Справа № 1-8/2011 р.

                                                              В И Р О К

                                                І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И

           22 лютого 2011 року Семенівський районний суд Чернігівської області в складі:

головуючого – судді Гнипа О. І.,

при секретарі Бородіній В. В.,

за участю:

прокурора Дідович Я. О.,

потерпілого ОСОБА_1,

представників потерпілих ОСОБА_2, ОСОБА_3,

підсудного ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Семенівка Чернігівської області кримінальну справу за обвинуваченням

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця міста Семенівка Чернігівської області, українця, громадянина України, з базовою загальною середньою освітою, не одруженого, не працюючого, проживаючого АДРЕСА_1, раніше судимого:

1). 03 травня 2001 року Семенівським районним судом Чернігівської області за ч. 1 ст. 140, ст. 45  Кримінального кодексу України 1960 року до покарання у виді позбавлення волі на строк 1 (один) рік 6 (шість) місяців, з умовним незастосуванням покарання із встановленням іспитового строку на 1 (один) рік зі сплатою штрафу у розмірі 680 гривень;

2). 11 вересня 2001 року Семенівським районним судом Чернігівської області за ч. 3 ст. 185, ч. 1 ст. 70, ч. 1 ст. 71 Кримінального кодексу України до остаточного покарання у виді  позбавлення волі на строк 4 роки;

3). 10 листопада 2005 року Семенівським районним судом Чернігівської області за ч. 2 ст. 189, ч. 3 ст. 187, ст. 69, ст. 70 Кримінального кодексу України до остаточного покарання у виді  позбавлення волі на строк 4 роки 6 місяців з конфіскацією у власність держави всього майна, яке є власністю засудженого,

судимості в установленому законом порядку не зняті та не погашені,

у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 357, ч. 2 ст. 307, ч. 3 ст. 15 і ч. 2 ст. 305 Кримінального кодексу України,-

                                                                В С Т А Н О В И В:

         В двадцятих числах липня 2010 року близько 24 години 00 хвилин ОСОБА_4 з корисливих мотивів, з метою вчинення крадіжки, шляхом зриву навісних замків на дверях проник до приміщення майстерні та погребні, а також шляхом недозволеного вільного входу проник до приміщення сараю домоволодіння ОСОБА_1, розташованого по АДРЕСА_2 звідки викрав наступні речі. Так, з приміщення майстерні ОСОБА_4 викрав: чавунну плиту пічного опалення вартістю 50 гривень; алюмінієвий бідон ємністю 20 літрів вартістю 250 гривень; каструлю алюмінієву ємністю 15 літрів вартістю 50 гривень; три каструлі алюмінієві ємністю по 3 літри кожна загальною вартістю 30 гривень; миску алюмінієву ємністю 10 літрів вартістю 30 гривень; два ломи загальною вартістю 60 гривень; форми для випічки хліба у кількості 10 штук загальною вартістю 50 гривень; цвяхи довжиною по 30, 80, 100, 120 та 200 міліметрів загальною вагою 5 кілограмів загальною вартістю 60 гривень; 20 штук відрізків арматури діаметром 16 міліметрів та довжиною по 2 метри кожен загальною вартістю 40 гривень; три сокири загальною вартістю 15 гривень; металевий гвинт з тисків вартістю 25 гривень; відрізок рейки марки Р-18 довжиною 1 метр 50 сантиметрів вартістю 30 гривень; оприскувач металевий для рослин вартістю 50 гривень; два газові ключі загальною вартістю 50 гривень; набір слюсарних ключів у кількості 14 штук загальною вартістю 30 гривень. З приміщення погребні ОСОБА_4 викрав: велосипед марки «ММВЗ» вартістю 360 гривень; шланг поливальний діаметром 180 міліметрів довжиною 20 метрів вартістю 100 гривень; самовар латунний вугільний вартістю 150 гривень. З приміщення сараю ОСОБА_4 викрав саморобний господарчий візок вартістю 150 гривень. В результаті крадіжки ОСОБА_4 потерпілому ОСОБА_1 завдав матеріальних збитків на суму 1580 гривень 00 копійок.

     03 серпня 2010 року близько 14 години 00 хвилин ОСОБА_4, перебуваючи у стані алкогольного сп’яніння, з корисливих мотивів, з двору домоволодіння ОСОБА_5, розташованого по вулиці АДРЕСА_3, викрав корпус циркулярного станка вартістю 400 гривень, саморобний господарчий візок вартістю 300 гривень, металевий щит розміром 2 метри х 1 метр 50 сантиметрів вартістю 70 гривень та масляний радіатор з трактора вартістю 10 гривень, у результаті чого завдав потерпілому ОСОБА_5 матеріальних збитків на суму 780 гривень 00 копійок.

