Справа №  2-224/11  

Р  І  Ш  Е  Н  Н  Я   

іменем україни   

  15 лютого   2011   року   Київський районний суд м. Полтави в складі:   

головуючого  судді Шаповал Т.В.

при секретарі            Отюговій О.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Полтава цивільну справу   за  позовом  ОСОБА_1 до територіальної громади в особі Полтавської міської ради про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування та самовільно збудоване нерухоме майно,- 

В С Т А Н О В И В:

        Позивач ОСОБА_1 02 вересня 2010 року звернувся в суд з вказаним позовом.             В поданій до суду позовній заяві посилалася на те,  що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її мати ОСОБА_3, якій на праві власності належало 1/4 частин домоволодіння в  по АДРЕСА_1. Також вказувала, що є спадкоємцем майна померлої та фактично прийняла спадщину,   але отримати свідоцтво про право на спадщину не може, оскільки домоволодіння по АДРЕСА_1 має самочинно збудовані   об’єкти.

        Просила суд визнати за нею право власності на ? частину житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами в АДРЕСА_1.

        В судовому засіданні представник позивача повністю підтримала подану до суду позовну заяву, посилаючись на викладені в заяві обставини.   

        Представник відповідача –територіальної громади в особі Полтавської міської ради проти задоволення позовних вимог заперечував. Прохав відмовити в задоволенні  позовних вимог.

        Треті особи –Друга Полтавська державна нотаріальна контора та Інспекція державного архітектурно –будівельного контролю у Полтавській області  належним чином повідомлені про день і час розгляду справи, не направили своїх представників в судове засідання , попередньо надали заяви про розгляд справи у їх відсутність.

        Третя особа –Стешин А.В. в судове засідання не з»явився, попередньо надавши заяву про розгляд справи у його відсутність.

        Суд, заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача,  дослідивши зібрані в справі докази, приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

       Судом встановлено,  що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3

        Позивач ОСОБА_1 /прізвище до шлюбу ОСОБА_1/ 23 грудня 1971 року уклала шлюб з ОСОБА_5,  після укладення шлюбу присвоєно їй прізвище     ОСОБА_1.

          Також, судом встановлено, що за ОСОБА_3  згідно свідоцтва про право на спадщину,  на праві власності зареєстровано 1/4 частина житлового будинку  з надвірними будівлями, розташовані за адресою АДРЕСА_1 .

           З часу набуття  права приватної власності на  частину житлового будинку  ОСОБА_3 та позивачка  по справі здійснили самочинне будівництво, а саме збудована житлова прибудова площею 28 кв.м. –літ «А1-1», сіни площею 10,3 кв.м. –літ. «а1», житловий будинок площею 35, 7 кв.м. –літ. «В-1», погріб вхідний площею 8,7 кв.м. –літ. «Е», сарай площею 17 кв.м. –літ. «Н», які значаться  в технічному паспорті на  житловий будинок як самочинні.

          Згідно  ч. 2 ст. 385 ЦК України власник квартири може на свій розсуд здійснювати ремонт і зміни у квартирі, наданій йому для використання як єдиного цілого за умови, що ці зміни не приведуть до порушень прав власників інших квартир у багатоквартирному житловому будинку та не порушить санітарно-технічних вимог і правил експлуатації будинку.   

     Самочинне будівництво було зроблено з метою благоустрою  будинковолодіння, але без проекту та відповідного дозволу.

     Згідно висновку №50-10 експертного будівельно –технічного дослідження, складеного 13 липня 2010 року,   технічний стан самовільно побудованих   будівель задовільний.    

      Здійснені самочинні добудови  не порушують прав інших осіб, що підтверджується  заявою співвласника.   

     Відповідно до  ст.ст. 1222, 1223, 1261 ЦК України спадкоємці визначаються за законом і за заповітом, у разі відсутності заповіту,  право на спадкування за законом   в першу чергу мають діти спадкодавця, той з подружжя, хто його пережив, та батьки.

      Позивач    ОСОБА_1 є донькою ОСОБА_3., тому є спадкоємцем її майна.   

    Статтею 392 ЦК України передбачено право пред’явлення позову про визнання права власності на майно, у разі, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.   

      Встановивши дані обставини, враховуючи, що позивач ОСОБА_1 є спадкоємцем майна померлої ОСОБА_3,   у встановленому порядку прийняла спадщину,   але отримати свідоцтво про право  власності на домоволодіння  в порядку спадкування не може у зв’язку з відсутністю державної реєстрації на нерухоме майно, суд приходить до висновку, що порушене право позивача підлягає захистові.   

      Обираючи спосіб захисту порушеного права, суд вважає за необхідне визнати за позивачкою ОСОБА_1 право власності  на ? частину домоволодіння по АДРЕСА_1  та самочинно збудоване нерухоме майно: житлова прибудова площею 28 кв.м. –літ «А1-1», сіни площею 10,3 кв.м. –літ. «а1», житловий будинок площею 35, 7 кв.м. –літ. «В-1», погріб вхідний площею 8,7 кв.м. –літ. «Е», сарай площею 17 кв.м. –літ. «Н».

  Керуючись ст.ст. 209, 213-215 ЦПК України, суд, -   

 В И  Р І Ш И В  :

           Позовні вимоги ОСОБА_1     задовольнити.   

          Визнати за ОСОБА_1  в порядку спадкування після померлої  ОСОБА_3 право власності на  ? частину житлового будинку з надвірними будівлями, розташовані за адресою АДРЕСА_1 та самочинно збудоване нерухоме майно: житлова прибудова площею 28 кв.м. –літ «А1-1», сіни площею 10,3 кв.м. –літ. «а1», житловий будинок площею 35, 7 кв.м. –літ. «В-1», погріб вхідний площею 8,7 кв.м. –літ. «Е», сарай площею 17 кв.м. –літ. «Н».

Рішення суду може бути оскаржено до апеляційного суду Полтавської області через Київський районний суд м. Полтави  шляхом  подачі апеляційної скарги   протягом десяти днів з дня його проголошення.

 Головуючий суддя                                                                               Т.В. Шаповал