Справа № 2-о-15/11

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

22 лютого 2011 року

Теофіпольський районний суд Хмельницької області

в складі  головуючого  судді Бурлак  Г.  І.

 при секретарі Дубенюк Н.О.

за участю  

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Теофіполі справу за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту смерті

В С Т А Н О В И В:

заявник звернувся в суд з заявою про встановлення факту смерті.

В  судовому засіданні   заявник вимоги підтримала та пояснила, що  ІНФОРМАЦІЯ_2  в своєму будинку в АДРЕСА_1 у її присутності раптово  помер її син  ОСОБА_2. У зв'язку з важким матеріальним станом вона не возила тіло  на експертизу, та поховала на цвинтарі с. Дмитрівка Теофіпольського району. Відділ реєстрації актів цивільного стану відмовив  у видачі свідоцтва про смерть, оскільки тіло не возили  на медичне дослідження і лікар відмовився видати  довідку про смерть. Просить встановити факт, що  ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1  помер  ІНФОРМАЦІЯ_2

Представник заінтересованої особи в судове засідання не з’явилася, подала клопотання про  розгляд справи у її відсутності.

Вислухавши пояснення   заявника,   вивчивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що заява підлягає задоволенню.

В судовому засіданні встановлено, що заявник є матір’ю ОСОБА_2 (свідоцтво про народження), згідно довідки  Кунчанської сільської ради від 07.02.2011 року  ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_2  та похований на цвинтарі с. Дмитрівка.

Отже, суд вважає, що той факт, що   ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1  помер  ІНФОРМАЦІЯ_2  знайшов в суді повне підтвердження.

Виходячи з наведеного, керуючись ст.ст 256-259,10, 60,212 ЦПК України, районний суд

В И Р І Ш И В:

заяву ОСОБА_1 про встановлення факту смерті  задоволити.

          Встановити факт, що ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1  помер  ІНФОРМАЦІЯ_2 в АДРЕСА_1 Теофіпольського району Хмельницької області.

          Апеляційна скарга   на рішення може бути подана протягом 10 днів з дня проголошення рішення до апеляційного суду Хмельницької області через районний суд.

Головуючий:                                                                                Г.  Бурлак