      16 серпня 2010 року близько 22 години 00 хвилин ОСОБА_4, перебуваючи у стані алкогольного сп’яніння, знаходячись у квартирі ОСОБА_6, яка знаходиться по АДРЕСА_4 таємно заволодів документами, виданими на ОСОБА_6, зокрема, паспортом громадянина України серії НОМЕР_1, посвідченням учасника бойових дій серії НОМЕР_2 та посвідченням до медалі «За відвагу» НОМЕР_3

      У липні 2010 року ОСОБА_4 неподалік від лісу, який знаходиться за містом Семенівка Чернігівської області, у напрямку села Карповичі Семенівського району Чернігівської області, знайшов дикоростучі рослини коноплі. Знаючи, що конопля відноситься до нарковмісних рослин, ОСОБА_4 зірвав з указаних рослин коноплі листя, склав його у пакет та зберігав при собі. Зірване листя коноплі ОСОБА_4 збирався у подальшому продати за гроші в Росії.

       З метою продажу на території Росії вищезазначеного листя коноплі, 25 серпня 2010 року ОСОБА_4, взявши з собою згадане листя коноплі, вирушив до міста Унеча Брянської області (Росія), де проживають його сестри. Не маючи при собі документів, що посвідчують особу, та з метою незаконного переміщення наркотичних засобів з України до Російської Федерації, ОСОБА_4 вирішив перетнути державний кордон України у районі села Карповичі Семенівського району Чернігівської області поза установленими пунктами пропуску.

Того ж дня близько 10 години 00 хвилин за селом Карповичі Семенівського району Чернігівської області у безпосередній близькості від державного кордону України військовослужбовцями Чернігівського прикордонного загону спільно з працівниками Семенівського РВ УМВС України в Чернігівській області ОСОБА_4 був затриманий при слідуванні пішки у напрямку державного кордону України з Російською Федерацією. При затриманні у ОСОБА_4 було виявлено пакет синього кольору, в якому знаходилась речовина рослинного походження зеленого кольору (конопля), яка є особливо небезпечним наркотичним засобом - каннабісом, вагою у перерахунку на висушену речовину 86 грам.

        У судовому засіданні підсудний ОСОБА_4 свою вину у вчиненні кожного з інкримінованих йому злочинів, передбачених ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст.185, ч. 3 ст. 357, ч. 2 ст. 307, ч. 3 ст. 15 і ч. 2 ст. 305 Кримінального кодексу України, визнав повністю, щиро розкаявся та показав, що з травня 2010 року він проживав АДРЕСА_1 неподалік від якого знаходився напівзгорілий нежилий будинок. У другій половині липня 2010 року увечері він зайшов до указаного будинку пошукати металеві речі, але нічого там не знайшов. Далі, зірвавши навісні замки з майстерні що знаходилася поруч з будинком, та з погребні, яка знаходилася у дворі, він викрав речі з чорного та кольорового металу, склав їх на саморобний візок, який взяв у сараї поруч з будинком, та перевіз у лісосмугу, що неподалік від будинку, де і сховав. По дорозі назад він з погребні викрав велосипед і шлаг. На другий день він забрав у лісосмузі усі речі з чорного металу, завантажив їх на візок та відвіз на пункт приймання металобрухту у місті Семенівка Чернігівської області, де здав разом із візком. Речі з кольорових металів на його прохання знайомий ОСОБА_7 здав на пункт прийому металобрухту. Капроновий шланг на наступний день він продав незнайомому чоловіку, а велосипед через деякий час на його прохання комусь продала ОСОБА_8. Отримані кошти від здачі металобрухту та продажу викрадених речей він використав на особисті потреби. Крім цього, на початку серпня 2010 року він зайшов на подвір’я біля будинку по вулиці Б.Хмельницького у місті Семенівка Чернігівської області, звідки викрав металеві предмети, погрузив їх на саморобний візок, який знаходився у дворі, та відвіз до пункту прийому металобрухту. Отримані кошти від здачі металобрухту він використав на особисті потреби. Також у середині серпня 2010 року у місті Семенівка Чернігівської області він разом з ОСОБА_7 та ОСОБА_8 зайшли до квартири ОСОБА_6 забрати мобільний телефон. Оскільки ОСОБА_6 не віддавав телефон, він почав шукати цей телефон у квартирі. Під час пошуку телефону у коридорі на полиці він знайшов паспорт та якісь документи ОСОБА_6, які викрав і забрав із собою. Приблизно у середині липня 2010 року він знаходився за містом Семенівка Чернігівської області, де неподалік від лісу побачив рослини дикоростучої коноплі. Бажаючи заробити, він зірвав листя з коноплі, склав його у пакет та зберігав при собі, а саме у своєму рюкзаку серед особистих речей. Вказане листя коноплі він у подальшому мав намір комусь продати. 25 серпня 2010 року він пішов у Росію до своїх сестер у місто Унеча Брянської області. З собою він узяв листя коноплі, щоб продати його кому-небудь у Росії. Так як у нього не було документів, то державний кордон він мав намір перетнути у районі села Карповичі Семенівського району Чернігівської області поза установленими пунктами пропуску. Коли він прослідував пішки за село Карповичі Семенівського району Чернігівської області, то приблизно десь за півтора кілометри його зупинили прикордонники з міліціонерами та у ході перевірки знайшли та вилучили у нього пакет з коноплею, після чого його затримали.

           Крім показань підсудного, його вина доведена показаннями потерпілого та свідків.

        Допитаний як потерпілий ОСОБА_1 у судовому засіданні показав про те, що він проживає в будинку для осіб похилого віку. По провулку АДРЕСА_2 знаходиться його будинок, який взимку 2010 року з середини було пошкоджено вогнем. Речі з будинку він переніс до приміщення майстерні та погребні, які замикав на навісні замки. 07 серпня 2010 року він відвідав свій будинок і виявив, що з приміщення майстерні та з погребні зірвані навісні замки та викрадене його майно. Зокрема, з погребні викрадено: велосипед «ММВЗ» з рамою жіночого типу, зеленого кольору; шланг поливальний зеленого кольору діаметром 180 міліметрів та довжиною 20 міліметрів; самовар латунний, нікельований. З незамкнутого сараю викрадено саморобний господарчий візок. З приміщення майстерні викрадено: чавунну плиту з грубки; алюмінієвий бідон ємністю 20 літрів; алюмінієву каструлю ємністю 15 літрів; три каструлі алюмінієві ємністю по 3 літри кожна; миску алюмінієву ємністю 10 літрів; два ломи; форми для випічки хліба в кількості біля 10 штук; цвяхи різного розміру загальною вагою 5 кілограмів; 20 штук відрізків арматури товщиною 16 міліметрів та довжиною по 2 метри кожен; 3 сокири; гвинт з металевих тисків; рейку марки Р -18 довжиною 1 метр 50 сантиметрів; оприскувач металевий круглий ємністю 10 літрів; 2 газових ключа; набір рожкових слюсарних ключів у кількості 14 штук. Вартість викраденого майна він оцінює у 1580 гривень.

       Допитаний як свідок ОСОБА_9 у судовому засіданні показав про те, що він працює начальником відділення ДІПС ВПС «Семенівка» Чернігівського прикордонного загону. 25 серпня 2010 року спільно з начальником СКР Семенівського РВ УМВС України в Чернігівській області ОСОБА_10 вони проводили розшукові заходи, спрямовані на виявлення порушень державного кордону та розкриття протиправних діянь на території Карповицької сільської ради Семенівського району. Близько 10 години 00 хвилин на відстані біля 400 метрів від державного кордону ними був затриманий нині підсудний ОСОБА_4, який йшов пішки по дорозі село Карповичі (Україна) – село Бровничі (Росія) у напрямку території Російської Федерації. Під час перевірки було встановлено, що у ОСОБА_4 відсутні документи, а у пакеті, що був у руках у ОСОБА_4, знаходилася речовина рослинного походження зеленого кольору, схожа на коноплю. У кишені штанів ОСОБА_4 було виявлено металевий предмет, схожий на кастет. Стосовно виявлених речей ОСОБА_4 пояснив, що він ішов у Росію до родичів, в пакеті у нього знаходиться конопля, яку він хотів продати на території Росії. Після цього ОСОБА_4 був затриманий, а пакет з речовиною рослинного походження зеленого кольору та металевий предмет, схожий на кастет, були вилучені.

        Допитаний як свідок ОСОБА_10 у судовому засіданні дав показання, аналогічні показанням свідка ОСОБА_9.

