Справа № 2-406/2011р.

Рішення

Іменем України

01.02.2011 року Бориспільський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого  судді                                 Мельника О.О.

при секретарі                                           Швачко    О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Бориспіль цивільну справу за позовом Бориспільського міжрайонного прокурора Київської області в інтересах Головного управління праці та соціального захисту населення Київської обласної державної адміністрації до ОСОБА_1 про покладення зобов»язання повернути автомобіль,

ВСТАНОВИВ:

       Бориспільський міжрайпрокурор звернувся до суду з зазначеним позовом, і в судовому засіданні підтримав письмовий текст позовної заяви про те, що відповідачка в порушення ст. 41 Порядку забезпечення інвалідів автомобілями, затвердженого Постановою КМУ № 999 від 19.07.2006р., незаконно користується автомобілем «BMW 316і», який ввезений як гуманітарна допомога, для забезпечення інвалідів, які перебувають на відповідному обліку у Головному управлінні праці та соціального захисту населення Київської обласної держадміністрації, та був переданий безкоштовно в користування, з правом передачі керування ОСОБА_1 її діду-ОСОБА_2 без права продажу, дарування, успадкування та передачі іншій особі.ІНФОРМАЦІЯ_1 року останній помер. А відповідачка, без належного дозволу Комісії з питань гуманітарної допомоги при Кабінеті Міністрів України, за наявності якого вищевказаним Порядком передбачена можливість передачі транспортного засобу, зареєструвала автомобіль на себе, тим самим, незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа даним транспортним засобом. Тому просить зобов»язати ОСОБА_1 повернути вказаний транспортний засіб Головному управлінню праці та соціального захисту населення Київської обласної державної адміністрації.

         Представник Головного управління праці та соціального захисту населення Київської обласної державної адміністрації в судове засідання не з»явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, письмово просить справу слухати у його відсутність.

         Відповідачка ОСОБА_1 в судовому засіданні позов не визнала та пояснила, що вона на законних підставах набула право власності на спірний автомобіль, оскільки після смерті свого діда, звернулась до ГУ СЗН Київської обласної державної адміністрації із заявою про передачу їй автомобіля та отримала відповідний дозвіл. На даний час власником вказаного транспортного засобу, який зареєстрований Бориспільським РЕВ при УДАІ ГУ МВС України в Київській області за тим же реєстраційним номером, є вона, а не Управління, а тому вважає, що твердження прокурора щодо незаконності набуття нею права власності на транспортний засіб є безпідставним. Крім того, ст.11-1 ЗУ «Про гуманітарну допомогу», на яку посилається прокурор, вимагаючи повернення автомобіля, була введена в дію  вже після  набуття нею права власності на транспортний засіб. Також, є безпідставним посилання прокурора на п.41 Порядку забезпечення інвалідів автомобілями, затвердженого Постановою КМУ № 999 від 19.07.2006р., оскільки норми даної Постанови не можна застосовувати до даних спірних правовідносин, оскільки на момент смерті ОСОБА_2 дана Постанова не діяла, а в момент надання їй дозволу діяли норми Постанови КМУ № 2234 від 09.12.1999р., що визначали, що після смерті інваліда автомобіль, яким він був забезпечений безоплатно або на пільгових умовах, залишається його сім»ї та знімається з обліку в органах соціального захисту населення. Інших правових підстав для повернення автомобіля прокурор в позові не вказав. Крім того, прокурор пропустив встановлений законом строк для звернення до суду з даними позовними вимогами, а тому вважає, що в задоволенні позову слід відмовити.

          Суд, заслухавши учасників судового розгляду, дослідивши і оцінивши в сукупності, докази по справі, прийшов до висновку, що  у задоволенні позову слід відмовити.

          Встановлено, що 27.09.2005 р. ОСОБА_2, як інвалід І групи Великої Вітчизняної війни, який перебував на обліку для забезпечення автомобілем, з правом керування члена сім»ї, звернувся з заявою до Головного управління праці та соціального захисту населення Київської обласної державної адміністрації, в якій просив забезпечити його легковим автомобілем «BMW-346L», № кузова НОМЕР_2, об»ємом 1796, рік випуску 2002, що надійшов Головному Управлінню як гуманітарна допомога з Німеччини від громадянина ОСОБА_3 за договором дарування від 25.07.2005р., за яким даний автомобіль був подарований  Головному управлінню праці та соціального захисту населення при Державній адміністрації Київської області для передачі ОСОБА_2

        27.09.2005 року даний транспортний засіб був безкоштовно переданий ОСОБА_2 в якості гуманітарної допомоги в особисте користування, з правом керування онуки-ОСОБА_1 Даному автомобілю НОМЕР_1.

