Р І Ш Е Н Я Справа № 2-96\2011р.
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
16.02.2011г. ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД м. Запоріжжя
У складі : головуючого - судді Федченко І.М.
при секретарі Міхеєнко Г.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «СОЮЗ»про визнання удаваного правочину ( договору позики) недійсним.,
В С Т А Н О В И В :
Представник позивача звернувся в суд з позовною заявою, яку надалі уточнив в позові зазначив, що позивач ОСОБА_1 є учасником ТОВ « Союз». У статутному фонді товариства позивачу належить 21 частка. Відповідно при голосуванні з питань діяльності товариства їй належить 21 % голосів, а при розподілу прибутку –21% від прибутку , що підлягає розділу між учасниками. До жовтня 2008 року ОСОБА_1 була також штатним працівником ТОВ «Союз»- працювала малярем –штукатуром. 28 грудня 2007 року відбулись збори учасників товариства При цьому збори були скликані не головою зборів товариства, а директором ОСОБА_2 в усній формі. На початку зборів директор ОСОБА_2 оголосила, що на порядку денному стоїть питання –про розподіл вільних коштів товариства. За її словами у ТОВ «Союз»на банківському рахунку знаходяться вільні 189000 грн. і 89000 грн. них вона пропонує розділити між учасниками. Однак, надалі директор запропонувала учасникам написати заяви на отримання фінансової допомоги як працівникам ТОВ «Союз». За словами ОСОБА_2, це необхідно було зробити для зменшення оподаткування. Заяву про надання їй грошових коштів позивач написала під особисте диктування директора товариства . Саме тому у заяві зазначено, що ОСОБА_1 просить надати їй безвідсоткову позику на становлення метало пластикових вікон з відтермінуванням платежу протягом року в сумі п’ятнадцять тисяч грн.. Вважає, що укладаючи усний договір позики на суму 15 тис.грн. сторони вчинили удаваний правочин в розумінні ст. 235 ЦК України тобто усний договір позики було укладено для приховування іншого правочину, який вони насправді вчинили –договору про надання безповоротної фінансової допомоги. Доказами того, що усний договір позики є удаваним право чином вважає наступне а саме – грошові кошти позивачці були надані одразу по закінченню фінансового року ( у січні 2008 року), тоб то тоді коли відомі фінансові результати діяльності підприємства, - збори учасників ТОВ «Союз»щодо виділення коштів відбулись 28 грудня 2007 року, а заява про виділення ОСОБА_1 позики датована 03.січня 2008 року. –заяви на отримання грошових коштів від підприємства написали всі учасники ТОВ «Союз», які на той момент були штатними працівниками товариства. Крім того , рішенням господарського суду Запорізькій обл.. у справі № 6\248\09 від 20 серпня 2009 року встановлено, що на загальних зборах 28 грудня 2007 року було прийнято рішення виділити по 15 тис. грн.. кожному учаснику товариства. Однак у протоколі № 5 загальних зборів зазначено , що ОСОБА_2 надано кошти в сумі 10 тис. грн.. Просить удаваний правочин –усний договір, укладений 03 січня 2008 р між ТОВ «Союз»та ОСОБА_1 про надання їй безвідсоткової позики на суму 15000 грн. –визнати недійсним. Визнати , що відносини ТОВ «Союз»та ОСОБА_1 стосовно отриманих останньою грошових коштів у сумі 15000 грн. регулюються правилами щодо надання безповоротної фінансової допомоги.
В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі, просить позив задовольнити.
Представник відповідача проти позову заперечує, вважає, що між позивачкою та ТОВ «Союз»було укладено письмовий договір позики про надання їй у борг грошові кошти у розмірі 15000 грн.
Суд, заслухавши пояснення сторін , вивчивши матеріали справи, надані суду докази, вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 235 ЦК України удаваним є право чин, який вчинено сторонами для приховування іншого правочину, який вони насправді вчинили.
Судом встановлено із наданих документів, а саме заяви, що 03.01.2008 року ОСОБА_1 ( позичальник) у письмовій заяві на ім’я керівника ТОВ «Союз»просила надати їй безвідсоткову безпроцентну суду на встановлення метало пластикових вікон з відстрочкою платежу на протязі року у сумі 15 тисяч гривен.
Згідно видаткового касового ордеру 09.01.2008 року ОСОБА_1 була видана безвідсоткова позика в розмірі 15000 грн. про що свідчить її підпис.
Відповідно до ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона ( позикодавець ) передає у власність другій стороні ( позичальникові) грошові кошти , а позичальник зобов’язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики). Договір позики є укладеним з моменту передання грошей.
Згідно до ст. 1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі , якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподаткованого мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавець є юридична особа - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми.
Суд вважає, що договір позики, як право чин в повному обсязі відповідає загальним вимогам, додержання яких є необхідним для чинного правочину ст. 203 ЦК України, а саме : - зміст правочину не суперечить ЦК України, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Право чин відповідає і укладений згідно до вимог ст. ст. 1046,1047, 1049. ;- особа , яка вчинила право чин –а саме позивачка ОСОБА_1 , мала необхідний обсяг цивільної дієздатності.; - волевиявлення позивачки було вільним , вона сама в письмовій формі звернулась до відповідача з проханням надати їй грошові кошти у позику і зобов’язалась повернути отримані у борг гроші на протязі року.
Таким чином у суду немає ніяких підстав вважати , що між позивачкою та відповідачем був вчинений удаваний правочин, який вчинено сторонами для приховування іншого правочину, який вони насправді вчинили, тому що в заяві позивачка прямо вказувала, що вона просить видати їй безпроцентну суду в розмірі 15000 грн. з відстрочкою платежу на рік і тому у суду не має жодних правових підстав визнати , що відносини ТОВ «Союз»та ОСОБА_1 стосовно отриманих останньою грошових коштів у сумі 15000 грн. регулюються правилами щодо надання безповоротної фінансової допомоги
Керуючись ст.. ст.. 10,11,212,214-215, ЦПК України, ст. ст. 215,216,235 ЦК України , суд
В И Р І Ш И В :
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «СОЮЗ»про визнання удаваного правочину ( договору позики) недійсним –відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Запорізької області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10 денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги
Суддя: Федченко І.М.