      Допитаний як свідок ОСОБА_11 у судовому засіданні показав про те, що він проживає у будинку громадянина ОСОБА_5 у місті Семенівка Чернігівської області. 03 серпня 2010 року ОСОБА_5 виявив, що з його двору викрали тракторний радіатор, корпус циркулярки, металевий щит та господарчий візок. Після цього він пішов до пункту прийому металобрухту по вулиці Привокзальній у місті Семенівка Чернігівської області, де виявив викрадені візок та тракторний радіатор. Указані речі він забрав з пункту прийому металобрухту та відніс додому до ОСОБА_5.

      Допитаний як свідок ОСОБА_7 у судовому засіданні показав про те, що у другій половині липня 2010 року до будинку, де він проживав разом з ОСОБА_8, прийшов нині підсудний ОСОБА_4, у якого був велосипед зеленого кольору з рамою жіночого типу. ОСОБА_4 запропонував йому здати речі з кольорового металу, на що він погодився. Указані речі з кольорового металу він здав у місті Семенівка Чернігівської області якомусь чоловіку, котрий був на автомобілі білого кольору з причепом. Отримані кошти він з ОСОБА_4 та ОСОБА_8 витратили на власні потреби. У серпні 2010 року у місті Семенівка Чернігівської області по провулулку Свердлова він зустрів ОСОБА_4, який тачкою віз метал на пункт прийому. На прохання ОСОБА_4 він допоміг відвезти цей метал на пункт прийому, де його здали разом із тачкою. Про те, звідки у нього ці металеві речі, ОСОБА_4 ні перший раз, ні другий нічого не казав. Увечері 16 серпня 2010 року він разом з ОСОБА_8 та ОСОБА_4 прийшли у квартиру ОСОБА_6, у якого ОСОБА_8 хотіла забрати свій мобільний телефон. Оскільки ОСОБА_6 не хотів віддавати телефон, то ОСОБА_4 почав шукати його у квартирі останнього. Коли саме ОСОБА_4 викрав паспорт та інші документи ОСОБА_6, він не бачив.

          Допитана як свідок ОСОБА_8 у судовому засіданні показала про те, що у 2010 році у неї на квартирі проживав ОСОБА_4, який займався здачею металу. У липні 2010 року ОСОБА_4 десь узяв велосипед зеленого кольору з рамою жіночого типу, який деякий час використовував. Зі слів ОСОБА_4, указаний велосипед він забрав у когось за борги. Після цього, вона на прохання ОСОБА_4 продала цей велосипед незнайомому чоловіку біля магазину «Фурор» у місті Семенівка Чернігівської області, а кошти віддала ОСОБА_4. Увечері 16 серпня 2010 року вона разом з ОСОБА_7 та ОСОБА_4 прийшли у квартиру ОСОБА_6, у якого вона хотіла забрати свій мобільний телефон. Оскільки ОСОБА_6 не хотів віддавати телефон, то ОСОБА_4 почав шукати його у квартирі останнього. Коли саме ОСОБА_4 викрав паспорт та інші документи ОСОБА_6 вона не бачила.

     Крім показань потерпілого та свідків, вина підсудного у вчиненні всіх інкримінованих йому злочинів підтверджується:

даними протоколу огляду місця події від 04 серпня 2010 року, згідно якого оглянуте домоволодіння, яке розташоване по вулиці АДРЕСА_3 (а.с. 33);

даними протоколу огляду місця події від 17 серпня 2010 року, згідно якого оглянута квартира АДРЕСА_5 (а.с. 36);

даними протоколу огляду місця події від 07 серпня 2010 року, згідно якого оглянуте домоволодіння, яке розташоване по АДРЕСА_2 (а.с. 34);

даними протоколу огляду місця події від 25 серпня 2010 року з доданою схемою та фототаблицею, згідно якого оглянута ділянка місцевості, на якій за спробу порушення державного кордону України був затриманий ОСОБА_4, у якого при ньому був виявлений чорний поліетиленовий пакет з рослинною масою зеленого кольору та металевий предмет з отворами для пальців (а.с. 37-41);

даними протоколу огляду, виявлення та вилучення, згідно якого при огляді пункту прийому металобрухту товариства з обмеженою відповідальністю «Вторсплав» по вулиці Привокзальній в місті Семенівка Чернігівської області вилучено залізний лист розміром 200 сантиметрів х 150 сантиметрів (а.с. 42);

