Справа №  2-а-34/11  

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ    

16 лютого 2011 року                                                                              м.  Городенка

Городенківського районний суд Івано-Франківської області в складі

          головуючого судді Корюкіної М.П.

     розглянувши в порядку  письмового провадження в місті Городенка справу адміністративного судочинства за позовом   ОСОБА_1  до управління праці та соціального захисту населення Городенківської районної державної адміністрації про визнання неправомірною відмову перерахунку пенсії по інвалідності та стягнення коштів,  

                                                           В С Т А Н О В И В:

   Позивач звернувся із зазначеним позовом до суду в якому вказав, що він є особою, який постраждав внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 1 та інвалідом ІІІ групи і у відповідності до ст. 48 Закону України «Про соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», він має право на отримання щорічної допомоги на оздоровлення, однак за період 2007-2009 рр. управління праці та соціального захисту населення Городенківської районної адміністрації виплат щорічної допомоги на оздоровлення згідно вищевказаного закону не проводилось. Просить визнати дії управління  соціального захисту населення Городенківської районної державної адміністрації про відмову у перерахунку та виплаті недоплаченої щорічної допомоги на оздоровлення  ОСОБА_1  згідно ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» неправомірними. Просить зобов’язати відповідача виплатити йому недоплачені кошти на щорічну допомогу за 2007-2009 р. виходячи із 4-ох мінімальних заробітних плат встановлених Законом України «Про Державний бюджет» на момент виплати вступу рішення суду в законну силу. Також просить стягнути з відповідача витрати позивача та представника його на правову допомогу в сумі 200 грн. У позові вказав, що згідно ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» розмір щорічної допомоги на оздоровлення повинен бути за 2007р. згідно ст. 76 Закону України «Про Державний бюджет на 2007р.» мінімальна заробітна плата у період виплати 1 кв. 2007р. складає 4х400.00 грн.=1600.00 грн.. недоплата 1510.00 грн., за 2008р. згідно ст. 59 Закону України «Про Державний бюджет на 2008рік» мінімальна заробітна плата у період ІІ  кв. 2008р складає 525.00грн., де 4х525=2100.00грн., недоплата складає 2010.00грн., за 2009грн. згідно ст. 59 Закону України «Про Державний бюджет на 2009 рік мінімальна заробітна плата у період виплати складала 605.00 грн., де 4х605 = 2420.00грн., де недоплата складає  2330.00 грн. Всього за 2007-2009 р.р. недоплата складає 5850.00 грн. Проте у своїй відповіді № С-48/28 від 12.07.2005р.  року УПСЗН Городенківської РДА надає інформацію, що щорічна допомога на оздоровлення здійснюється у розмірах, визначених постановою КМУ №562 від 12.07.2005 р. згідно якої вона встановлена для інвалідів ІІ групи. Тому згідно ст. 22 ч.2 Конституції України «Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані».   

  В процесі розгляду справи позивач уточнив позовні вимоги та просить поновити строк звернення до суду за захистом порушених  його прав та застосувати строк позовної давності встановлений ЦК України. Зобов’язати відповідача виплатити недоплачену щорічну допомогу на оздоровлення за 2009рік.

   В позовні зазначив, що зміни до ст. 48 Закону у 2009 році не вносились і УПСЗН щорічну допомогу повинно було виплачувати згідно ст. 48 Закону, а не постанови КМУ, яка немає вищої юридичної сили ніж Закон, тому дії УПСЗН неправомірні. Також вказав, що згідно ст. 99 ч.2 КАС України в редакції від 06.07.2005р. сказано. Що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів встановлюється річний строк. Згідно ст. 99ч.2 КАС України в редакції ЗУ №2453 – ІV від 07.07.2010 року встановлюється шестимісячний строк, який обчислюється з дня коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Проте вважає, що Закон не має зворотньої сили, оскільки ст. 99 КАС України встановлений строк звернення до адміністративного суду, а не позовна давність. Тому вважає, що в даному випадку при розгляді даної категорії справ суди мають застосовувати положення про позовну давність визначену нормами ЦК України відповідно до аналогії закону. У зв’язку із цим вважає, що закон зворотньої дії не має, а про порушення свого права позивач довідався одержавши листа УПСЗН Городенківської РДА 08.09.2010 року.

     Представник відповідача до суду направив заперечення проти позову, в якому позов не визнав та зазначив, що виплата одноразової допомоги на оздоровлення згідно Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»  здійснюється в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, рішення якого є обов’язковим міністерствами та іншими центральними органами державної виконавчої влади України, місцевими органами державної виконавчої влади, всіма суб’єктами господарювання незалежно від їх відомчої підпорядкованості та форм власності. Щорічна допомога на оздоровлення позивачу у 2009 році була виплачена 26.11.2009 році. У розмірі встановленому Кабінетом Міністрів України від 12.07.2005 році №562 «Про щорічну допомогу на оздоровлення громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.». Таким чином вважає, що при визначенні розміру щорічної допомоги на оздоровлення в 2009 році необхідно керуватись не Законом України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», Законами на відповідний рік та Постановою Кабінету Міністрів від 12.07.2005 року №562 „Про щорічну допомогу на оздоровлення громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”. Тому вважає, що вищевказана допомога не могла бути виплачена позивачу у розмірі, що перевищує суму, яка визначалась Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень та обсягів встановлених законом про Державний бюджет України на відповідний рік.  

   Тому вважає, що законодавством України в регулюванні правовідносин щодо виплати разової грошової допомоги до 5 травня позивач отримав зазначену допомогу встановленому Закону України „Про Державний бюджету України» за відповідний рік як інвалід 3 групи

   У зв’язку із цим позов про стягнення невиплаченої щорічної допомоги на оздоровлення за 2007-2009 роки як інваліду 3 групи внаслідок Чорнобильської катастрфи в розмірі 4 мінімальних заробітних плат вважає тако., що не підлягає до задоволення.   

    Сторони в судове засідання не з’явились. Відповідно до ч.6 ст. 128 КАС України, суд розглядає справу у письмовому провадженні, якщо немає визначених цією статтею перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і належним чином повідомлені про дату , час і місце судового розгляду.

   Дослідивши та оцінивши докази по справі, з’ясувавши обставини справи, суд приходить до наступного: судом встановлено, що   ОСОБА_1, є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи та інвалідом 3 групи, що стверджується посвідченням серії НОМЕР_1 та експертним заключенням №5928 від 26.03.1999 року.

   Ч.5 ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» було визначено – щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі, який визначається Кабінетом Міністрів України в межах  бюджетних призначень, встановлених Законом України про державний бюджет України. Вказана норма була визнана такою, що не відповідає Конституції України згідно із Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року №10-рп/2008. Згідно п.5 резолютивної частини згаданого Рішення Конституційного Суду України, положення Закону України „Про Державний бюджету України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів», визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом цього Рішення. Відповідно до п. 6 резолютивної частини вказаного Рішення, воно має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв’язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень Закону України „Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів” визнаних неконституційними. Отже з 22.05.2008 року дію ч.5 ст. 13 Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” відновлено в редакції , яка діяла до внесення в неї змін, визнаних неконституційними – «щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога  в розмірі визначеному Кабінетом Міністрів України”. Згідно ст. 17 Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” фінансування виплат, пов’язаних з введенням в дію цього Закону, здійснюється за рахунок коштів державного та місцевого бюджетів. Отже правовідносини, які виникли при призначенні та виплаті вищевказаних допомоги є бюджетними відносинами (ст.4 Бюджетного кодексу України). Конституція України не встановлює пріоритету застосування того чи іншого закону, в тому числі незалежно від предмета правового регулювання. Немає  також Закону України, який би регулював питання подолання норм законів, що мають однакову юридичну силу. За наявності декількох законів, які по різному регулюють конкретну сферу суспільних відносин, під час вирішення спору в цих відносинах суд застосовує положення закону з урахуванням дії закону в часі за принципом пріоритету тієї норми, яка прийнята пізніше. Законом України „Про Державний бюджет України на 2009 рік”, ч.2 ст. 54 якого передбачено , що розміри державних соціальних гарантій  на 2009 рік, що визначаються залежно від прожиткового мінімуму, встановлюється відповідними законами України, цим Законом та нормативно – правовими актами кабінету Міністрів України. Вказані норми не визнані неконституційними. Вирішення питання про відповідність Конституції України положень закону належить виключно Конституційному Суду України, що прямо передбачено ст. 147 Конституції України. При цьому відповідно до ч.2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, тобто рішення Конституційного Суду України мають перспективну дію. Відповідно а періоди з 01.01.2007 до 08.07.2007, з 01.01.2008 Закон України «Про Державний бюджет України на 2007рік» та Закон України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» були чинними та підлягали виконанню, а органи , уповноважені на здійснення цих виплат, у цей час діяли на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені  Конституцією та законами України. Із дати прийняття рішень Конституційним Судом України особи мають право на виплату допомоги до 5 травня у розмірах, визначених законами «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та «Про жертви нацистських переслідувань» Статтею 17-1 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» передбачено право осіб, які не отримали разової грошової допомоги до 5 травня, звернутися за нею та отримати її до 30 вересня відповідного року, в якому здійснюється виплата допомоги. Із системного аналізу  зазначених нормативних актів випливає, що право на отримання щорічної одноразової допомоги до 5 травня у розмірах , установлених законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та «Про жертви нацистських переслідувань», мають особи, які взагалі не отримали її з різних причин до 5 травня, у разі їх звернення за отриманням такої допомоги після поновлення дії норм цих законів у зв’язку з визнанням неконституційними змін до них , у строк до 30 вересня відповідного року. Окрім того на момент виникнення спірних правовідносин, а саме : на дату нарахування і виплати позивачу органами праці та соціального захисту населення відповідних коштів, положення Законів України „Про Державний бюджет 2009 роки” були діючими, а відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи  зобов’язані діяти лише на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України про Державний бюджет України встановлювався на відповідний рік розмір щорічної разової допомоги, передбаченої Законом України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”.  Зазначені закони України не визнані неконституційними, тобто в даному випадку на період виникнення спірних правовідносин, які є предметом спору в цій справі, були наявні нормативно правові акти, які мають однакову юридичну силу, але по різному встановлювали розмір щорічної допомоги до 5 травня учасникам бойових дій, інвалідам внаслідок поранення, контузії, або захворювання, одержаних під час виконання службових обов’язків, ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи.

