Справа №22-ц-141/11 Головуючий у суді у 1 інстанції - Левченко
Категорія - Суддя-доповідач - Маслов
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 лютого 2011 року м.Суми
Колегія суддів з розгляду справ цивільного судочинства Апеляційного суду Сумської області в складі:
головуючого-судді - Маслова В. О.,
суддів - Криворотенка В. І., Лузан Л. В.,
при секретарі - Кияненко Н.М.,
розглянула у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Родовід банк»
на рішення Зарічного районного суду м. Суми від 09 грудня 2010 року
у справі за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Родовід банк» про стягнення відсотків за договором банківського вкладу, відшкодування моральної шкоди,
ВСТАНОВИЛА:
Рішенням Зарічного районного суду м. Суми від 09 грудня 2010 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Постановлено стягнути з ПАТ «Робовід банк» на користь ОСОБА_1 1134 грн. 71 коп. відсотків за договором банківського вкладу.
В іншій частині позову відмовлено.
Вирішено питання щодо судових витрат.
В апеляційній скарзі ПАТ «Родовід банк», посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просить рішення суду скасувати в частині задоволення позову та ухвалити в цій частині нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.
Заслухавши пояснення представника банку Науменко Ю.В., яка підтримала доводи апеляційної скарги, пояснення позивачки, яка вважала рішення правильним, розглянувши матеріали справи в межах заявленого позову і апеляційної скарги, колегія суддів знаходить, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, виходячи з наступного.
Як встановлено судом і вбачається з матеріалів справи, 04 серпня 2008 року між
ТОВ «Український промисловий банк» і ОСОБА_3 було укладено договір банківського вкладу №1004/0403668001657001, за яким останній передав банку строком до 28 серпня 2009 року 11700 грн., а банк зобов’язався сплатити вкладнику 17,7% річних (а. с. 38).
Згідно з п.п. 4.1, 4.2 зазначеного договору про дострокове розірвання договору вкладник повідомляє банк не менш, як за два банківські дні, не враховуючи день подання письмового повідомлення (заяви).
У день дострокового розірвання цього договору здійснюється перерахунок процентів, нарахованих за весь фактичний строк знаходження вкладу у банку. Проценти в цьому випадку нараховуються та сплачуються за фактичну кількість днів знаходження вкладу на депозитному рахунку з урахуванням положень п. 3.1 цього договору за ставкою 8,0% річних.
11 серпня 2009 року ТОВ «Український промисловий банк» і ОСОБА_3 уклали додатковий договір до зазначеного вище договору банківського вкладу, за умовами якого строк повернення вкладу було змінено на 22 вересня 2010 року (а. с. 40).
На підставі договору від 10 листопада 2009 року, копія якого є на а. с. 34-37,
ТОВ «Український промисловий банк» передав свої зобов’язання ПАТ «Родовід банк», внаслідок чого останнє замінило ТОВ «Український промисловий банк» як зобов’язану сторону в зобов’язаннях з виплати вкладникам Укрпромбанку суми вкладу та зі сплати процентів на таку суму вкладу.
ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_3 помер.
На підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом ОСОБА_1, поряд з іншим, належать вклади з відповідними відсотками та нарахованою компенсацією, що знаходяться в АТ «Родовід банк», які було переведено з ТОВ «Український промисловий банк», на рахунку №НОМЕР_1 із залишком вкладу в сумі 11700 грн., на рахунку №НОМЕР_2 із залишком вкладу в сумі 788 грн. 62 коп., на рахунку №НОМЕР_3із залишком вкладу в сумі 247 грн. 11 коп. (а. с. 3).
У матеріалах справи на а. с. 47, 48 є заяви від 23 червня 2010 року про дострокове повернення 11700 грн. вкладу за договором №1004/0403668001657001 та переведення залишку грошових коштів, переданих до АТ «Родовід банк» від ТОВ «Український промисловий банк» в розмірі 247 грн. 11 коп. на депозитний рахунок позивачки. Зазначені заяви від імені померлого ОСОБА_3 підписала його дочка ОСОБА_1, що підтвердили сторони в суді першої інстанції.
