних) робіт проводиться після прийняття замовником збудованого об’єкту (виконаних робіт), якщо іншій порядок розрахунків не встановлений за погодженням сторін.
Господарськими судами встановлено, що будівельні роботи за договором б/н на виконання підрядних робіт від 02.04.2004, відповідно до актів приймання виконаних підрядних робіт форми №КБ-2в, виконані відповідачем і прийняті позивачем в квітні - грудні 2004, тобто з 1 січня 2005 відповідно до приписів вищезазначених норм Цивільного кодексу України і Господарського кодексу України, у відповідача виникло зобов’язання з оплати цих робіт. Однак своїх зобов’язань відповідач не виконав.
Господарськими судами обґрунтовано не прийнято до уваги посилання відповідача щодо неякісності виконаних робіт та їх вартості, оскільки в актах приймання виконаних підрядних робіт форми №КБ-2в за квітень-грудень 2004, в довідках про вартість виконаних підрядних робіт форми №КБ-3 підписаних відповідачем, відсутні зауваження (посилання) щодо неякісності робіт та/або невідповідності зазначеної у них вартості робіт. Крім того, факт належного (якісного) виконання позивачем підрядних робіт та їх вартості підтверджується наявними в матеріалах справи експертними висновками.
Посилання заявника на те, що строк виконання зобов’язань не настав, не приймаються колегією суддів до уваги, оскільки судами попередніх інстанцій при розгляді справи вказані доводи перевірені, надано їм належну правову оцінку та відхилені з наведенням правового обґрунтування.
Зважаючи на викладене, колегія суддів вважає, що господарськими судами дана правильна юридична оцінка обставинам справи, тому судові рішення відповідають чинному законодавству України та обставинам справи і підстав для їх скасування немає.
На підставі викладеного, керуючись ст. 1115, п.1 ст. 1119, ст.11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ :
Касаційне подання заступника прокурора Одеської області відхилити.
Постанову від 23.03.2006 Одеського апеляційного господарського суду зі справи № 25/78-05-2708 залишити без змін.
Головуючий В.С. Божок
Судді Т.Ф. Костенко
Г.П. Коробенко