Справа № 1-12/11

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 січня   2011 року

Бучацький районний суд Тернопільської області

Одноособово  суддею    Кузевичем Й.Я.,

при  секретарі                 Пастушаку І.Д.,

з участю прокурора        Оринчука Б.О.,

потерпілого                     ОСОБА_1,

захисника –адвоката     ОСОБА_2,

цивільного відповідача  ОСОБА_3,

      розглянувши у відкритому судовому засіданні в  залі суду в  м. Бучача  справу про застосування  примусових заходів медичного характеру відносно ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя с.Ліщанці Бучацького району Тернопільської області, за скоєння   суспільно-небезпечного діяння,  передбаченого ч. 1 ст.122 КК України,-

В С Т А Н О В И В :

     14 серпня 2010 року біля 22 год. на подвір’ї житлового господарства ОСОБА_4 в с.Ліщанці Бучацького району по вул.Круглик між власником вказаного господарства та його матір’ю ОСОБА_3  з однієї сторони та ОСОБА_1  з іншої виник словесний конфлікт, в ході якого  з житлового будинку вийшов ОСОБА_4 та наніс удар рукою в ділянку правої половини грудей ОСОБА_1, в результаті чого ОСОБА_1 отримав тілесні ушкодження у вигляді закритого перелому 7 та 8 правих ребер, які згідно висновку судово-медичної експертизи відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості.

     ОСОБА_4  пояснив суду , що він є інвалідом 2-ї групи. По сусідству з ним проживає ОСОБА_1, з яким через часті побутові конфлікти перебуває в неприязних відносинах. Він постійно його дражнить та над ним кепкує. А 14.08.2010 року біля 22 год. він перебував у  житловому будинку та дивився по телевізору футбол. В цей час він почув голос ОСОБА_1, який кликав його матір на вулицю. Матір йому на це відповіла ,що не має про що з ним розмовляти. Після цього вона вийшла на територію подвір’я їх господарства, де вони розмовляли. Тоді  він підійшов ближче до них та почув, що ОСОБА_1 почав її звинувачувати в тому, що вона  незаконно отримує на нього  пенсію. Почувши це ,він дуже сильно розізлився та вибігши  із житлового будинку ,  наніс ОСОБА_1 удар рукою, ОСОБА_1 впав на бетонне покриття сходів. Після цього він ще підбіг до ОСОБА_1 та замахнувся  нанести йому удари, проте матір забрала його в житловий будинок. На цьому  конфлікт припинився.

    Будучи допитаним  в судовому засіданні в якості потерпілого  ОСОБА_1 суду пояснив, що по  сусідству з ним проживають ОСОБА_6, ОСОБА_4, ОСОБА_3 та ОСОБА_7, з якими через часті побутові конфлікти він перебуває в неприязних відносинах. 14 серпня 2010 року біля 22 год. він перебував біля свого житлового господарства, де  на вулиці біля воріт молотком розбивав  стару тарілку. В цей час до нього підійшов ОСОБА_6 та головою вдарив його в  обличчя. Після цього він у нього з рук вирвав молоток і пішов до  свого господарства. Він йому сказав, щоб той повернув молоток, на що ОСОБА_4 відповів , щоб він йшов за ним і він його  тоді поверне. Після цього він пішов з ним. Зайшовши на подвір’я ОСОБА_4 ,

вони двоє підійшли до вхідних дверей  будинку. Він закликав ОСОБА_3, з якою в них зав’язалася розмова. В цей час  із будинку вийшов ОСОБА_4 та вдарив його в правий бік, від чого він відчув різку біль. Після цього він зійшов на сходину нижче і ОСОБА_6 з ОСОБА_4 продовжували  його шарпати та наносити  удари в різні частини тіла руками та ногами. В судовому засіданні  підтримав позовні вимоги, згідно яких просить суд стягнути із особи , яка зобов’язана здійснювати нагляд за неосудним, 5250 грн., з яких матеріальні збитки - 2250 грн., моральна шкода - 3000 грн.  

      Допитана в якості свідка, вона ж законний представник та цивільний відповідач   ОСОБА_3 суду пояснила, що  вона проживає  в с.Ліщанці Бучацького району разом із своїм чоловіком ОСОБА_7 та своїми двома синами ОСОБА_8 та ОСОБА_9. Її син ОСОБА_4 є інвалідом 2-ї групи, який є  розумово відсталим. По сусідству з нею проживає  ОСОБА_1, з яким через часті побутові конфлікти перебуває в неприязних відносинах. 14.08.2010 року вона разом із своєю сім’єю перебувала вдома. Біля 22 год. вона з подвір’я почула голоси свого сина та сусіда ОСОБА_1, які перебували на території її  господарства. Через кілька хвилин вона почула, що ОСОБА_1 почав її кликати на вулицю. Вона йому на це відповіла , що не має про що з ним розмовляти. Після цього вона вийшла на подвір’я , де ОСОБА_1 сказав їй , щоб вона сказала своєму синові , щоб він повернув йому молоток, бо якщо він не поверне , то він звернеться в міліцію. На це вона відповіла , щоб він викликав  міліцію. Тоді ОСОБА_1  почав її звинувачувати в тому, що її син ОСОБА_4 незаконно отримує пенсію. Почувши це ,  ОСОБА_4 вибіг з житлового будинку та наніс ОСОБА_1 удар рукою у верхню половину тулуба. Після цього ОСОБА_1  впав на землю. ОСОБА_4 ще підбіг до нього  та замахнувся, щоб  нанести йому удар ногою, проте вона  забрала  сина  в будинок. На цьому  конфлікт припинився. Вважає, що якби потерпілий ОСОБА_1 не спровокував конфлікту, син ОСОБА_4 ніколи б не розпочав конфлікт першим і не спричинив би тому тілесних ушкоджень. Згідна відшкодувати потерпілому 2000 грн. моральної шкоди.

     Допитаний  в якості свідка ОСОБА_7 пояснив, що 14.08.2010 року біля 22 год.  він з подвір’я почув крики сина та сусіда ОСОБА_1, які перебували на території його житлового господарства. Через кілька хвилин він почув, що ОСОБА_1 почав кликати його дружину на вулицю. Катерина йому на це відповіла, що не має про що з ним розмовляти. Після цього вона вийшла на територію подвір’я господарства, де ОСОБА_1 сказав їй, щоб вона сказала  синові , щоб він повернув йому молоток, бо інакше він викличе міліцію. На це дружина відповіла,  що нехай викликає. Тоді ОСОБА_1 почав її звинувачувати в тому, що їх син ОСОБА_4 незаконно отримує пенсію. Почувши це,  ОСОБА_4 вибіг з житлового будинку та наніс ОСОБА_1  удар рукою у верхню частину  тулуба.

      Свідок ОСОБА_4 суду пояснив, що 14.08.2010 року біля 22 год.  він ,проходячи по дорозі біля свого житлового будинку , побачив ОСОБА_1, який молотком бив тарілку на дорозі. Між ними виникла розмова, в ході якої ОСОБА_1 почав йому погрожувати молотком. Він відібрав в нього молоток та сказав, що поверне його йому завтра після того, як він заспокоїться. Після цього він пішов до себе додому, а ОСОБА_1  пішов за ним. Біля входу в його житловий будинок вони знову продовжили розмову, в ході якої ОСОБА_1 почав кликати його матір на вулицю. Матір йому на це відповіла,  що немає про що з ним розмовляти. Після цього вона вийшла на подвір’я , де ОСОБА_1 сказав їй , щоб вона сказала йому,  щоб він повернув ОСОБА_1 молоток, бо інакше він викличе міліцію. На це його матір відповіла,  що нехай визиває. Тоді ОСОБА_1 почав її звинувачувати в тому, що його  брат ОСОБА_4 незаконно отримує пенсію. Почувши це,  ОСОБА_4 вибіг з житлового будинку та наніс ОСОБА_1  удар рукою у верхню половину тулуба. ОСОБА_4 ще підбіг до ОСОБА_1 та замахнувся щоб нанести йому удар ногою, проте матір забрала ОСОБА_4 в  будинок.

