Справа № 2-96/2011

                                                       РІШЕННЯ

                                               ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.02.2011 року     Старокостянтинівський районний суд   Хмельницької області          

в складі головуючого - судді                         Андрощука Є.М.

при секретарі                                                  Янковській Г.В.

з участю представника позивача                  ОСОБА_1

відповідача                                                      ОСОБА_2

представника   відповідача                            ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Старокостянтинові  справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про стягнення                  138 481  грн. боргу за договором позики, 8 308,86 грн. трьох процентів річних, 5 000 грн. моральної шкоди,  3138 грн. судових витрат, суд, -

В  С  Т  А  Н  О  В  И  В:

ОСОБА_4 у вересні 2010р. звернувсь з позовом до ОСОБА_2 про стягнення 138 481  грн. боргу за договором позики, 8 308,86 грн. трьох процентів  річних, 5 000 грн. моральної шкоди,  3138 грн. судових витрат. В обґрунтування позову позивач посилається на те, що ОСОБА_2, з яким він знайомий біля 20 років і який одружений на його сестрі, з 2007 року, неодноразово позичав у нього гроші. В липні 2008року              ОСОБА_2 на підтвердження позики, написав розписку, якою підтвердив суму боргу, яка складала 17 485 доларів США - по курсу НБУ в гривнях - 138 481  грн. та зазначив розрахунок боргу. Тоді ж,  він звернувсь до ОСОБА_2 з вимогою повернути борг, однак той не повернув борг. Також, ОСОБА_2 повинен повернути йому три процента річних, що з серпня 2008р. складає 8 308,86 грн.  Відмовою повернути йому борг ОСОБА_2 завдав йому моральної шкоди, яку він оцінює в 5000 грн., так як він зазнав стресів, переживань, позбавлений можливості вільно розпоряджатись своїми коштами, неодноразово прохав відповідача повернути борг, що принижує його честь та гідність.

В судовому засіданні позивач підтримав свої позовні вимоги, просить їх задовольнити, з вищенаведених підстав та доповнив, що оскільки ОСОБА_2 став уникати зустрічей з ним, тому в серпні 2010р. він направив по пошті  ОСОБА_2 претензію про повернення, вищевказаного боргу, однак той відмовився отримувати від нього лист.

Відповідач ОСОБА_2 позов не визнав, заперечує проти його задоволення та пояснив, що 17 485 доларів США він у ОСОБА_4  не позичав, а написав розписку влітку 2008 року, як проект, так як мав лише намір позичити гроші у нього. Розрахунок боргу, на який посилається позивач є розрахунком спільної діяльності з ОСОБА_5 і ніякого відношення до позивача не має. В той же час  підтвердив, що ОСОБА_4 передавав йому гроші в сумі 12 600 доларів США.

Суд, заслухавши пояснення сторін, допитавши свідка, дослідивши матеріали справи, матеріали  попередньої перевірки, проведеної працівниками міліції Старокостянтинівського РВ УМВС України в Хмельницькій області №1375/2010р. прийшов до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Згідно ст.1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти  або  інші речі,  визначені  родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму  позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Як  встановлено в судовому засіданні, відповідач ОСОБА_2 протягом 2007 -2008 років неодноразово позичав у ОСОБА_4 грошові кошти, своєчасно їх не повертав, внаслідок чого у нього станом на липень 2008 року виник перед ОСОБА_4 грошовий борг, що в загальній сумі становить 17 485 доларів США.

Дані обставини підтверджуються поясненями позивача, розпискою, написанною власноручно  відповідачем.

Згідно ч.2 ст.1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.  

Відповідно до ч.1 ст.1049 ЦК України позичальник зобов'язаний  повернути  позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі  або  речі,  визначені  родовими ознаками,  у  такій  самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у  строк  та  в порядку, що встановлені договором.

В зв’язку з тим, що відповідач  не виконав своїх зобов’язань, тому вимоги позивача про  стягнення з відповідача боргу - 17 485 доларів США., що еквіалентно 138 481 грн. (17485 дол. США х 7,92 грн. /192 грн. за 100 дол. США/)  є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.1051 ЦК України позичальник має право оспорити договір позики на тій підставі, що грошові кошти або речі насправді не були одержані ним від позикодавця або були одержані у меншій кількості, ніж встановлено договором. Якщо договір позики має бути укладений у письмовій формі, рішення суду не може ґрунтуватися на свідченнях свідків для підтвердження того, що гроші або речі насправді не були одержані позичальником від позикодавця або були одержані у меншій кількості, ніж встановлено договором. Це положення не застосовується до випадків, коли договір був укладений під впливом обману, насильства, зловмисної домовленості представника позичальника з позикодавцем або під впливом тяжкої обставини.   

