Справа № 2-501

2009р.

Рішення

Іменем України

28 травня 2009 року Святошинський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді - Оздоби М. О.,

при секретарі - Скиданенко Т.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи: Головне управління юстиції у м. Києві, ОСОБА_3, яка діє в інтересах неповнолітнього ОСОБА_4 про встановлення факту проживання однією сім»єю чоловіка та жінки без шлюбу, зміну черговості одержання права на спадкування, визнання свідоцтва про право на спадщину частково недійсним та визнання права власності на 1/6 частину квартири в порядку спадкування, суд, -

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 та з урахуванням уточнених позовних вимог просить суд встановити факт його проживання з померлою ІНФОРМАЦІЯ_1. ОСОБА_5 однією сім»єю чоловіка та жінки без шлюбу, змінити черговість одержання права на спадкування, визнавши його спадкоємцем першої черги, визнати свідоцтво про право на спадщину від 04.10.2006р., видане на ім»я ОСОБА_2 частково недійсним та визнати право власності на 1/6 частину квартири АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом.

В обгрунтування позовних вимог позивач посилається на ті обставини, що з 1974р. він проживав однією сім»єю з ОСОБА_5, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1. Після її смерті залишилось спадкове майно, а саме 1/3 частина квартири АДРЕСА_1. Позивач та ОСОБА_5 у зареєстрованому шлюбі не перебували, мають двох дітей, після смерті ОСОБА_5 позивач залишився проживати у спірній квартирі, однак нотаріусом було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, а в подальшому стало відомо, що відповідач ОСОБА_2 прийняв спадщину та отримав відповідне свідоцтво. Позивач просить змінити черговість права на спадкування, прирівнявши його до спадкоємця першої черги, оскільки він тривалий час проживав із померлою однією сім»єю як чоловік та дружина без шлюбу, вони вели спільне господарство, мали спільний бюджет, а також він опікувався та надав допомогу у зв»язку із хворобою ОСОБА_5

В судовому засіданні позивач та його представник підтримали уточнені позовні вимоги, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві та уточненні до неї.

Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні позов визнав та підтвердив ті обставини, що його батько ОСОБА_1 та мати ОСОБА_5 проживали разом з 1974р., про те, що вони не перебувають у зареєстрованому шлюбі він не знав, у зв»язку з чим просить позов задовольнити в повному обсязі.

Представник третьої особи Головного управління юстиції у м. Києві в судове засідання не з»явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, просить слухати справу у його відсутності (а.с. 78).

Третя особа ОСОБА_3, яка діє в інтересах неповнолітнього ОСОБА_4 в судове засідання не з»явилась, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, причин неявки суду не повідомила, заперечень проти позову не подала.

Суд вважає можливим розглянути справу у відсутності третіх осіб на підставі наявних у матеріалах справи доказів.

Заслухавши пояснення позивача та його представника, відповідача, допитавши свідків, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов»язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказування не може грунтуватись на припущеннях.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1. померла ОСОБА_5 (а.с. 6-копія свідоцтва про смерть).

Відповідач ОСОБА_2 є сином ОСОБА_5 та позивача ОСОБА_1 (а.с. 42-копія свідоцтва про народження).

Відповідно до свідоцтва про право власності на житло від 09.07.2003р., квартира АДРЕСА_1 належить на праві спільної часткової власності ОСОБА_5, ОСОБА_2 та неповнолітньому ОСОБА_4 по 1/3 частині кожному (а.с. 45).

Таким чином після смерті ОСОБА_5 залишилось спадкове майно, яка складається із 1/3 частини квартири АДРЕСА_1.

Як вбачається із копії спадкової справи після смерті ОСОБА_5 із заявою про прийняття спадщини звернувся тільки відповідач ОСОБА_2 і 04.10.2006р. отримав свідоцтво про право на спадщину за законом (а.с. 35-57).

Як пояснив в судовому засіданні позивач, з 1974р. він постійно проживав разом із ОСОБА_5 однією сім»єю як чоловік та дружина, у них народилось двоє дітей ОСОБА_2 та ОСОБА_6, з 1994р. ОСОБА_5 почала хворіти і він здійснював за нею догляд, купляв ліки, забезпечував матеріально, вони вели спільне господарство, проживали постійно у квартирі АДРЕСА_1, де він проживає і зараз. Оскільки шлюб між ним та ОСОБА_5 зареєстровано не було, нотаріусом було відмовлено у оформленні права власності, у зв»язку із чим позивач і звернувся до суду.

Пояснення позивача підтвердили в судовому засіданні і відповідач ОСОБА_2, а також допитані свідки ОСОБА_7, яка є дружиною брата померлої ОСОБА_5, ОСОБА_8 - брат померлої, а також донька позивача і ОСОБА_5 - ОСОБА_6

Таким чином, суд приходить до висновку, що обставини проживання ОСОБА_1 і ОСОБА_5 однією сім»єю як чоловіка та дружини без шлюбу з 1974р. по ІНФОРМАЦІЯ_1. знайшли своє підтвердження у ході розгляду справи, а тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 1261 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, той із подружжя, який його пережив, та батьки.

Згідно ч.2 ст. 1259 ЦК України, фізична особа, яка є спадкоємцем за законом наступних черг, може за рішенням суду одержати право на спадкування разом із спадкоємцями тієї черги, яка має право на спадкування, за умови, що вона протягом тривалого часу опікувалася, матеріально забезпечувала, надавала іншу допомогу спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані.

Приймаючи до уваги, що ОСОБА_1 є спадкоємцем четвертої черги після смерті ОСОБА_5, однак в судовому засіданні достовірно встановлено та підтверджується зібраними по справі доказами, що ОСОБА_1 протягом тривалого часу опікувався, надавав матеріальну та іншу допомогу ОСОБА_5, яка мала похилий вік та тяжко хворіла, а тому суд вважає за необхідне змінити черговість одержання права на спадкування за законом та визнати за ОСОБА_1 право на спадкування першої черги.

Оскільки відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом, відповідач ОСОБА_2 прийняв спадщину після смерті матері ОСОБА_5 у вигляді 1/3 частини квартири АДРЕСА_1, суд вважає за необхідне визнати свідоцтво від 04.10.2006р. частково недійсним, визнавши за ОСОБА_1 право власності на 1/6 частину квартири в порядку спадкування за законом.

Керуючись ст. ст. 1258, 1259, 1261, 1267, 1268, 1300, 1301 ЦК України, ст. ст. 10, 11, 57-60, 209, 212-215, 256-259 ЦПК України, суд, -

вирішив:

Позов задовольнити.

Встановити, що ОСОБА_1 та ОСОБА_5, що померла ІНФОРМАЦІЯ_1. проживали однією сім»єю без шлюбу з 1974р. по ІНФОРМАЦІЯ_1.

Визнати за ОСОБА_1 право на спадкування за законом першої черги після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1. ОСОБА_5.

Визнати частково недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_5, видане 04.10.2006р. державним нотаріусом Дванадцятої Київської державної нотаріальної контори за № 3-3220 на ім»я ОСОБА_2.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/6 частину квартири АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_5.

Визнати за ОСОБА_2 право власності на 1/6 частину квартири АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_5.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через районний суд шляхом подання заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня проголошення рішення та подання апеляційної скарги протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.