     Крім цього, вина ОСОБА_4  підтверджується  письмовими доказами:

    протоколами ставки віч-на-віч між свідком ОСОБА_7  та потерпілим ОСОБА_1 (а.с.28),  між свідком ОСОБА_4  та потерпілим    ОСОБА_1, (а.с.29); між  свідком ОСОБА_3 та потерпілим ОСОБА_1 (а.с.30),   в ході якої вони підтримали раніше дані покази.

    Відповідно до висновку судово-медичної експертизи  №528 від 27 листопада 2010 року тілесні ушкодження у вигляді закритих переломів 7 та  8 правих ребер, спричинені ОСОБА_1 , відносяться за ознакою тривалого розладу здоров’я до середнього ступеня тяжкості (а.с. 34,35).

     Згідно з  висновком  амбулаторної судово-психіатричної експертизи №712 від 25 листопада 2010 року ОСОБА_4 в період, який відноситься до інкримінованого йому злочину, страждав аномалією розвитку у вигляді легкої розумової відсталості, що позбавляє його здатності розуміти значення своїх дій і керувати ними. На даний час ОСОБА_4 страждає на легку розумову відсталість, що позбавляє його здатності розуміти значення своїх дій і керувати ними. ОСОБА_4 потребує застосування до нього примусових заходів медичного характеру у вигляді поміщення в ПЛ з звичайним наглядом  (Буданівська ПЛ)  (а.с. 40-41).

    Оцінюючи в сукупності докази, зібрані по справі , суд прийшов до переконання про доведеність вчинення ОСОБА_4 суспільно-небезпечного діяння , передбаченого ч.1 ст.122 КК України.

     Оскільки ОСОБА_4 вчинив суспільно-небезпечне діяння, передбачене ч.1 ст.122 КК України, в стані неосудності і в даний час страждає аномалією розвитку у вигляді легкої розумової відсталості (глибока дебільність), що позбавляє його здатності розуміти значення своїх дій і керувати ними,   до нього слід застосувати примусові заходи медичного характеру.

    Цивільний позов потерпілого ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди слід залишити без задоволення, оскільки позивачем не надано і судом не здобуто жодних доказів на підтвердження заявлених ним вимог.  

   Вирішуючи питання про відшкодування моральної шкоди, заявленої  потерпілим на суму 3000 грн.,  суд приймає до уваги, що внаслідок протиправних дій ОСОБА_4, який є сином цивільного відповідача ОСОБА_3,  йому спричинено моральні страждання, які проявилися у больових відчуттях , позбавленні можливості вільно пересуватися певний час, порушились звичні життєві зв’язки та стосунки з оточуючими,   переживання внаслідок невідшкодованої матеріальної шкоди. Виходячи з цих міркувань, враховуючи вимоги розумності, виваженості та справедливості,  суд вважає, що позов в частині стягнення моральної  шкоди із врахуванням вимог ст.1184 ЦК України та віку і  матеріального стану  особи, яка зобов’язана здійснювати нагляд за недієздатною особою, яка вчинила суспільно-небезпечне діяння,  підлягає до часткового задоволення шляхом  відшкодування   із   ОСОБА_3   в розмірі  2000 грн.  потерпілому.

     Керуючись  ст.ст. 416, 419-421 КПК України , ст.ст. 93,94 КК України ,  суд, -

П О С Т А Н О В И В :

     Застосувати до ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя с.Ліщанці Бучацького району Тернопільської області, примусові заходи медичного характеру і  госпіталізувати його  до  психіатричного закладу із звичайним  наглядом (Буданівську психіатричну лікарню).

     Стягнути із ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 2000( дві тисячі) грн. моральної шкоди.

На  постанову може бути подана апеляція до судової палати  в кримінальних справах   апеляційного   суду    Тернопільської області через Бучацький районний суд на протязі 15 днів.

Суддя:Й. Я. Кузевич