Справа №22-ц-252/11 Головуючий у суді у 1 інстанції - Сидоренко
Код категорії 27 Суддя-доповідач - Криворотенко
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 лютого 2011 року м.Суми
Колегія суддів з розгляду справ цивільного судочинства Апеляційного суду Сумської області в складі:
головуючого-судді - Криворотенка В. І.,
суддів - Шевченка В. А., Білецького О. М.,
з участю секретаря судового засідання – Федини Д.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк»
на рішення Зарічного районного суду м. Суми від 21 грудня 2010 року
у справі за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк»
про визнання дій неправомірними, зобов’язання здійснити перерахунок процентів та внесення змін до графіку погашення кредиту,-
ВСТАНОВИЛА:
Рішенням Зарічного районного суду м. Суми від 21 грудня 2010 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволені.
Визнано неправомірним підвищення ПАТ «УкрСиббанк» процентної ставки за кредитним договором №11090038000 від 05 грудня 2006 року, укладеним між ОСОБА_1 та АКІБ «УкрСиббанк», на 2 % та зобов'язано здійснити перерахунок нарахованих процентів за користування кредитом відповідно до умов кредитного договору у розмірі 8,2% річних з моменту підвищення.
Зобов'язано ПАТ «УкрСиббанк» скласти графік погашення заборгованості, який би відповідав умовам кредитного договору №11090038000 від 05 грудня 2006 року, укладеного між ОСОБА_1 та АКІБ «УкрСиббанк», зокрема п.п. 1.1., 1.6.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду ПАТ «УкрСиббанк» подало апеляційну скаргу.
В апеляційній скарзі апелянт, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення місцевого суду скасувати та ухвалити нове, яким в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити. Вказує, що банк правомірно відповідно до умов кредитного договору підвищив процентну ставку за користування кредитом, оскільки позивачка порушила термін погашення тіла кредиту.
Також вказує, що рішення про зміну процентної ставки по кредиту було прийняте, до набрання чинності Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо заборони банкам змінювати умови договору банківського вкладу та кредитного договору в односторонньому порядку» від 12.12.2008 року. А оскільки положення даного Закону не мають зворотньої дії в часі, дії банку щодо односторонньої зміни процентної ставки є правомірними.
Заслухавши суддю доповідача, пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, перевіривши рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Як встановлено судом і вбачається з матеріалів справи 05 грудня 2006 року між АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 11090038000, відповідно до якого останній надано грошові кошти в розмірі 13040 швейцарських франків, з метою придбання автомобіля, зі сплатою процентної ставки 8,2 % річних, терміном на 84 місяці (а.с. 6-8).
В забезпечення виконання зобов’язань кредитного договору 05 грудня 2006 року між банком та ОСОБА_1. було укладено договір поруки, відповідно до якого останній зобов’язався нести перед кредитором солідарну відповідальність за невиконання ОСОБА_1 умов кредитного договору (а.с. 47).
Також сторонами було погоджено графік погашення кредитної заборгованості, відповідно до якого ОСОБА_1 зобов’язалась кожного місяця до п’ятого числа (включно), наступного за тим, а в деяких випадках до 6-8 числа, погашати тіло кредиту.
Пунктом 1.3.4. кредитного договору було передбачено сплату ОСОБА_1 процентів за користування кредитними коштами з 01-10 число кожного місяця, наступного за тим, за який були нараховані банком такі проценти.
Вказані факти із достатньою повнотою встановлені судом першої інстанції на підставі належним чином зібраних, досліджених та оцінених доказів.
Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без зміни, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Суд першої інстанції вірно з’ясував спірні правовідносини, всебічно встановив обставини, що мають значення для справи у відповідності з ч. 1 ст. 212 ЦПК України.
Вирішуючи даний спір, колегія суддів вважає, що місцевий суд дійшов вірного висновку, що позивачкою не були порушені умови кредитного договору щодо погашення кредитної заборгованості, оскільки погашення здійснювалися у строки передбачені умовами договору.
Так ст. 627 ЦК України передбачає, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Статтею 55 Закону України "Про банки і банківську діяльність" визначено, що відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та угодами (договором) між клієнтом та банком.
Відповідно до ч. 4 приведеної статті банкам забороняється в односторонньому порядку змінювати умови укладених з клієнтами договорів, зокрема, збільшувати розмір процентної ставки за кредитними договорами або зменшувати її розмір за договорами банківського вкладу (крім вкладу на вимогу), за винятком випадків, встановлених законом.
Відповідно до ст. 651 ЦК України зміни до договорів допускаються лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
Пунктом 9.2. кредитного договору визначено, що банк має право збільшити розмір процентної ставки, в разі порушення позичальником кредитної дисципліни.
09 червня 2008 року на адресу позивачки банком був направлений лист №51910 про ініціювання підвищення процентної ставки за кредитним договором до 10,2% річних, починаючи з 01 липня 2008 року, з мотивів порушення позивачкою терміну погашення тіла кредиту (а.с. 10).
Зі зміною розміру відсоткової ставки позивачка не погодилась, про що направила листи на ім’я керівництва банку (а.с. 12-14), проте відповідач в односторонньому порядку підняв відсоткову ставку до 10,2%.
Як вбачається з матеріалів справи підстави для підняття банком відсоткової ставки були відсутні, оскільки ОСОБА_1 своєчасно погашала визначені графіком суми кредитних платежів, в тому числі проценти за користування кредитом у розмірі 8,2%, що вбачається з наданих позивачкою квитанцій про погашення кредитної заборгованості (а.с. 34-46).
Дані непорозуміння з боку відповідача щодо порушення позивачкою термінів погашення кредиту, виникли в наслідок того, що терміни графіку погашення кредиту суперечили умовам кредитного договору, що і було встановлено місцевим судом.
Відповідно до положень ст. 652 ЦК України та п. 3.5. Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту (затверджено постановою Національного банку України від 10 травня 2007 р. № 168; зареєстровано в Міністерстві юстиції України 25 травня 2007 р. за № 541/13808далі Правил) передбачено, що зміна процентної ставки можлива лише в разі настання події, незалежної від волі сторін договору, яка має безпосередній вплив на вартість кредитних ресурсів банку, та банки не мають права змінювати процентну ставку за кредитом у зв’язку з волевиявленням однієї зі сторін.
Таким чином, зміна процентної ставки відповідно до ст. 652 ЦК України та вимог Правил можлива лише при істотній зміні обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, що в даному спорі встановлено не було.
Крім того, положення абзацу 2 п. 3.5. Правил, фактично відображає загальне правило ст. 525 ЦК України, відповідно до якого одностороння зміна умов зобов'язання не допускається.
Оскільки підвищення відсотків з боку банку було неправомірним місцевий суд обґрунтовано задовольнив позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання дій неправомірними, зобов’язання здійснити перерахунок процентів та внесення змін до графіку погашення кредиту.
Інші доводи апеляційної скарги також висновків суду не спростовують.
За таких обставин, коли суд ухвалив рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права підстав для його зміни чи скасування колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст. 303, п.1 ч.1 ст. 307, ст.ст. 308, 313, 314, 315, 317,319 ЦПК України, колегія суддів,-
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» відхилити, а рішення Зарічного районного суду м. Суми від 21 грудня 2010 року в даній справі залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і з цього часу протягом двадцяти днів може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуючий -
Судді -