        ІНФОРМАЦІЯ_1. ОСОБА_2 помер. 15.11.2006р. Головним управлінням праці та соціального захисту населення  Київської обласної державної адміністрації ОСОБА_1 було надано дозвіл, в зв»язку із смертю ОСОБА_2, на перереєстрацію переданого йому автомобіля, а сам транспортний засіб було знято з обліку управління.

       З 30.11.2006 року ОСОБА_1 є власником вищевказаного транспортного засобу.

   Вищенаведене підтверджується даними копії зобов»язання ОСОБА_2 від 27.09.2005р. та копії довідки (а.с.6), копії вантажно-митної декларації (а.с.7), копії договору дарування з додатками (а.с.8-13), копії довідки ГУПСЗН КОДА № 03-4297 від 15.06.2005р. (а.с.16), копії довідки МСЕК (а.с.17), копії паспорта ОСОБА_2 (а.с.18-19), копії вищезазначеної заяви останнього від 27.09.2005р. (а.с.20), копії витягу з бази даних МВС України (а.с.27), копії актового запису про смерть ОСОБА_2 № 292 від 05.06.2006р. та копії повного витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про смерть (а.с.30-32), копії заяви ОСОБА_1 про перереєстрацію автомобіля, копії акта звірки номерних агрегатів ТЗ, копії тимчасового талону на ім»я ОСОБА_2 (а.с.47-50) та копії дозволу ГУПСЗН КОДА № 03/403 від 15.11.2006р., за якими ОСОБА_1 надано дозвіл на перереєстрацію автомобіля (а.с.51).

         Посилання прокурора на норми ст.11-1 Закону України «Про гуманітарну допомогу», як на підставу повернення транспортного засобу, слід оцінити критично, враховуючи, що на момент введення даної норми в дію ( Закон України від 15.12.2009р.), відповідачка вже набула право власності на автомобіль, а тому положення даної статті не можуть бути застосовані при вирішенні даного спору, і не можуть бути підставою для вилучення транспортного засобу з власності відповідачки.

        Також є безпідставним посилання прокурора на п.41 Порядку забезпечення інвалідів автомобілями, затвердженого Постановою КМУ № 999 від 19.07.2006р., оскільки норми даної Постанови не можна застосовувати до даних спірних правовідносин, враховуючи, що на момент смерті ОСОБА_2 дана Постанова не діяла, як і протягом встановленого законом строку для прийняття спадщини після його смерті, а діяли норми Постанови КМУ № 999 від 08.09.1997р.(із змінами та доповненнями, внесеними постановою Кабінету Міністрів України № 2234 від 09.12.1999р.)

         Згідно із п.37 Порядку забезпечення інвалідів автомобілями, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 999 від 08.09.1997р.(із змінами та доповненнями, внесеними постановою Кабінету Міністрів України № 2234 від 09.12.1999р.), після смерті інваліда автомобіль, яким він був забезпечений безплатно або на пільгових умовах, залишається його сім»ї та знімається з обліку в органах захисту населення. Перереєстрація автомобіля на ім»я одного з членів сім»ї інваліда, який на час смерті інваліда проживав разом з ним, проводиться Державтоінспекцією з дозволу органу соціального захисту населення.   

          Відповідно до ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, і вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність права власності не встановлена судом.

          Так, відповідачка, у встановленому законом порядку, який діяв на момент смерті ОСОБА_2 та в період строку прийняття спадщини після його смерті, отримавши дозвіл від  управління праці та соціального захисту населення Київської обласної державної адміністрації на перереєстрацію транспортного засобу в органах ДАІ, яким також даний автомобіль був знятий з обліку управління, на законних підставах набула право власності на спірний транспортний засіб. При цьому, з боку відповідачки ніяких порушень допущено не було, а наявність чи відсутність будь-яких порушень інших органів, в т.ч. головного управління праці та соціального захисту населення, при наданні дозволу та реєстрації транспортного засобу, не є предметом даного спору, і ніяким чином не можуть бути підставою для позбавлення права власності відповідачки на  вказаний автомобіль, що набуте нею правомірно.

Керуючись  ст.328 ЦК України, п.37 Порядку забезпечення інвалідів автомобілями, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 999 від 08.09.1997р.(із змінами та доповненнями, внесеними постановою Кабінету Міністрів України № 2234 від 09.12.1999р.),

ст.ст.8, 10, 11, 60, 62-64, 212-215 ЦПК України,

суд,

ВИРІШИВ:

             У задоволенні позову Бориспільського міжрайонного прокурора Київської області в інтересах Головного управління праці та соціального захисту населення Київської обласної державної адміністрації до ОСОБА_1 про покладення зобов»язання повернути автомобіль –відмовити.

             Рішення може бути оскаржено в апеляційний суд Київської області через Бориспільський міськрайонний суд  протягом 10 днів з дня його проголошення.

                                                                                                           Суддя              О.О.Мельник