УКРАЇНА

Справа № 11-880\2006 року              Головуючий у 1-й інстанції Омельченко І.І.

Категорія ст. 122 ч. 1 КК України                            Доповідач Кисіль A.M.

УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2006 року серпня місяця 11 дня колегія суддів Судової палати у криміналь­них справах Апеляційного суду Полтавської області в складі:

головуючого Гладія С.В.

суддів Кисіля A.M., .Голубенко Н.В.

з участю прокурора Кашициної О.Є.

засудженої ОСОБА_1

адвоката ОСОБА_2

потерпілої ОСОБА_3 та її представника ОСОБА_4 розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві кримінальну справу за апеляцією засудженої ОСОБА_1 на вирок Кобеляцького районного суду Полтавської області від 24 травня 2006 року.

Цим вироком засуджена:

ОСОБА_1, уродженка смт. Білики Кобеляцького району Полтавської області, українка, громадянка України, освіта неповна середня, одружена, пенсіонерка, мешканка ІНФОРМАЦІЯ_1, не судима ,-

за ч.1 ст. 122 КК України на 1 рік позбавлення волі. Згідно ст.75 КК України її звільнено від відбування призначеного покарання з випробуван­ням на іспитовий строк 1 рік без покладення обов'язків передбачених ст.76 КК України.

Як встановив суд, ОСОБА_1 11 вересня 2004 р. близько 12 год. у с. Куст-Кущі Кобеляцького району Полтавської області під час сварки з ОСОБА_3, штовхнула останню на землю та умисно нанесла їй удар палицею в обличчя, запо­діявши потерпілій, тілесні ушкодження середнього ступеню тяжкості, які спричини­ли тривалий розлад здоров'я, зокрема: перелом обох кісток носа ( правої без змі­щення, лівої зі зміщенням), струс головного мозку, паро - орбітальну гематому, син­ці на лівій грудній залозі.

На вирок суду подана апеляція засудженою ОСОБА_1 у якій вона не згідна з вироком суду, тому що не завдавала тілесних ушкоджень потерпілій. Свідчення свідків , які покладені у основу доказів її вини слід відхилити, то­му що вони не відповідають фактичним обставинам справи. Просить скасу­вати вирок суду, а справу провадженням закрити за відсутності ознак складу злочину у її діях.

Інші учасники судового розгляду вирок не оскаржили.

Перевіривши матеріали кримінальної справи та обговоривши  наведені у апеляції доводи, заслухавши пояснення засудженої ОСОБА_1 і її адвоката ОСОБА_2, які просять скасувати вирок суду, заперечення на апеляцію поте­рпілої ОСОБА_3 та її представника ОСОБА_4 міркування прокурора про законність та обґрунтованість вироку суду, колегія суддів Судової пала­ти у кримінальних справах Апеляційного суду Полтавської області визнала, що апеляція задоволенню не підлягають з таких підстав.

Винність ОСОБА_1 у вчиненні злочину підтверджена сукупністю зі­браних у справі, правильно оцінених та обґрунтовано покладених судом першої інстанції у основу вироку доказів, що оскаржуються в апеляції.

Доводи ОСОБА_1, що вона не била ОСОБА_3 спростовується показання­ми останньої , що саме 11.09.04р. близько 12 год. вона разом з Протасовою пове­рталася із лісу і зустріла ОСОБА_1, яка виходила із чужого подвір'я і несла сумку з яблуками, вона запропонувала їй повернути ці яблука. Внаслідок цього, ОСОБА_1 із нею стала сперечатися і штовхнула її, а потім схватила палку і вдарила по обличчю, від чого та втратила свідомість і потім звернулася до лікарні.

ОСОБА_1, під час проведення працівниками міліції перевірки заяви ОСОБА_3 про її побиття, у поясненні не заперечувала факту сварки та бійки між ними.

Згідно висновку судово - медичного дослідження №226 від 13.09.04 р. та 254 від 13.10.04 p., у потерпілої ОСОБА_3 виявлені тілесні ушкодження у вигляді: переломів обох кісток носа правої без зміщення і лівої зі зміщенням, ЗЧМТ, струс головного мозку, пара-орбітальні гематоми і синці на лівій грудній залозі, що виникли від дії тупих предметів, можливо в зазначений строк і при вказаних обставинах, що відносяться до ушкоджень середнього ступеню тяжкості, які спричинили довготривалий розлад здоров'я (більше 21 дня) (а.с.23,34,35 54).

Відповідно до протоколу відтворення обстановки та обставин події зло­чину потерпіла ОСОБА_3 показала на місці механізм утворення тілесних ушкоджень, що узгоджується із висновком судово - медичної експертизи про саме такий механізм їх отримання (а.с.242,243).

Свідок ОСОБА_6, підтвердив, що саме 11 вересня 2004 року близько 12 год. у ОСОБА_3, на обличчі були тілесні ушкодження, з носа текла кров, руки були в крові, з її слів дізнався, що ОСОБА_1 їй завдала удару палкою в об­личчя.

Посилання в апеляції ОСОБА_1, що суд першої інстанції не дав оцінку показан­ням свідка ОСОБА_7 не відповідають матеріалам справи.

Суд допитав цього свідка і її показання не були взяті до уваги, виходячи із всієї сукупності доказів у справі, та у зв'язку з тим що ОСОБА_7 не бачила само­го початку сварки та бійки між потерпілою та засудженою. До потерпілої вона не підходила і тілесних ушкоджень не бачила. Потерпіла ОСОБА_3 не заперечувала, що саме із ОСОБА_1 у неї була сварка.

Оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності, колегія суддів вважає винність ОСОБА_1 у спричиненні тілесних ушкоджень потерпілій доведеною.

Кваліфікацію дій ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 122 КК України слід визнати вір­ною, оскільки вона умисно заподіяла потерпілій ОСОБА_3 середньої тяжкості тілесні ушкодження, що спричинило тривалий розлад здоров'я.

Доводи ОСОБА_1 у апеляції щодо непричетності до нанесення тілес­них ушкоджень потерпілій висновків суду не спростовують.

Що ж стосується обраної судом міри покарання, то її визначено пра­вильно, з урахуванням характеру та ступеню суспільної небезпечності вчи­неного злочину, даних про особу, а також усіх обставини справи. У вироку достатньо вмотивовано прийнято рішення щодо доведеності вини засудже­ної.

Вирок суду першої інстанції щодо ОСОБА_1 є законним і обґрунто­ваним підстав до його зміни чи скасування не має.

На підставі викладеного та керуючись ст. 365,366 КПК України, колегія су­ддів, -

ухвалила:

апеляцію засудженої ОСОБА_1 залишити без задо­волення, а вирок Кобеляцького районного суду Полтавської області від 24 травня 2006 року щодо неї, без змін.