3-176/11

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 березня 2011 року                                         Суддя Підволочиського районного суду Тернопільської області                                                                                    Кузьменко І.О., розглянувши матеріали, які надійшли від територіальної Державної інспекції праці у Тернопільській області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянки України, жительки АДРЕСА_1, фізичної особи –підприємця, яка раніше до адміністративної відповідальності не притягувалась, -

за ч. 1 ст. 41 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

В С Т А Н О В И Л А:

10 лютого 2011 року державним інспектором праці ТДІП у Тернопільській області                       Деренем С.Є., за участю начальника відділу праці та соціального захисту населення Підволочиської РДА Кучерявенка Є.С., головного спеціаліста –юрисконсульта Підволочиського районного центру зайнятості Могачевського М.П., головного спеціаліста з питань трудових відносин та соціального партнерства Відділу праці та соціального захисту населення Підволочиської РДА Продеуса А.І., проведено перевірку дотримання законодавства про працю фізичною особою –підприємцем ОСОБА_1, а саме магазину «Надія», юридична адреса якого: м. Скалат, вул. Л.Курбаса, 48 б,  47851. В результаті перевірки виявлено, що ФОП ОСОБА_1 порушила вимоги законодавства про працю, а саме:

- ст. 43 Конституції України, ст. ст. 21, 24 КзПП України, оскільки в магазині продовольчих товарів «Надія», який знаходиться за адресою АДРЕСА_2 та належить ФОП ОСОБА_1 виявлено працівницю ОСОБА_6, із якою ОСОБА_1 не уклала належним чином письмовий трудовий договір, поклала на дану працівницю певні обов’язки та фактично допустила її до роботи без належного оформлення із нею трудових відносин. Згідно з ч.4 ст. 24 КЗпП України в такому випадку трудовий договір вважається укладеним із особою. Однак в порушення п.6 ч.1 ст. 24 КЗпП СПД –ФОП ОСОБА_1 під час допуску до роботи вказаного працівника не уклала із нею трудового договору у письмовій формі, що передбачений наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 08 червня 2001 року №260 «Про затвердження форми трудового договору між працівником і фізичною особою».

В судовому засіданні гр. ОСОБА_1 свою вину у вчиненні правопорушення визнала повністю, у вчиненому щиро розкаялась, запевнила, що подібне не повториться.

Крім власного визнання вини, винуватість гр. ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення підтверджується:

- протоколом про адміністративне правопорушення № 19-13-016/0090 від 15 лютого                2011 року, згідно якого вбачається порушення ФОП ОСОБА_1 вимог законодавства України про працю щодо неналежного оформлення з працівником трудових відносин;

- актом перевірки № 19-13-016/0113 від 10 лютого 2011 року, яким стверджується, що державним інспектором праці Деренем С.Є. під час проведення перевірки магазину «Надія», який належить ФОП ОСОБА_1,  щодо дотримання законодавства України про працю, виявлено порушення щодо оформлення трудових відносин з працівником.

За вказаних обставин приходжу до переконання про наявність в діях                                            гр. ОСОБА_1 ознак правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 41 Кодексу України про адміністративні порушення, тобто порушення встановлених термінів виплати заробітної плати, а також інші порушення вимог законодавства про працю. А тому її слід притягнути до адміністративної відповідальності за вказаною статтею, наклавши на неї адміністративне стягнення в межах її санкції.

Накладаючи адміністративне стягнення за вказане адміністративне правопорушення, враховую характер вчиненого правопорушення, яке відноситься до порушень в галузі охорони праці і здоров`я населення, особу порушника ОСОБА_1, яка вперше притягується до адміністративної відповідальності, обставини, що пом’якшують відповідальність: визнання вини та щире каяття у вчиненому.

Враховуючи наведене та з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, а також запобіганню вчинення нових правопорушень, приходжу до переконання, що на гр. ОСОБА_1 слід накласти адміністративне стягнення у виді штрафу в мінімальному розмірі санкції ст. 41 ч. 1  Кодексу України про адміністративні порушення.

Враховуючи наведене, керуючись ст. ст. 33, 283-284, 294 Кодексу України про адміністративні порушення, -

П О С Т А Н О В И  Л А:

ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 41 Кодексу України про адміністративні порушення та накласти на неї адміністративне стягнення –510 (п`ятсот десять) гривень штрафу в доход держави.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку на її оскарження.

На постанову може бути подана апеляційна скарга, внесено протест прокурора до апеляційного суду Тернопільської області через Підволочиський районний суд протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя