КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
УХВАЛА
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
28.02.11 р. № 05-5-33/4210-11/75-29/313
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Новікова М.М.
суддів: Зубець Л.П.
Мартюк А.І.
при секретарі: Дяченко Р.Г.
За участю представників:
від позивача - Гугін А.Г. – дов. б/н від 04.01.2011
від відповідача: Пелепецький В.Д. – дов. №86/9/10-008 від 12.01.2011
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ТОВ "Август-Кий"
на рішення Господарського суду м.Києва від 03.08.2005
у справі № 05-5-33/4210-11/75-29/313 (Усатенко І.В.)
за позовом ТОВ "Август-Кий"
до Державна податкова інспекція у Оболонському районі м.Києва
третя особа відповідача
третя особа позивача
про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся з позовом про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення ДПІ у Оболонському районі м. Києва №0001252600/0 від 20.10.2003.
Рішенням господарського суду м. Києва у справі №11/75 від 12.10.2004 позов задоволено.
Постановою Київського апеляційного господарського суду у справі №11/75 від 13.12.2004 рішення господарського суду від 12.10.2004 залишено без змін.
Постановою Вищого господарського суду України від 23.03.2005р. постанову Київського апеляційного господарського суду від 13.12.2004р. залишено без змін.
Постановою Верховного суду України від 007.06.2005р. Постанову Вищого господарського суду України від 23.03.2005р., Постанову Київського апеляційного господарського суду від 13.12.2005р. та рішення господарського суду м. Києва від 12.10.2004р. скасовано, а справу передано на новий розгляд.
За результатами нового розгляду справи господарським судом м. Києва 03.08.2005 було прийнято рішення у справі №05-5-33/4210-11/75-29/313, яким у позові відмовлено повністю.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням, позивач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати рішення господарського суду м. Києва у справі №05-5-33/4210-11/75-29/313 від 03.08.2005 та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити повністю.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 12.05.2005 у справі №05-5-33/4210-11/75-29/313 було відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою позивача.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 20.12.2005 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Август-Кий” залишено без задоволення, а рішення господарського суду м. Києва від 03.08.2005 залишено без змін.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 12.04.2006 у справі №1-1361-05 ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 20.12.2005 у справі №05-5-33/4210-11/75-29/313 скасовано, а справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 19.09.2009 у справі №05-5-33/4210-11/75-29/313 провадження у справі було зупинено, у зв’язку із розглядом апеляційним судом Київської області апеляційної скарги ТОВ „Август-Кий” на ухвалу Ірпінського міського суду Київської області у справі №2-1337/2003.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 22.03.2010 провадження у справі №05-5-33/4210-11/75-29/313 було поновлено.
За клопотанням сторін технічна фіксація судового процесу не здійснювалась.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія встановила наступне.
Державною податковою інспекцією у Оболонському районі м. Києва податковим повідомленням–рішенням № 0001252600/0 від 20.10.2003 відповідно пп. 7.2.4, п. 7.2, пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість” визначено позивачу податкове зобов‘язання по податку на додану вартість у сумі 80.452,50 грн. (53.635,00 грн. – основний платіж, 26.817,50 грн. – штрафні (фінансові) санкції).
В ході апеляційного узгодження оспорюване податкове повідомлення-рішення №0001252600/0 від 20.10.2003 залишено без змін рішенням ДПА у м. Києві про результати розгляду скарги від 07.05.2004 № 3607/6/25-1215.
Оспорюване податкове повідомлення-рішення прийняте відповідачем на підставі акту №104/26-20/24582550 від 16.10.2003 „Про результати позапланової документальної перевірки дотримання вимог податкового законодавства ТОВ „Август-Кий” по податку на додану вартість при здійсненні взаєморозрахунків з ПП „Форте” (код ЄДРПОУ 31618642), за період з 01.11.2001 по 01.10.2002”, складеного Державною податковою адміністрацією у м. Києві (далі – акт перевірки від 16.10.2003).
Копії названих документів наявні в матеріалах справи.
Як зазначено в акті перевірки від 16.10.2003, перевіркою встановлено, що між ТОВ „Август-Кий” (покупець) та ПП „Форте” (продавець) 01.11.2001 укладений договір № 191 про поставку пакувальних матеріалів.