даними протоколу огляду, виявлення та вилучення, згідно яких при огляді будинку АДРЕСА_1 виявлено та вилучено телевізор марки «Самсунг» з кімнатною антеною та пультом; ранець чорного кольору, у боковій кишені якого виявлено та вилучено паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 на ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_6, посвідчення учасника бойових дій на ОСОБА_6 серії НОМЕР_2, посвідчення до медалі «За відвагу» НОМЕР_3 на ОСОБА_6, розписка від імені ОСОБА_6 про зобов’язання повернути телефон та дачі натомість телевізора (а.с. 44);

даними висновку № 5 від 27 серпня 2010 року, згідно якого предмет схожий на кастет, який вилучений 25 серпня 2010 року у громадянина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_7, виготовлений по типу саморобних кастетів вільного виконання і не являється холодною зброєю (а.с. 95-96);

даними протоколу відтворення обстановки й обставин подій від 27 жовтня 2010 року за участю ОСОБА_4 з фототаблицею, де ОСОБА_4 на місцевості показав та розповів про обставини вчинення інкримінованих йому діянь (а.с. 130-136);

даними довідок комунального підприємства «Семенівський ринок» про вартість викраденого майна (а.с. 139, 140);

даними висновку експерта № 957(х) від 18 вересня 2010 року, згідно якого: верхівкові частини з листям наданої на дослідження речовини рослинного походження, мають морфологічні ознаки рослин роду коноплі, містять наркологічно-активний компонент каннабісу – тетрагідроканнабінол і є особливо небезпечним наркотичним засобом – каннабісом; маса каннабісу в перерахунку на висушену речовину становить 85,6 грам, на момент проведення попереднього дослідження маса каннабісу в перерахунку на висушену речовину становила 86,0 грам; фрагменти центральних стебел з основними боковими гілками наданої на дослідження речовини рослинного походження масою 201,6 грам мають морфологічні ознаки рослин роду Коноплі, але не містять наркотично-активного компоненту каннабісу – тетрагідроканнабінол, тому не є наркотичним засобом (а.с. 152-156);

речовими доказами, якими у справі визнані:

саморобний господарчий візок, металевий щит та радіатор трактора, вилучені 04 серпня 2010 року з домоволодіння ОСОБА_5 та з пункту прийому металобрухту товариства з обмеженою відповідальністю «Вторсплав»;

паспорт громадянина України НОМЕР_1, посвідчення учасника бойових дій серії НОМЕР_2, посвідчення до медалі «За відвагу» серії К НОМЕР_3, видані на ім’я ОСОБА_6;

поліетиленовий пакет чорного кольору, в якому знаходиться різнокольоровий пластиковий пакет з особливо небезпечним наркотичним засобом – марихуаною, вагою у не висушеному стані 95,7 грам (верхівкові частини з листям) та фрагменти центральних стебел з основними боковими гілками, вагою у не висушеному стані 198,9 грам (а.с. 157-164).

          На підставі аналізу досліджених у судовому засіданні доказів, враховуючи те, що згідно положень ч. 1 ст. 275 Кримінально-процесуального кодексу України суд розглядає справу тільки відносно підсудних і тільки в межах пред’явленого їм обвинувачення, зважаючи на характер пред’явленого органом досудового слідства підсудному обвинувачення у даній кримінальній справі, зміст затвердженого прокуратурою Чернігівської області обвинувального висновку, та на те, що суд не вправі перебирати на себе функції обвинувачення, суд вважає, що вина підсудного у вчиненні всіх діянь за наведеним вище обвинуваченням повністю доведена і діяння, вчинені підсудним, достатньо вірно для його засудження кваліфіковані органом досудового слідства за епізодом викрадення майна потерпілого ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 185 Кримінального кодексу України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднане  з проникненнями у приміщення, за епізодом викрадення майна потерпілого ОСОБА_5 ч. 2 ст. 185 Кримінального кодексу України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, за епізодом з документами потерпілого ОСОБА_6 за ч. 3 ст. 357 Кримінального кодексу України як незаконне заволодіння будь-яким способом паспортом та іншими важливими особистими документами, за епізодом з виявленням підсудним нарковмісної рослинної маси за ч. 2 ст. 307 Кримінального кодексу України як незаконне придбання, виготовлення та зберігання з метою збуту особливо небезпечного наркотичного засобу, та за епізодом затримання підсудного біля кордону з нарковмісною рослинною масою в пакеті за ч. 3 ст. 15 і ч. 2 ст. 305 Кримінального кодексу України як незакінчений замах на контрабанду особливо небезпечного наркотичного засобу, тобто його переміщення через митний кордон України поза митним контролем.

