Справа №  1-21/11

В И Р О К

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

22 лютого 2011 рокум. Камінь-Каширський

Камінь-Каширський районний суд Волинської області

в складі: головуючого – судді              Гамули Б.С.,

при секретарі                                          Семенюк О.В.,

з участю: прокурора                              Петрука В.В.,

потерпілої                                               ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Камені-Каширському кримінальну справу про обвинувачення:

          ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця і жителя с. Черче Камінь-Каширського району Волинської області, українця, громадянина України, з базовою загальною середньою освітою, розлученого, непрацюючого, раніше судимого 23 березня 2010 року Камінь-Каширським районним судом за ч. 1 ст. 164 КК України до 120 годин громадських робіт,

          ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця і жителя с. Черче Камінь-Каширського району Волинської області, українця, громадянина України, з базовою загальною середньою освітою, розлученого, непрацюючого, раніше не судимого,

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України,

встановив:

Підсудні ОСОБА_2, ОСОБА_3, 2 листопада 2010 року, біля 24 години, за попередньою змовою між собою, обоє в стані алкогольного сп’яніння, переслідуючи корисливу зацікавленість, проникли до двору господарства потерпілої ОСОБА_1, що по АДРЕСА_1, де з-під навісу хліва таємно викрали бувші у використанні шкіряний хомут та металевий ланцюг, довжиною 17,29 м, залишковою вартістю відповідно 225 грн. та 207,48 грн., чим заподіяли потерпілій матеріальні збитки на загальну суму 432 грн. 48 коп.

Підсудні ОСОБА_2, ОСОБА_3 винуватість в інкримінованому їм злочині визнали повністю та підтвердили свої показання, дані під час проведення досудового слідства. Показали, що 2 листопада 2010 року пізно ввечері проходили повз будинок односельчанки ОСОБА_1 Тоді ж у них виникла думка викрасти що-небудь з її господарства, щоб в подальшому продати, а за отримані кошти придбати спиртне. Проникнувши на подвір’я потерпілої, викрали з-під навісу хліва шкіряний хомут та металевий ланцюг, що лежали у тачці. Просять їх суворо не карати, врахувати, що викрадене уже повернули потерпілій.

Показання підсудних ОСОБА_2, ОСОБА_3 відповідають фактичним обставинам справи, які ними не оспорюються.

Крім повного визнання підсудними своєї винуватості в інкримінованому їм злочині, їх винуватість у вчиненому підтверджується іншими доказами, зібраними в судовому засіданні та встановленими під час досудового слідства.

Зокрема, поясненнями потерпілої ОСОБА_1, яка показала, що зникнення шкіряного хомута та ланцюга виявила під вечір 2 листопада 2010 року. Через декілька днів про крадіжку повідомила дільничного інспектора міліції         Шептура В.В. Згодом останній привів до неї підсудного ОСОБА_3, який приніс хомута та ланцюга і розповів, що викрав ці речі разом із ОСОБА_2 Для підсудного ОСОБА_2 наполягає на обранні більш суворої міри покарання.

Показаннями свідка ОСОБА_5, яка вказала, що на початку листопада 2010 року її сусідка ОСОБА_1 розповіла, що з її господарства хтось викрав хомута та ланцюг і в цій крадіжці вона підозрює ОСОБА_2 та ОСОБА_3 Згодом вона зустріла ОСОБА_2, що є рідним братом її чоловіка, який зізнався їй, що викрав вказані речі з господарства ОСОБА_1

Об’єктивність показань потерпілої, свідка та винуватість підсудних у вчиненні інкримінованого їм злочину підтверджується також дослідженими в судовому засіданні письмовими доказами, зокрема, актом добровільної видачі речей від 6 листопада 2010 року (а.с. 8), висновком товарознавчої експертизи № 120 від 30 грудня 2010 року (а.с. 72-75), якими доводиться факт крадіжки підсудними    ОСОБА_2, ОСОБА_3 з господарства потерпілої ОСОБА_1 майна на загальну суму 432 грн. 48 коп.

Аналізуючи зібрані та досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності суд вважає, що підсудні ОСОБА_2, ОСОБА_3 вчинили злочин, передбачений ч. 3 ст. 185 КК України, оскільки, проникнувши у господарське сховище, таємно викрали у потерпілої ОСОБА_1 майно на загальну суму 432 грн. 48 коп.

При призначенні покарання суд враховує, що підсудні ОСОБА_2,         ОСОБА_3 вчинили тяжкий злочин.

Разом з тим суд приймає до уваги дані про особи підсудних, а саме: їх негативні характеристики за місцем проживання, будучи працездатними, ніде не працюють, ОСОБА_3 до кримінальної відповідальності притягується вперше.          

До обставин, що пом’якшують покарання підсудних суд відносить їх щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.

До обставин, що обтяжують відповідальність ОСОБА_2, ОСОБА_3, суд відносить вчинення злочину в стані алкогольного сп’яніння, для підсудного ОСОБА_2, додатково, рецидив злочинів.

Виходячи з наведеного, суд вважає, що виправлення підсудних ОСОБА_2, ОСОБА_3, а також запобігання вчиненню нових злочинів як самими засудженими, так і іншими особами можливе при призначенні їм покарання у виді позбавлення волі в межах санкції статті, по якій вони притягується до кримінальної відповідальності, із звільненням від відбуття даного покарання з випробуванням та встановленням іспитового строку та вважає таке покарання необхідним і достатнім для їх виправлення.

Оскільки підсудним призначається покарання не пов’язане з реальним позбавленням волі, то міру запобіжного заходу до вступу вироку в законну силу їм слід залишити попередню – підписку про невиїзд з постійного місця проживання.

Судові витрати по справі на проведення товарознавчої експертизи, що підтверджуються розрахунком вартості та калькуляцією проведеної експертизи, слід стягнути з підсудних ОСОБА_2, ОСОБА_3 на користь держави з кожного окремо по 180 грн. 60 коп.

Речові докази: шкіряний хомут та металевий ланцюг, які знаходяться на зберіганні у потерпілої ОСОБА_1, слід залишити у власності останньої.

Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд

засудив:

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, призначивши покарання у виді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_2 від призначеного покарання у виді позбавлення волі звільнити з випробуванням, якщо він протягом 2 (двох) років іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов’язки.

На підставі ст. 76 КК України зобов’язати засудженого ОСОБА_2 не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання і роботи, періодично з’являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, призначивши покарання у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_3 від призначеного покарання у виді позбавлення волі звільнити з випробуванням, якщо він протягом 1 (одного) року іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов’язки.

На підставі ст. 76 КК України зобов’язати засудженого ОСОБА_3 не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання і роботи, періодично з’являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.

Міру запобіжного заходу засудженим ОСОБА_2, ОСОБА_3 до вступу вироку в законну силу залишити попередню – підписку про невиїзд з постійного місця проживання.

Стягнути із ОСОБА_2, ОСОБА_3 на користь держави з кожного окремо по 180 (сто вісімдесят) гривень 60 копійок судових витрат, понесених на проведення товарознавчої експертизи.          

Речові докази: шкіряний хомут та металевий ланцюг залишити у власності потерпілої ОСОБА_1.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Волинської області шляхом подачі апеляції через Камінь-Каширський районний суд протягом п’ятнадцяти діб з моменту його проголошення.

Головуючий:                        Б. С. Гамула