12 вересня 2006 року                                                                                             м. Київ

Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Верховного Суду України в складі:

розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом дочірнього підприємства “Екос” акціонерного товариства “Холдингова компанія “Київміськбуд” до ОСОБА_1,ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа - Святошинський районний у м. Києві військовий комісаріат, про виселення та за зустрічним позовом ОСОБА_1,ОСОБА_2,  ОСОБА_3   до дочірнього підприємства “Екос” акціонерного товариства “Холдингова компанія “Київміськбуд”, треті особи: Святошинський районний у м. Києві військовий комісаріат, орган опіки та піклування Оболонської районної у м. Києві державної адміністрації про визнання права постійного користування жилим приміщенням, за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Оболонського районного суду м. Києва від          1 лютого 2006 року та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 14 червня 2006 року,

в с т а н о в и л а:

Рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 1 лютого 2006 року, залишеним без зміни ухвалою апеляційного суду м. Києва від 14 червня 2005 року, позовні вимоги дочірнього підприємства “Екос” акціонерного товариства “Холдингова компанія “Київміськбуд” задоволені: виселено ОСОБА_1,ОСОБА_2, ОСОБА_3  та неповнолітнього  ОСОБА_4  з кімнати АДРЕСА_1   без надання іншого жилого приміщення. У задоволенні зустрічних позовних вимог ОСОБА_2,ОСОБА_2, ОСОБА_3    відмовлено.

У касаційній скарзі  ОСОБА_1  просить скасувати судові рішення, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Згідно із ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Встановлено й це вбачається з матеріалів справи, що оскаржувані судові рішення ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи скарги цих висновків не спростовують.

Відсутні й передбачені ст. 338 ЦПК України підстави для обов'язкового скасування судового рішення.

Ураховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне відмовити в задоволенні касаційної скарги.

Керуючись статтями 332, 336, 337 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

у  х  в  а  л  и  л  а :

Касаційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Оболонського районного суду м. Києва від 1 лютого 2006 року та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 14 червня 2006 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню не підлягає.