          Таким чином, у даній справі суд вважає достатньою та такою, що відповідає доказам вини підсудного, кваліфікацію його діянь за сукупністю злочинів за ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 357, ч. 2 ст. 307, ч. 3 ст. 15 і  ч. 2 ст. 305 Кримінального кодексу України.

        Призначаючи види та міри покарань підсудному, суд ураховує ступені тяжкості вчинених злочинів, особу винного, який за місцем проживання характеризується посередньо, з базовою загальною середньою освітою, не одружений, не працюючий, його стан здоров’я, який є задовільним, наявність відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 66 Кримінального кодексу України двох пом’якшуючих покарання обставин, зокрема, щирого каяття, активного сприяння розкриттю злочинів, присутність відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 67 Кримінального кодексу України однієї обтяжуючої покарання обставини, а саме рецидиву злочинів.

     За таких обставин суд приходить до висновку, що підсудному необхідно призначити покарання за ч. 3 ст. 185 Кримінального кодексу України у виді позбавлення волі, за ч. 2 ст. 185 Кримінального кодексу України у виді позбавлення волі через те, що передбачені у санкції цієї частини статті кримінального закону інші покарання як то або арешт або обмеження волі з урахуванням природи повторності вчинюваних підсудним діянь є дещо невідповідними видами його покарання, за ч. 3 ст. 357 Кримінального кодексу України у виді обмеження волі, позаяк штраф або арешт, які передбачені у санкції вищезазначеної частини статті, призначати підсудному не убачається за можливе, оскільки підсудний не працює та потребує більш адекватного вчиненому діянню покарання, та як за ч. 3 ст. 15 і ч. 2 ст. 305 Кримінального кодексу України, так і за ч. 2 ст. 307 Кримінального кодексу України у виді позбавлення волі. Однак, призначаючи покарання підсудному у виді позбавлення волі за ч. 3 ст. 15 і ч. 2 ст. 305 Кримінального кодексу України, суд приходить до висновку про те, що при призначенні покарання підсудному за таке діяння необхідно застосувати правила ч. 1 ст. 69 Кримінального кодексу України і призначити йому основне покарання у виді позбавлення волі нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції ч. 2 ст. 305 Кримінального кодексу України за цей злочин. З таких же мотивів суд вважає за потрібне і при призначенні основного покарання підсудному за ч. 2 ст. 307 Кримінального кодексу України також застосувати положення ч. 1 ст. 69 Кримінального кодексу України і призначити йому основне покарання у виді позбавлення волі нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції ч. 2 ст. 307 Кримінального кодексу України за цей злочин. Поряд з цим, за ч. 3 ст. 15 і ч. 2 ст. 305 Кримінального кодексу України суд убачає за потрібне застосувати щодо підсудного обов’язковий примусовий захід у виді спеціальної конфіскації предметів контрабанди, зокрема, наркотичних засобів, а за ч. 2 ст. 307 Кримінального кодексу України та за ч. 3 ст. 15 і ч. 2 ст. 305 Кримінального кодексу України ще й додаткові обов’язкові покарання у виді конфіскації у власність держави майна, яке є власністю підсудного. Призначаючи підсудному конфіскацію його власного майна, з урахуванням вищенаведених обставин та відповідно до ст. 59 Кримінального кодексу України, суд вважає за необхідне призначити конфіскацію тільки частини його майна з визначенням часток у пропорції відповідно до характерних особливостей кожного із інкримінованих суспільно-небезпечних діянь, передбачених як ч. 3 ст. 15 та ч. 2 ст. 305 Кримінального кодексу України, так і ч. 2 ст. 307 Кримінального кодексу України. При цьому суд вважає, що частка конфіскованого майна, яке є власністю підсудного, за вчинення незакінченого замаху на незаконне переміщення через митний кордон України з приховуванням від митного контролю особливо небезпечного наркотичного засобу має бути більшою ніж частка конфіскованого майна за вчинення підсудним незаконного придбання, виготовлення та зберігання з метою збуту особливо небезпечного наркотичного засобу.

     Виходячи з вимог ч. 1 ст. 70 Кримінального кодексу України, суд убачає за необхідне призначити підсудному остаточне основне покарання за сукупністю злочинів у виді позбавлення волі шляхом поглинення менш суворих покарань більш суворим покаранням у виді позбавлення волі. Крім цього, враховуючи положення ч. 3 ст. 70 Кримінального кодексу України, суд вважає за потрібне приєднати до остаточного основного покарання за сукупністю злочинів обов’язковий примусовий захід у виді спеціальної конфіскації предметів контрабанди, зокрема, наркотичних засобів, та приєднати додаткове обов’язкове покарання у виді конфіскації у власність держави частини майна, яке є власністю підсудного, вивівши остаточну частку майна підсудного, яке підлягає конфіскації, за одним із принципів, сформульованих у ч. 1 ст. 70 Кримінального кодексу України, з яких у даному разі суд вважає правильним принцип поглинення менш суворого за розміром частки покарання більш суворим за розміром частки покаранням.