Згідно видаткових накладних, продавцем поставлений товар на загальну суму 321811,99 грн. та виписані позивачу (покупцю) податкові накладні на загальну суму 321811,99 грн., у тому числі ПДВ 53635,00 грн. Зазначені податкові накладні відображені позивачем в книзі обліку придбання товарів (робіт, послуг) по датах їх отримання.
В оплату за отриманий товар позивач перерахував на розрахунковий рахунок ПП „Форте” грошові кошти на загальну суму 321811,99 грн., в т.ч. ПДВ 53.635,00 грн., що підтверджується банківською випискою АБ „Ажіо”.
Також в акті перевірки від 16.10.2003 зазначено, що рішенням Ірпінського міського суду Київської області від 11.07.2003 визнані недійсними Статут ПП „Форте” від 20.08.2001 з моменту його реєстрації та свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість №НОМЕР_1 від 28.08.2001 з моменту внесення в реєстр платників податку на додану вартість.
На підставі викладеного перевіряючими зроблений висновок про безпідставне включення позивачем до податкового кредиту ПДВ в сумі 53635,00 грн. та порушення позивачем вимог пп. 7.2.4 п. 7.2, пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість”.
На спростування висновків вищевказаного акту перевірки позивачем надані до справи належним чином засвідчені копії: договору №191 від 01.11.2001; накладних на отримання від контрагента товарно-матеріальних цінностей; податкових накладних, виписаних ПП „Форте” по договору №191 від 01.11.2001; платіжних доручень про сплату коштів за товари, отримані позивачем від ПП „Форте”. До матеріалів справи позивачем також надані належним чином засвідчені копії податкових декларацій товариства по податку на додану вартість за період, який перевірявся відповідачем.
На підтвердження своїх заперечень проти позову відповідачем до матеріалів справи надано копію рішення Ірпінського міського суду Київської області від 11.07.2003 та акт №95 від 17.10.2003 про анулювання Свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ, виданого ПП „Форте”.
Згідно з пп.7.4.1. п.7.4. ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість” від 03.04.1997 № 168/97-ВР (із змінами та доповненнями) податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв’язку з придбанням товарів, вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та підтверджений відповідно податковими накладними.
Відповідно до пп. 7.2.3, 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість” податкова накладна складається в момент виникнення податкових зобов’язань продавця у двох примірниках і надається покупцю на його вимогу продавцем товарів (робіт, послуг).
Підпунктом 7.2.4 п. 7.2 ст. 7 вказаного закону передбачено, що право на складення податкових накладних надане виключно особам, зареєстрованим як платники податку на додану вартість в порядку, передбаченому ст. 9 цього Закону.
Податкова накладна є звітним податковим і одночасно розрахунковим документом і повинна відповідати вимогам п.7.2.1. п.7.2. ст..7 Закону.
Податкові накладні оформлені з порушеннями порядку виписування, зокрема, які не відповідають п.7.2.1. п.7.2. ст.7 Закону не дають права платнику податку на включення сум ПДВ до податкового кредиту звітного періоду, та не підтверджують податковий кредит як цього вимагає п.7.4.5. п.7.4. ст..7 Закону України „Про податок на додану вартість” (а основна вимога зазначеного пункту це виписування податкової накладної платником податку на додану вартість).
Згідно з п.2 Порядку заповнення податкової накладної, який затверджено Наказом ДПА України №165 від 30.05.97 „Про затвердження форм податкової накладної, книги обліку придбання та книги обліку продажу товарів (робіт, послуг), порядку їх заповнення” податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення іншою особою, ніж вказаною у пункті 2 даного Порядку.
Відповідно до п.2 зазначеного Порядку податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі і якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість.
Як встановлено судом першої інстанції, позивачем до податкового кредиту віднесено суми ПДВ у 01.11.2001 по 01.10.2002 роках на підставі податкових накладних, виданих ПП „Форте”.
Рішенням Ірпінського міського суду Київський області від 11.07.2003 визнано недійсними Статут ПП “Форте” від 20.08.2001 з моменту його реєстрації та свідоцтво платника податку на додану вартість № НОМЕР_1 від 28.08.2001 з моменту внесення до реєстру платників податку на додану вартість.
