Справа № 2-61

                                                                                                                                       2011 рік

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 лютого 2011 року                                     Шевченківський районний суд м.Чернівці в складі:

                              Головуючого судді:           ДАНИЛЮКА М.І.

                              При секретарі:                    ЗАВЯЛЕЦЬ Н.Ю.

З участю представника позивача::                       ОСОБА_1

               Представника відповідача                     ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Чернівці справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про визнання недійсним договору дарування частини квартири,-

в с т а н о в и в:

          Позивач ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_4 про визнання недійсним договору дарування 2/4 ідесльних часток квартири АДРЕСА_1.

          Посилається на те, що станом на 11 грудня 2008 року квартира АДРЕСА_1, належала на праві спільної часткової йому, ОСОБА_3 2/4 частки, дружині ОСОБА_5 та їхній доньці - відповідачу ОСОБА_4 по ј частки. На початку грудня 2008 року внаслідок перенесених тяжких захворювань, стан його здоров»я був критичним і тому він погодився на прохання відповідача підписати заповіт на її ім.»я на все належне йому майно, оскільки відносини в сім»ї на той час були більш менш нормальними і донька зобов»язувалась допомогати в догляді та забезпечувати лікуванням. В процесі підготовки даної справи, відповідач від його імені в терміновому порядку, посилаючись на його тяжку хворобу, отримала в КОБТІ витяги з реєстру прав власності на нерухоме майно і у приватного нотаріуса ОСОБА_6 виготовили документ, з яким і прийшли до нього 16 грудня 2008 року. Вважаючи, що він підписує заповіт, він підписав його не читаючи, так як не міг його прочитати через загальний критично тяжкий стан здоров»я та захворювання очей. Нотаріус йому цей документ не зачитувала і не пояснила про що у ньому йдеться. Крім того, він повністю глухий на обидва вуха і на той час не мав слухового апарату.  Після підписання договору дарування відповідач все рідше почала приходити до нього, а останній рік взагалі приходить раз на тиждень на 5-10 хвилин і весь тягар догляду за ним несе його дружина ОСОБА_5, завдаки зусиллям якої він поборов недугу і з огляду на поведінку відповідача вирішив змінити заповіт та позбавити відповідача спадщини. 09 листопада 2010 року до нього додому була запрошена нотаріус ОСОБА_7, яка в його присутності склала заповіт на ім.»я дружини ОСОБА_5 Однак коли вона перевірила правовстановлюючі документи на квартиру, то виявилось, що він належні його 2/4 частки подарував відповідачу 16.12.2008 року, підписавши замість заповіту договір дарування. Вважає, що відповідач ввела його в оману, оскільки між ними була досягнута домовленість про складення заповіту, а не договору дарування, а тому просить визнати даний договір дарування недійсним та повернути вказані в ньому частки квартири у його власність.

          Позивач  в судовому засіданні позов підтримали повністю і підтвердили викладені в позові обставини.

          Відповідач в судовому засіданні позов не визнала, та пояснила що з її боку ніякого обману не було, укладення саме договору дарування було власною волею позивача. Він хотів саме подарувати квартиру, бо між ним та матір»ю були погані стосунки і він боявся, що після його смерті їй нічого не дістанеться.

          Вивчивши матеріали справи, заслухавши доводи сторін, свідків, третіх осіб.,, суд вважає, що позов обгрунтований і підлягає до задоволення.

          Як вбачається з свідоцтва про право власності на житло та витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно квартира АДРЕСА_1 станом на 11 грудня 2008 року належала на спільної часткової власності трьом особам: ОСОБА_5 та ОСОБА_4 по ј частці на підставі свідоцтва про право власності та ОСОБА_3 –2/4 частки на підставі свідоцтва про справо власності та свідоцтва про право на спадщину за законом

          16 грудня 2008 року між позивачем ОСОБА_3 та відповідачем ОСОБА_4 укладено договір дарування 2/4 часток квартири АДРЕСА_1 який посвідченого приватним нотаріусом Чернівецького міського нотаріального округу ОСОБА_6.

          Відповідно до п.1 ч.1 ст. 229 ЦК «Якщо особа, яка вчинила правочин помилилася щодо обставин, які мають істотне значення, такий правочин може бути визнаний судом недійсним».

          Судом встановлено, і це підтвердив в суді позивач, що він помилявся щодо вчинення правочину, думав, що нотаріус посвідчив заповіт на його доньку, відповідача ОСОБА_4, а не договір дарування.

Суд вважає, що зі сторони відповідача був обман позивача, поскільки вона ввела його в оману щодо обставин договору, оформивши на свою користь договір дарування, а не заповіт. Те, що дії відповідача були завуальовані свідчить і нерозбірливий, слабочитаємий запис нотаріуса ОСОБА_6, яка посвідчила цей договір, зроблений в свідоцтві про право власності на житло.

При поганому зорі та слухові, позивач не міг прочитати чи чути вказаний договір. Даний факт повністю підтвердили в судовому засіданні свідки: ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_7

Крім того, як вбачається з повідомлення комунальної медичної установи міської поліклініки №2 від 18.11.2010 року вбачається, що ОСОБА_3, 1938 року народження, в період вересня-грудня 2008 року звертався до лікарів двічі: 07.11.2008 року (ЛОР, терапевт); 05.12.2008 р. (терапевт). Встановлено діагнози: ІХС. Стенокардія напруги, стабільна форма, ІІІ ф.к. Післяінфарктний кардіосклероз (1990 р.). Постійна фібриляція передсердь СН ІІ Б, ф.к. ІІІ. Гіпертонічна хвороба ІІІ ст.. Хронічний гепатит з переходом в цироз. Хронічний двобічний кахлеарний неврит. Вікова приглухуватість. Згідно огляду ЛОР лікаря від 07.11.2008 року слух на обидва вуха відсутній. Рекомендовано слухопротезування. Крім того, як вбачається з даного повідомлення, ОСОБА_3 хворіє: гіпертонічним ангіосклерозом обох очей, незріла катаракта обох очей, макулодистрофія обох очей.

Суд не може взяти до уваги покази свідків: ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, які в судовому засіданні стверджували, що позивач мав намір саме подарувати своє майно відповідачу, оскільки їм цей факт відомий тільки зі слів інших осіб, а самі вони не були присутніми при укладенні даної угоди.

Відповідно до п.3 ст.215 ЦК України «Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним».

Відчужуючи своє майно, власник за власною волею на підставі домовленості передає своє право іншій особі.

Позивач помилявся щодо оформлення договору дарування відповідачу, думаючи, що нотаріус вчинює заповіт. Таким чином майно вийшло із володіння власника помимо його волі помилково.

При вчиненні даної угоди була відсутня єдність волі волевиявлення відчужувача та набувача майна, а тому його слід визнати недійсним, а відчужене майно повернути у власність позивача..

          Керуючись ст.ст.203,215, 230 ЦК України, ст..ст. 10, 11,  209, 212, 214-215, 218 ЦПК України, суд,-

Р І Ш И В:

          Позов задоволити. Визнати недійсним договір дарування квартири 2/4 ідеальних часток №12 в будинку АДРЕСА_1 укладений 16 грудня 2008 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 і посвідчений приватним нотаріусом Чернівецького міського нотаріального округу ОСОБА_6., зареєстрований в реєстрі за №2925.

          Визнати за ОСОБА_3 право власності на 2/4 частини квартири АДРЕСА_1.

          На рішення може бути подано апеляцію в апеляційний суд Чернівецької області через Шевченківський районний суд м.Чернівці протягом 10-ти днів, починаючи з наступного дня після його проголошення.

          СУДДЯ:                                                                                 М.І.Данилюк