Справа № 2-149/11

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 лютого 2011 року Овідіопольський районний суд Одеської області в складі :

судді                         Гандзій Д.М.

при секретарі            Ауловій О.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Овідіополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Прилиманської сільської ради Овідіопольського району Одеської області, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6, за участю 3-ої особи Комунального підприємства «Овідіопольське районне бюро технічної інвентаризації» про встановлення факту належності частини житлового будинку та визнання права власності на частину житлового будинку,  –

В С Т А Н О В И В :

У жовтні 2010 року, ОСОБА_1, звернувся до суду з названим позовом, який в подальшому неодноразово уточнював, та в якому зазначив, що ІНФОРМАЦІЯ_1, помер його батько ОСОБА_7, який, як вказує позивач,  до дня смерті проживав у житловому будинку АДРЕСА_1. ІНФОРМАЦІЯ_2, померла мати позивача ОСОБА_8, яка також, як стверджує позивач, до дня смерті проживала у вказаному будинку.

Позивач стверджує, що після смерті його батьків, відкрилася спадщина у вигляді спадкового житлового будинку АДРЕСА_1, який в свою чергу, побудував позивач разом із своїми батьками, переважну більшість якого, він будував за свої гроші.

Позивач вважає, що він практично та фактично прийняв спадщину та керує спадковим будинком, здійснює усі необхідні платежі та внески та на час відкриття спадщини, він проживав разом із спадкодавцем, на підставі чого, з урахуванням уточнених позовних вимог, позивач просив суд, встановити факт належності йому частини спадкового житлового будинку після смерті батьків ОСОБА_1 та ОСОБА_8 та визнати за ним право власності на частину спадкового житлового будинку.

В судовому засіданні, позивач уточнив свій позов в частині визнання за ним 1/3 частки спадкового житлового будинку.

Представник відповідача Прилиманської сільради Овідіопольського району Одеської області та представник 3-ої особи КП «Овідіопольське РБТІ»в судове засідання не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, про що свідчать поштове повідомлення про вручення судової повістки та особиста розписка представників, причини своєї неявки суду не повідомили, заяв про розгляд справи за їх відсутності суду не надали, що у відповідності до норм ст. 169 ЦПК України не є перешкодою для розгляду справи по суті (а.с. 99,100).  

Відповідачі ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_6 позов не визнали, посилаючись на безпідставність позовних вимог.

Відповідач ОСОБА_5 поклався у вирішенні спору на думку суду.

 Заслухавши пояснення сторін та дослідивши письмові матеріали справи, суд вважає, що в задоволенні позову слід відмовити з наступних підстав.

          Статтею 1217 ЦК України передбачено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

         Згідно із ст. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов’язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

           Частиною 1 статті 1220 ЦК України передбачено, що спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.

          Нормами статті 1221 ЦК України передбачено –місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця.

          У відповідності з ч. 1 ст. 1222 ЦК України, спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

          Стаття 1258 ЦК України передбачає –спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення від їх права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.

          Приписи ст.ст. 1261,1262,1265 ЦК України встановлюють, що у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки. У другу чергу право на спадкування за законом мають рідні брати та сестри спадкодавця, його баба та дід як з боку батька, так і збоку матері. У п’яту чергу право на спадкування за законом мають інші родичі спадкодавця до шостого ступеня споріднення включно, причому родичі ближнього ступеня споріднення усувають від права спадкування родичів подальшого ступеня споріднення.

        Статтями 1268,1269 ЦК України передбачено –спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого             ст. 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини.

        Суд встановив, що батьками позивача є ОСОБА_7 та ОСОБА_8, що підтверджується свідоцтвом про народження № НОМЕР_1 (актовий запис № 28), виданого Відділом АГСу Татарської с/р (а.с. 14).

        Батьки позивача - ОСОБА_7 помер в м. Одесі ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 (актовий запис № 2322), виданого 19.04.1968 р. РАЦСом м. Одеси, а мати позивача ОСОБА_8 померла в м. Одесі ІНФОРМАЦІЯ_2, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_3 від 14.10.2009 р. (актовий запис № 368), виданого Київським Відділом РАЦСу Одеського МУЮ (а.с. 13,15).