Вказаним рішенням встановлено, що ПП „Форте” зареєстровано за паспортними даними ОСОБА_1, який не вносив до статутного фонду підприємства майна чи коштів, не мав наміру та не здійснював вказану в статуті діяльність, не підписував первинні документи, а також нікого не уповноважував вести від його імені будь-яку фінансово-господарську діяльність, складати та підписувати первинні документи. Також судом встановлено, що паспортні дані позивача, прізвище використовували незаконно невстановлені особи з протиправною метою шляхом обману при укладанні цивільно-правових угод, здійсненні фінансово-господарських угод, розпорядження грошовими коштами ПП „Форте”, тобто позивача – ОСОБА_1, використовували як підставну особу з метою перекладання відповідальності за дії, вчинені іншою особою. За висновками Ірпінського міського суду Київської області, що міститься в мотивувальній частині зазначеного рішення, паспортні дані та прізвище ОСОБА_1, як директора ПП „Форте”, використовували невстановлені особи без його волевиявлення та всупереч його волі. Реєстрація підприємства відбулась з порушенням вимог чинного законодавства, позивач подаючи документи на реєстрацію статуту ПП „Форте” наміру здійснювати вказану в статуті діяльність не мав та в порушення п.4. ст.10 Закону „Про підприємства в Україні” своїх грошових та матеріальних внесків в статутний фонд не вносив, що дало в подальшому невідомим особам займатися незаконною підприємницькою діяльністю від імені позивача.
Відповідно до ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.
Відповідно до ст.35 ч.4 ГПК України рішення суду з цивільної справи, що набрало законної сили, є обов’язковим для господарського суду щодо фактів, які встановлені судом і мають значення для вирішення спору.
Установлені рішенням Ірпінського міського суду Київської області від 11.07.2003р. у справі №2-1337/2003р. факти свідчать, що у господарських операціях з Товариством на стороні продавця від імені ПП "Форте" діяла особа, яка не мала законних повноважень на здійснення таких операцій та підписання документів податкової звітності. Підприємство створене з порушеннями діючого законодавства, що дало в подальшому невідомим особам займатися незаконною підприємницькою діяльністю від імені позивача. Свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість зазначеного підприємства визнане судом недійсним з моменту внесення до реєстру платників податку на додану вартість.
Зазначене рішення є чинним, оскільки Ухвалою Ірпінського міського суду Київської області від 02.06.2006, яка залишена без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 08.07.2010, ТОВ „Август-Кий” відмовлено у відкритті провадження про перегляд рішення за нововиявленими обставинами.
Підпунктом 7.4.5 Закону встановлено, що не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними.
Таким чином, податкові накладні, що видані ПП „Форте” ТОВ „Август-Кий”, не надають права останньому відносити відповідні суми податку на додану вартість до податкового кредиту.
Отже, позивачем безпідставно було віднесено до податкового кредиту суми ПДВ в розмірі 53635,00 грн., штрафні санкції оспорюваним повідомленням-рішеням були застосовані до позивача правомірно відповідно до пп. 17.1.3. п.17.1. ст.17 Закону України №2181 від 21.12.2000 “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”.
За таких обставин, позовні вимоги позивача про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення №0001252600/0 від 20.10.2003, яким позивачу визначено суму податкового зобов’язання по податку на додану вартість в розмірі 80452,50 грн. були не задоволені судом першої інстанції правомірно.
Враховуючи викладені обставини в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю „Август-Кий” задоволенню не підлягає, а рішення господарського суду міста Києва від 03.08.2005 у справі №05-5-33/4210-11/75-29/313 має бути залишене без змін.
Судові витрати за розгляд апеляційної скарги згідно ст. 94 КАС України покладаються на позивача.
Керуючись п. 6 розділу 7 “Прикінцеві та перехідні положення”, ст. ст. 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, Київський апеляційний господарський суд, -
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Август-Кий” залишити без задоволення, а рішення господарського суду м. Києва у справі №05-5-33/4210-11/75-29/313 – без змін.
Матеріали справи №05-5-33/4210-11/75-29/313 повернути до господарського суду міста Києва.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом строку, встановленого ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя Новіков М.М.
Судді
Зубець Л.П.
Мартюк А.І.