Посилання відповідача на ті обставини, що 17 485 доларів США він у ОСОБА_4 не позичав, а відповідну розписку написав лише, як проект, так як мав намір позичити у           ОСОБА_4 17 485 грн., суд не приймає до уваги, оскільки дане спростовується поясненнями позивача, даними розписки, написаної власноручно ОСОБА_2, в якій зазначено, що він винен для ОСОБА_4 17 485 доларів США та на другій стороні аркушу паперу, на якому написано розписку, власноручно ОСОБА_2, написано розрахунок боргу та зазначено суму боргу та валюту боргу у вигляді  "$" –міжнародного символу долара США.

Тобто в розписці, написаній ОСОБА_2 йдеться про те, що він підтвержує наявність свого боргу перед ОСОБА_4, а не про те, що він в майбутньому має намір позичити в ОСОБА_4 грошові кошти.

Як вбачається з постанови про відмову в порушенні кримінальної справи від 20.09.2010р., винесеної співробітниками Старокостянтинівського РВ УМВС України в Хмельницькій області (матеріали  попередньої перевірки №1375/2010р.) ОСОБА_6 підтвердив факт отримання від ОСОБА_4 в борг грошей в сумі 12 600 доларів США, проте, оскільки це є цивільно-правові відносини, в порушенні кримінальних справ відносно ОСОБА_2 та ОСОБА_4 за ст.190 КК України було відмовлено на підставі п.2 ст.6 КПК України.

З цих підстав, суд не приймає до уваги показання свідка ОСОБА_7 про те, що надана суду розписка про борг, що виник внаслідок позики, була написана лише як проект майбутньої позики.

Відповідно до ст.625 ЦК України 1.Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання. 2. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно положень ст.1049 ЦК України, якщо договором не встановлений строк поверненя позики, позика моє бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред"явлення позикодавцем вимоги про це.

Як вбачається з претензії від 21.08.2010р. позивач  звернувсь до відповідача з вимогою про повернення позики, однак останній відмовився отримати лист з претензією, що підтверджується довідкою поштового відділення м.Старокостянтинова від 25.09.2010р.

Тому з відповідача на користь позивача слід стягнути 1919,84 грн. трьох процентів річних за прострочені 169 днів (з 21.08.2010р. по 09.02.2011р./ 3% : 365 днів = 0,0082 % за 1 день; 138481 грн. x 0,0082% : 100 = 11,36 грн. (за 1 день) х 169 днів).

Крім того, на підставі ст.84, ст.88 ЦПК України з відповідача слід стягнути на користь позивача судові витрати –3138 грн. (1518 грн. судового збору + 120 грн. за ІТЗ розгляду справи + 1500 грн. за правову допомогу адвоката  /кв.№17 від 27.09.2010р./).

Відмовляючи в задоволенні позову про стягнення 5000 грн. моральної шкоди, суд виходить з того, що вказані позовні вимоги не ґрунтуються на положеннях договору позики, укладеного між сторонами, а також суду не доведені, а тому задоволенню не підлягають.

Позивачем  не доведено в чому полягає моральна шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю відповідача заподіяно її, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, не представлено доказів, якими це підтверджується.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.3, 10, 60, 84, 88, 208, 209, 212–215 ЦПК України, ст.ст.625,1046, 1047,  ст.1049, 1051  ЦК  України,  суд, -     

В  И  Р  І  Ш  И  В:

Позов задовольнити частково. Стягнути з ОСОБА_2  на  користь  ОСОБА_4 138 481 грн. боргу за договором позики, 1919,84 грн. трьох процентів річних за прострочення виконання зобов»язання,  3138 грн. судових витрат.

В решті позовних вимог –відмовити.

Апеляційна скарга може  бути  подана до апеляційного суду Хмельницької області  протягом  десяти  днів   з   дня проголошення   рішення.

                Суддя