        Початок строку відбування призначеного остаточно основного покарання у виді позбавлення волі підсудному слід рахувати з 22 лютого 2011 року.

          Запобіжний захід підсудному необхідно залишити попередній – тримання під вартою до набрання вироком суду законної сили в Новгород-Сіверській установі виконання покарань (№31) Управління ДДУПВП у Чернігівській області.

     Згідно вимог ч. 5 ст. 72 Кримінального кодексу України підсудному слід зарахувати у строк відбування остаточного покарання у виді позбавлення волі строк його тримання під вартою у даній справі за період з 07 вересня 2010 року, тобто з моменту затримання його органом досудового слідства у порядку ст. 115 Кримінально-процесуального кодексу України за підозрою у вчиненні злочину (протокол на а.с. 190), по 22 лютого 2011 року день за день.

      Цивільний позов потерпілого ОСОБА_1 до підсудного про відшкодування майнової шкоди в сумі 1580 гривень 00 копійок та моральної шкоди в сумі 1500 гривень 00 копійок, завданих злочином, згідно вимог ст. ст. 22, 23, 1166, 1167 Цивільного кодексу України суд убачає за необхідне задовольнити частково з таких підстав. У справі доведено, що діями підсудного завдана указаному потерпілому майнова шкода в розмірі 1580 гривень 00 копійок, яка підсудним не відшкодована, а тому підлягає відшкодуванню підсудним. У той же час заявлена потерпілим ОСОБА_1 сума в 1500 гривень 00 копійок на відшкодування моральної шкоди, завданої злочином, є завищеною, бо вона у повному обсязі не співвідноситься з тими обставинами, на які посилається потерпілий, обґрунтовуючи ступінь своїх моральних страждань. За таких даних суд вважає за достатнє стягнути на користь потерпілого ОСОБА_1 на відшкодування моральної шкоди, завданої протиправним діянням підсудного, 500 гривень 00 копійок, а у стягненні решти заявленої цим потерпілим суми грошового відшкодування моральної шкоди відмовити. Таким чином, у загальному підсумку суд вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 на відшкодування майнової шкоди, завданої злочином, 1580 гривень 00 копійок та на відшкодування моральної шкоди, завданої злочином, – 500 гривень 00 копійок. В решті ж цивільного позову потерпілого ОСОБА_1 слід відмовити.

     Оскільки підсудний підлягає визнанню винним, з нього відповідно до положень ст. 93 Кримінально-процесуального кодексу України мають бути стягнені на користь держави судові витрати у справі в розмірі 1048 гривень 51 копійка за проведення судових експертиз та досліджень, виходячи з даних розрахунків експертів (а.с. 87, 94, 151), які суд вважає вірними.

      Питання про решту речових доказів, окрім вищевказаних наркотичних засобів, що були предметом контрабанди, доля яких, як зазначалося вище, вирішується в даному випадку виходячи зі спеціальних вимог санкції ч. 2 ст. 305 Кримінального кодексу України, суд вважає за необхідне вирішити у безумовній відповідності з вимогами ст. 81 Кримінально-процесуального кодексу України, котра встановлює загальні правила щодо речових доказів, таким чином:

саморобний господарчий візок, металевий щит та радіатор трактора, вилучені 04 серпня 2010 року з домоволодіння ОСОБА_5 та з пункту прийому металобрухту товариства з обмеженою відповідальністю «Вторсплав», які передані на відповідальне зберігання потерпілому ОСОБА_5 (а.с. 161), слід повернути ОСОБА_5 як законному володільцеві вказаних речей;

паспорт громадянина України НОМЕР_1, посвідчення учасника бойових дій серії НОМЕР_2, посвідчення до медалі «За відвагу» серії К НОМЕР_3, видані на ім’я ОСОБА_6, які передані на відповідальне зберігання потерпілому ОСОБА_6 (а.с. 161), слід повернути ОСОБА_6 як законному володільцеві вказаних документів;

такі, що не відносяться до наркотичних засобів, поліетиленовий пакет чорного кольору, та фрагменти центральних стебел з основними боковими гілками, вагою у не висушеному стані 198,9 грам, які передані на відповідальне зберігання до кімнати зберігання речових доказів Управління СБ України в Чернігівській області (а.с. 164) потрібно знищити.