    Частиною 4 статті 17-1 Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” передбачено, що особи, які не отримали разової грошової допомоги до 5 травня, мають право звернутися за нею та отримання її до 30 вересня відповідного року, в якому здійснюється виплата допомоги,  що мають однакову юридичну силу коштів  про Державний бюджет України. Відповідно до Рішення Конституційного Суду від 22.05.2008 року №10-рп /2008 визнані такими, що не відповідають Конституції України (неконституційними).Таким чином з 22.05.2008 року дія ч.5 ст. 13 Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” в редакції від 25.12.1998 року відновлена. Незважаючи на це вимоги позивача за 2008 рік не підлягають задоволенню, оскільки відповідно до вище вказаного закону, особи, які не отримали разову грошову допомогу до 5 травня, мають право звернутися за нею та отримати її до 30 вересня відповідного року в якому здійснюється ця виплата допомоги. Позивач реалізував своє право на отримання грошової допомоги до 5 травня включно до 30 вересня 2008 року, 30 вересня 2009 року та 30 вересня 2010року, ним не надано доказів того чи звертався він у зазначені періоди про донарахування йому зазначених виплат, тому його вимоги не обгрунтовані.  У зв’язку із цим відсутні підстави щодо визнання неправомірних дій Управління праці та соціального захисту населення Городенківської РДА.. Тому  відсутні підстави перерахунку недоплаченої щорічної допомоги на оздоровлення, зобов’язанні виплатити позивачу недоплачені одноразової допомоги до 5 травня в 2007-2009 роках та стягнення судових витрат в користь позивача за надання юридичної допомоги.   Так як  вищезазначений орган державної влади діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Виходячи із викладеного, суд теж вважає, що підстав для поновлення строку звернення до суду не має.

   На підставі Законів України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», Закону України „Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”, Закону України на „Про Державний бюджет України на 2009 рік”, Закону України „Про Державний бюджет України на 2010 рік”, „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, „Про державні соціальні стандарти та державні соціальні пільги”, Постанови Кабінету Міністрів України №211 від 18.03.2009 р. «Про розміри разової грошової допомоги , що виплачується в 2009 році відповідно до Законів України „Про статус ветеранів війни і гарантії їх соціального захисту та про жертви їх нацистських переслідувань”, Постанова Кабінету Міністрів №299 від 07.04.2010 року «Про  розміри разової грошової допомоги , що виплачується у 2010 році відповідно до Законів України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” та „Про жертви нацистських переслідувань”, ст. 147, 152 Конституцією України, керуючись ст.ст. 9,11,99, 158-163, 183-2, 186 КАС України, суд

                                                 П О С Т А Н О В И В:

     В задоволення позову   ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення щодо визнання дій управління праці та соціального захисту населення Івано-Франківської області щодо поновлення строку звернення до суду, визнання дії УПСЗН Городенківської РДА  у перерахунку та виплаті недоплаченої щорічної  допомоги на оздоровлення та зобов’язанні виплатити недоплачені кошти на щорічну допомогу за 2007-2009 рё, виходячи із 4 мінімальних заробітних плат , а також у виплаті витрат на надання юридичної допомоги – відмовити.  

     Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Львівського апеляційного адміністравтивного суду через Городенкіфвський районний суд протягом 10 днів з дня отримання її копії. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою , яка її подає, до суду апеляційної інстанції.  

Суддя:Корюкіна М.П.