      З довідок Прилиманської с/р Овідіопольського району Одеської області від 2007 р., які містяться в матеріалах спадкової справи № 490/2007, заведеної після смерті ОСОБА_2, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_4 від 09.01.2007 р. (актовий запис № 05), виданого 09.01.2007 р. Прилиманською с/р Овідіопольського району Одеської області, вбачається, що ОСОБА_2, померла ІНФОРМАЦІЯ_3, проживала одна та була прописана з 24.12.1964 р. по день смерті за адресою : АДРЕСА_1 та зареєстрованих осіб за вказаною адресою –немає (а.с. 43,52).

      Таким чином, в судовому засіданні було встановлено і підтверджено відповідачами, що спадкодавець ОСОБА_2 до дня своєї смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 –проживала та вела господарство у вказаному вище будинку одна, у зв’язку з чим, твердження позивача, що його батьки та він сам, до моменту смерті ОСОБА_2 проживали разом зі спадкодавцем –є хибними та не підтвердженими належними та допустимими доказами, як того вимагають приписи ст.ст. 57-60 ЦПК України.

      Рішенням Виконкому Прилиманської с/р № 36 від 31.03.2009 р., в зв’язку з упорядкуванням нумерації в селі, змінено АДРЕСА_1 на АДРЕСА_1 (а.с. 42 оборот).

      Судом не приймаються до уваги твердження позивача і заперечувались всіма відповідачами, які є його рідними та двоюрідними сестрами та братами, що він нібито за свої власні кошти разом із своїми батьками побудував (добудував) зазначений вище житловий будинок, так як позивач, не зміг надати суду будь-які належні та допустимі докази, передбачені ст.ст. 57-60 ЦПК України щодо придбання ним чи його батьками будівельних матеріалів на побудову (перебудову) вказаного будинку, а саме, будь-яких квитанцій, чеків, накладних на придбання каміння, шиферу на кровлю, дерев`яні кузова, дошки для крівлі, на які він посилається в уточненій позовній заяві, як на підставу своїх позовних вимог.

     Суд з`ясував, що померла ОСОБА_2, була рідною сестрою матері позивача ОСОБА_8, померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 яка ще за життя, разом із своїми племінницями (відповідачками) ОСОБА_3 та ОСОБА_4, звернувшись до Овідіопольської державної нотаріальної контори Одеської області, після смерті ОСОБА_2, надали свої заяви про прийняття спадщини у вигляді спірного житлового будинку, однак у видачі свідоцтв про право на спадщину за законом, їм було було відмовлено державним нотаріусом у зв’язку з відсутністю будь-яких правовстановлюючих документів, підтверджуючих право власності ОСОБА_2 на спірний будинок (а.с. 13,39-41).

     З тих самих підстав, позивачу ОСОБА_5, відповідачам ОСОБА_1 та ОСОБА_6 - було відмовлено у видачі свідоцтв про право на спадщину за законом і державним нотаріусом Третьої державної нотаріальної контори м. Одеси, куди вони звернулись після смерті ОСОБА_8, померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 28).  

      В судовому засіданні, всі сторони по справі підтвердили той факт, що за життя, ОСОБА_2 не зареєструвала своє право власності на спірний будинок та підтвердили відсутність будь-яких правовстановлюючих документів на спірний будинок. А також, сторони підтвердили, що будь-якого іншого майна у спадкодавця ОСОБА_2, крім спірного будинку – не було.

     Згідно довідки КП «Овідіопольське РБТІ»№ 2853 від 19.11.2010 р., на житловий будинок з господарчими будівлями та спорудами АДРЕСА_1 проведена первинна інвентаризація –право власності не зареєстровано (а.с. 24).

     Отже, з огляду на викладене, суд дійшов висновку в безпідставності та необґрунтованості позовних вимог, так як відсутній предмет спору, а саме спадкове майно у вигляду житлового будинку, на який претендує позивач, та право власності на який не було зареєстроване спадкодавцем ОСОБА_2, яка проживала у житловому будинку АДРЕСА_1

Керуючись ст. ст. 10,11,57-60,209,212,214,215,218 ЦПК України,                                                                            ст.ст. 1217,1218,1220-1222,1258,1261,1262,1265,1268,1269 ЦК України, суд, –

                                                                      В И Р І Ш И В :

      В задоволенні позову ОСОБА_1 до Прилиманської сільської ради Овідіопольського району Одеської області, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6, за участю 3-ої особи Комунального підприємства «Овідіопольське районне бюро технічної інвентаризації»про встановлення факту належності частини житлового будинку та визнання права власності на частину житлового будинку –відмовити.         

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку через суд першої інстанції шляхом подачі в 10  денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

                              Суддя                                                  Гандзій Д.М.