   На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 323, 324 Кримінально-процесуального кодексу України,-

                                                      З А С У Д И В :

          ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 357, ч. 2 ст. 307, ч. 3 ст. 15 і ч. 2 ст. 305 Кримінального кодексу України, та призначити йому покарання:

за ч. 3 ст. 185 Кримінального кодексу України у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки 3 (три) місяці;

за ч. 2 ст. 185 Кримінального кодексу України у виді позбавлення волі на строк 2 (два) роки 3 (три) місяці;

за ч. 3 ст. 357 Кримінального кодексу України у виді обмеження волі на строк 2 (два) роки.

за ч. 2 ст. 307 Кримінального кодексу України у виді позбавлення волі на підставі ч. 1 ст. 69 Кримінального кодексу України нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції ч. 2 ст. 307 Кримінального кодексу України, на строк 3 (три) роки 6 (шість) місяців з конфіскацією у власність держави 1/4 частини майна, яке є власністю засудженого;

за ч. 3 ст. 15 і ч. 2 ст. 305 Кримінального кодексу України у виді позбавлення волі на підставі ч. 1 ст. 69 Кримінального кодексу України нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції ч. 2 ст. 305 Кримінального кодексу України, на строк 4 (чотири) роки з конфіскацією наркотичного засобу, марихуани, вагою у не висушеному стані 95,7 грам, що була предметом контрабанди, та з конфіскацією у власність держави 1/2 частини майна, яке є власністю засудженого.

          На підставі ч. 1 ст. 70 Кримінального  України, шляхом поглинення менш суворих покарань більш суворими, призначити ОСОБА_4  за сукупністю злочинів за даним вироком остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки з конфіскацією наркотичного засобу, марихуани, вагою у не висушеному стані 95,7 грам, що була предметом контрабанди, та з конфіскацією у власність держави 1/2 частини майна, яке є власністю засудженого.

          Початок строку відбування призначеного остаточно покарання у виді позбавлення волі ОСОБА_4 рахувати з 22 лютого 2011 року.

          Зарахувати ОСОБА_4 у строк відбування призначеного остаточно покарання у виді позбавлення волі строк його тримання під вартою за період з 07 вересня 2010 року по 22 лютого 2011 року день за день.

          Запобіжний захід ОСОБА_4 залишити попередній – тримання під вартою в Новгород-Сіверській установі виконання покарань (№31) Управління ДДУПВП у Чернігівській області до набрання вироком суду законної сили.

       Цивільний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданих внаслідок злочину, – задовольнити частково.

          Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 1580 (одну тисячу п’ятсот вісімдесят) гривень 00 копійок на відшкодування майнової шкоди, завданої внаслідок злочину.

          Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 500 (п’ятсот) гривень 00 копійок на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок злочину.

          В решті цивільного позову ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданих внаслідок злочину, – відмовити.

    Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави судові витрати в розмірі 1048 (одна тисяча сорок вісім) гривень 51 копійка за проведення судових експертиз та досліджень.

     Речові докази у справі:

саморобний господарчий возик, металевий щит та радіатор трактора, вилучені 04 серпня 2010 року з домоволодіння ОСОБА_5 та з пункту прийому металобрухту товариства з обмеженою відповідальністю «Вторсплав», які передані на відповідальне зберігання потерпілому ОСОБА_5, – повернути ОСОБА_5;

паспорт громадянина України НОМЕР_1, посвідчення учасника бойових дій серії НОМЕР_2, посвідчення до медалі «За відвагу» серії К НОМЕР_3, видані на ім’я ОСОБА_6, які передані на відповідальне зберігання потерпілому ОСОБА_6, – повернути ОСОБА_6;

такі, що не відносяться до наркотичних засобів, поліетиленовий пакет чорного кольору, та фрагменти центральних стебел з основними боковими гілками, вагою у не висушеному стані 198,9 грам, які передані на відповідальне зберігання до кімнати зберігання речових доказів Управління СБ України в Чернігівській області, – знищити.

    Вирок може бути оскаржений протягом п’ятнадцяти діб з моменту його проголошення, а засудженим, який перебуває під вартою, – в той же строк з моменту вручення йому копії вироку, до Апеляційного суду Чернігівської області шляхом подання апеляції через Семенівський районний суд Чернігівської області.

                                       Суддя:                               О. І. Гнип