23 червня 2010 року між ПАТ «Родовід банк» та ОСОБА_1 було укладено договір №ДРГ.158.НК12-4666/06-2010 про строковий банківський вклад «Накопичувальний», за яким позивачка передала банку строком до 25 червня 2011 року 11947 грн. 11 коп., а банк зобов’язався сплатити їй 18% річних (а. с. 49).
Відповідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов’язанні може бути замінений іншою особою внаслідок правонаступництва.
У відповідності з ч. 1 ст. 513 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов’язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов’язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.
За таких обставин місцевий суд обґрунтовано частково задовольнив позов ОСОБА_1, оскільки договору про заміну кредитора у зобов’язанні між позивачкою та банком укладено не було, а заяви про дострокове повернення вкладу та переведення коштів на рахунок позивачки були підписані особою, яка не мала на те відповідних повноважень.
Доводи скарги про те, що заяви від імені ОСОБА_3 підписувала позивачка як особа, що прийняла спадщину, є безпідставними та суперечать п. 2 ч. 1 ст. 512, ч. 1 ст. 513 ЦК України.
Згідно з ч. 3 ст. 1058 ЦК України до відносин банку та вкладника за рахунком, на який внесено вклад, застосовуються положення про договір банківського рахунка (глава 72 цього Кодексу). Випадки і підстави розірвання договору банківського рахунка зазначені в ст. 1075 ЦК України. Вони стосуються тільки сторін договору банківського вкладу. Аналогічне правило міститься у ст. ст. 651-652 ЦК України.
Доводи відповідача про дострокове 23 червня 2010 року розірвання позивачкою договору банківського вкладу від 04 серпня 2008 року не відповідають фактичним обставинам і не ґрунтуються на законі, оскільки позивачка не була стороною в цьому договорі, а тому і не могла ставити питання про його розірвання. Сторонами в тому договорі були ОСОБА_3 та ТОВ «Укрпромбанк».
23 червня 2010 року відбулось не розірвання договору від 04 серпня 2008 року і додаткового договору від 11 серпня 2009 року, а їхнє припинення на умовах, які вони в собі містили. У цих договорах не передбачено наслідків смерті фізичної особи – вкладника. Тому є підстави вважати, що обумовлені в договорах 17,7% річних зберігали свою силу і після смерті ОСОБА_3, оскільки весь час з дня його смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 року і по 23 червня 2010 року, коли позивачка перевела вклад на свій рахунок і на своє ім’я, вклад спадкодавця знаходився спочатку в користуванні «Українського промислового банку», а з 10 листопада 2009 року в користуванні АТ «Родовід Банк» на підставі договору від 10 листопада 2009 року, копія якого є на а. с. 34. Саме в розмірі 17,7% відповідач і нарахував проценти за вкладом, починаючи з 04 серпня 2008 року і по червень 2010 року та виплачував їх щомісячно до жовтня 2009 року.
Згідно з ч. 6 ст. 1061 ЦК України у разі повернення вкладу виплачуються всі нараховані до цього моменту проценти.
Банк визнає, що з 04 серпня 2008 року і по червень 2010 року нараховувались відсотки в розмірі 17,7% щомісячно. Тому відмова банку сплатити позивачці відсотки у вказаному розмірі й намагання нарахувати і виплатити ці відсотки в розмірі тільки 8%, місцевим судом визнано необґрунтованим на законі й колегія суддів вважає цей висновок місцевого суду правильним.
Інші доводи апеляційної скарги також не спростовують рішення суду і не містять даних, які б були підставою для зміни чи скасування рішення.
Таким чином, перевіривши рішення в межах доводів скарги, колегія суддів приходить до висновку, що місцевий суд ухвалив рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду.
Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 313, 315 ЦПК України, колегія суддів
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Родовід банк» відхилити, а рішення Зарічного районного суду м. Суми від 09 грудня 2010 року в даній справі залишити без змін.
Рішення місцевого суду і ухвала апеляційного суду набрали законної сили, але можуть бути оскаржені в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий -
Судді -