Справа № 2-118/11

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.03.2011    Тростянецький районний суд Сумської області в складі:

          головуючого - судді                    -          Шевченко В.  С.

          при секретарі Васюхно Г. І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тростянець цивільну справу за позовною заявою

          ОСОБА_1

          до ОСОБА_2   

          про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням

 ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до відповідача про визнання його таким, що втратив право на житло, посилаючись на те, що їй на підставі договору дарування, виданого Тростянецькою державною нотаріальною конторою від 30.10.2003 р. №3256 на праві власності належить житловий будинок АДРЕСА_1. У даному будинку крім неї також зареєстрований відповідач – її колишній чоловік – ОСОБА_3 Однак він більше року не проживає за вказаною адресою, оскільки ще в лютому 2010 р. забрав всі свої речі і виїхав з будинку на постійне місце проживання до іншої жінки і з того часу в будинку не з’являвся жодного разу. Однак вона змушена оплачувати всі комунальні послуги і за відповідача, хоча він фактично в будинку не проживає більше року. В зв’язку з цим позивач і звернулася з даним позовом в суд, яким просить суд визнати відповідача таким, що втратив право на користування житловим приміщенням за адресою: АДРЕСА_1

В судовому засіданні позивач свої позовні вимоги підтримала, просила визнати відповідача таким, що втратив право на користування житловим приміщенням, оскільки шлюб з ним розірваний рішенням суду від 18.01.2011 р., з будинку він виїхав в інше постійне місце проживання, сімейні стосунки з ним припинені.

Відповідач в судове засідання не з’явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином (а.с.21), про причини неявки в суд не повідомив.

Суд, заслухавши пояснення позивача, вивчивши матеріали справи, вважає, що зважаючи на те, що хоча це і перша неявка в суд відповідача, однак він був належним чином повідомлений, про причини неявки в суд не повідомив, тому вважає за можливе відповідно до п.2 ч.2 ст. 169 ЦПК України розглянути справу за відсутності відповідача, а позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Матеріалами справи встановлено, що позивачу на праві власності відповідно до договору дарування від 21.10.2003 р. ВАР №379524 належить житловий будинок АДРЕСА_1 (а.с.5-6, 7-8). У даному будинку з 21.11.2003 р., крім позивача, зареєстрований відповідач (а.с.9-11), з яким позивач розірвала шлюбні стосунки згідно рішення суду 18.01.2011 р. (а.с.4) і який, з її слів, з лютого 2010 р. в спірному будинку не проживає. А тому і просить суд визнати його таким, що втратив право на житло.

Пояснення позивача знайшли своє підтвердження не тільки з матеріалів справи, але і з показів свідків, які були допитані в судовому засіданні.

Так, свідок ОСОБА_4 в судовому засіданні пояснила, що вона – рідна донька позивача та відповідача. Проживає разом з позивачем в АДРЕСА_1. Зазначила, що дійсно, сімейне життя у її батьків не склалося, ще в лютому 2010 р. відповідач зібрав свої речі і переїхав на інше місце проживання до іншої жінки. Жодного разу з того часу він в спірний будинок не приходив, його не цікавить, що вирішить суд з цього приводу.

Свідок ОСОБА_5 в судовому засіданні пояснила, що вона проживає по сусідству в АДРЕСА_2., і сторони вона знає близько 7 років. Знає, що відповідач часто зникав з дому, а в лютому 2010 р. був скандал, після якого він зібрав всі свої речі і пішов до іншої жінки, вже більше року не живе разом з позивачкою і не з’являється там.

Свідок ОСОБА_6 в судовому засіданні пояснила, що вона проживає по сусідству в АДРЕСА_3, а тому сторони добре знає. Вона особисто бачила, як в лютому 2010 р. відповідач зібрав свої речі і сказав, що іде до іншої жінки. З того часу вже більше року він жодного разу не з’являвся в спірному будинку.

Відповідно до положень ст. 156 Житлового кодексу УРСР (далі – ЖК УРСР)  члени сім’ї власника житлового будинку, які проживають разом з ним в будинку, що йому належить, користуються жилим приміщенням нарівні з власником будинку. Припинення сімейних відносин з власником будинку не позбавляє їх права користуватися займаним приміщенням. Таке право вони втрачають лише в разі вибуття на інше постійне місце проживання і припинення внаслідок цього сімейних стосунків з власників. Дана позиція підтверджується також і Ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 10 червня 2009 р., відповідно до якої члени сім’ї власника житлового будинку втрачаються право користування займаним приміщенням  лише в разі вибуття на інше місце проживання і припинення внаслідок цього сімейних стосунків з власником.

Судом встановлено, що відповідач був зареєстрований в спірному житлі в АДРЕСА_1 , коли позивачка стала власником спірного будинку, а сторони перебували у зареєстрованому шлюбі, а саме 21.11.2003 р.(а.с.11). Тобто на той час сторони дійсно були зв’язані сімейними стосунками, однак, як було встановлено в судовому засіданні, відповідач ще в лютому 2010 р. вибув на інше постійне місце проживання, крім того рішенням Тростянецького районного суду від 18.01.2011 р. шлюб між ними  було розірвано, з чого випливає, що позивач не зв’язаний з ним сімейними стосунками, а сам відповідач вибув в інше постійне місце проживання, в зв’язку з чим є всі законні підстави для визнання його таким, що втратив право користуватися спірним будинком.

На підставі викладеного, ст.ст. 150, 156 ЖК УРСР, Ухвали колегії суддів судової палати у цивільних справах Верховного суду України від 10.06.2009 р., керуючись ст.ст. 10, 60, 169, 212-215 ЦПК України, -  

ВИРІШИВ:

По справі позов задоволено повністю.

Визнати ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, таким, що втратив право користування житловим приміщенням у будинку АДРЕСА_1.

Дане рішення є підставою для зняття ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, з реєстрації за адресою: АДРЕСА_1, Сумської області.

Рішення може бути оскаржене в апеляційний суд Сумської області через Тростянецький районний суд протягом 10 днів з часу його проголошення, а для відповідача в цей же строк з часу отримання копії рішення.

Суддя:В. С. Шевченко