Судове рішення #13696810


Справа №22-ц-54/11 Головуючий у суді у 1 інстанції - Чернобай

Категорія - 43 Суддя-доповідач - Кононенко


                              

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 січня 2011 року                                                                                                     м.Суми

Колегія суддів з розгляду справ цивільного судочинства Апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого-судді -  Кононенко О. Ю.,

суддів -  Білецького  О. М.,  Семеній  Л. І.,

при секретарі -  Кияненко Н.М.,

        

 розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні апеляційного суду цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1

на рішення Ковпаківського районного суду м.Суми від 21 жовтня 2010 року

у справі за позовом ОСОБА_1  до ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів,      

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням Ковпаківського районного суду м.Суми від 21 жовтня 2010 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.


В апеляційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на порушення норм матеріального і процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просить зазначене рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення її позову. В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що суд не врахував того факту, що за договром купівлі-продажу спірного приміщення до відповідача перейшли права та обов’язки орендодавця.

Заслухавши суддю – доповідача, пояснення представника відповідача ОСОБА_2 – ОСОБА_3, який заперечував проти доводів скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції, 10 жовтня 2002 року між ОСОБА_1 і ТОВ «Новітні Українські технології» був укладений договір суборенди нежитлового приміщення по АДРЕСА_1

За договором купівлі-продажу від 15 січня 2003 року ТОВ «Новітні Українські технології» набуло права власності на зазначене нежитлове приміщення.

16 січня 2003 року між ОСОБА_1 і ТОВ «Новітні Українські технології» був укладений договір оренди цього приміщення з правом викупу.

21 січня 2007 року між ОСОБА_2 і ТОВ «Новітні Українські технології» був укладений договір купівлі-продажу спірного нежитлового приміщення.

Рішенням Ворошиловського районного суду м.Донецька від 09 вересня 2008 року визнано недійсним договір суборенди, укладений 10 жовтня 2002  року між ОСОБА_1 і ТОВ «Новітні Українські технології», і ОСОБА_1 зобов’язано звільнити вказане приміщення. Ухвалами Апеляційного суду Донецької області від 23 січня 2009 року та Верховного Суду України від 05 жовтня 2009 року зазначене рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Відповідно до ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Відмовляючи у задоволенні позову ОСОБА_1, місцевий суд вірно виходив з того, що договірних відносин між позивачкою та ОСОБА_2 не існувало, оскільки договір суборенди, визнаний рішенням Ворошиловського районного суду м.Донецька від 09 вересня 2008 року  недійсним, був укладений між позивачкою та ТОВ «Новітні Українські технології».  Цим же рішенням суду встановлено, що договір оренди, права і обов’язки орендодавця за  яким, на думку позивачки, перешли після укладення договору купівлі-продажу спірного майна до відповідача, є неукладеним.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, оскільки він узгоджується з вимогами ст.216 ЦК України, згідно з якою реституція як спосіб захисту цивільного права застосовується лише в разі наявності між сторонами укладеного договору, який визнано недійсним. У зв’язку з цим вимога про відшкодування вартості одержаного на виконання недійсного правочину за правилами реституції може бути пред’явлена тільки стороні недійсного правочину.

Обставини справи, на думку колегії суддів, повно і всебічно з’ясовані місцевим судом на підставі досліджених доказів, зокрема, достатньої кількості письмових доказів, вірно визначено предмет спору та зміст правовідносин між сторонами.

При їх встановленні судом першої інстанції не було порушено норм процесуального права і правильно застосовані норми матеріального права щодо зроблених висновків.

Доводи апелянта про те, що суд не врахував того факту, що за договром купівлі-продажу спірного приміщення до відповідача перейшли права та обов’язки орендодавця, є безпідставними.

Інші доводи апеляційної скарги висновків суду також не спростовують і не містять посилань на такі порушення норм матеріального та процесуального права, що могли б бути підставою для заміни чи скасування рішення суду.

За таких обставин, коли суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, підстав для його зміни чи скасування колегія суддів не вбачає, тому апеляційну скаргу необхідно відхилити.

Керуючись ст. ст. 307 ч.1 п.1, 308, 314 ч.1 п.1, 315 ЦПК України, колегія суддів,-     

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити, а рішення Ковпаківського районного суду м.Суми від 21 жовтня 2010 року залишити без змін.

Ухвала набрала законної сили з моменту проголошення та з цього часу може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.   


Головуючий -

Судді -



Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація