Справа № 2-о-4/11

   Р І Ш Е Н Н Я

   іменем  України

16 лютого 2011 року                                                                                                  смт. Михайлівка

Михайлівський  районний суд Запорізької області,

у складі:       головуючого                                судді Мовчана О.Г.

                     при секретареві                           Проскурня Н.В.

за участю:    заявника                                       ОСОБА_1

                     начальника СГІРФО                   Шахова В.В.

                     Михайлівського РВ УМВС   

                     України в Запорізькій області                  

розглянувши у відкритому судовому засіданні у смт. Михайлівка справу за заявою ОСОБА_1, за участю зацікавленої особи: сектора громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Михайлівського РВ УМВС України в Запорізькій області про встановлення факту проживання на Україні, -

В С Т А Н О В И В :

До Михайлівського районного суду звернувся ОСОБА_1 з вимогами про встановлення факту проживання на Україні з 1982 року і по теперішній час.

Свої вимоги позивач мотивує тим, що він в 1980 році, з наміром виїхати на постійне місце проживання за меж Української ССР, зняв реєстрацію з постійного місця проживання в с. Тимошівка Михайлівського району Запорізької області, що підтверджується адресним листком вибуття від 20 вересня 1982 року. Проте заявник до м. Казань Татарської АССР не виїхав, а залишився на Україні, та продовжував проживати без реєстрації. Під час виходу української ССР з союзу радянських соціалістичних республік ОСОБА_1 паспорт громадянина України не отримав, на даний час паспорт у заявника відсутній. Останні 28 років ОСОБА_1 проживає на території України без паспорту громадянина України.

При зверненні до сектору громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Михайлівського РВ УМВС України в Запорізькій області з заявою про видачу паспорту громадянина України заявникові було відмовлено, так як у співробітників СГІРФО виникли сумніви щодо постійного мешкання ОСОБА_1 на території України з 1982 року по теперішній час.

Факт проживання заявника на території України з 1982 року підтверджується довідкою Тимошівської сільської ради, згідно якої ОСОБА_1 в період з 20 вересня 1982 року по 10 квітня 2010 року проживав без реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 а з 10 квітня 2010 року і по даний час проживає по АДРЕСА_2

В зв’язку з тим, що від встановлення факту проживання на Україні залежить оформлення громадянства України та отримання паспорту громадянина України, ОСОБА_1 змушений звернутися до суду з відповідною заявою.

На обґрунтування заявлених вимог заявником надані суду:

-          світлокопія паспорту громадянина Української ССР;

-          світлокопія адресного листка вибуття від 20 вересня 1982 року;

-          світлокопія свідоцтва про народження ;

-          світлокопія довідки Тимошівської сільської ради № 1772 від 02 вересня 2010 року;

-          світлокопія свідоцтва про смерть ОСОБА_4;

-          світлокопія трудової книжки.

В судовому засіданні заявник ОСОБА_1 підтримав вимоги у повному обсязі, пославшись на доводи, викладені у заяві.

Представник СГІРФО Михайлівського РВ УМВС України в Михайлівському районі в судовому засіданні заяву визнав та не заперечував проти її задоволення.

Свідок ОСОБА_5 в судовому засіданні пояснив, що добре знає заявника, раніше вони проживали по сусідству. Підтвердив, що з 1982 року ОСОБА_1 постійно проживав в с. Тимошівка, Михайлівського району, за межі України не виїжджав.

Свідок ОСОБА_6 в судовому засіданні пояснила, що добре знає заявника, їх матері разом працювали, крім того їх родини підтримували дружні стосунки, спілкувалися. Підтвердила, що з 1982 року ОСОБА_1 за межі України не виїжджав.

Свідок ОСОБА_7 в судовому засіданні пояснила, що знає заявника, їх матері разом працювали. Підтвердила, що з 1982 року ОСОБА_1 постійно проживав на Україні, за її межі не виїжджав.

Свідок ОСОБА_8 в судовому засіданні пояснила, що являється співмешканкою заявника та підтвердила, що з 1982 року ОСОБА_1 постійно проживав в с. Тимошівка, Михайлівського району, за межі України не виїжджав.

Заслухавши пояснення заявника, представника зацікавленої особи, свідків, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про потребу задоволення заявлених вимог у повному обсязі, виходячи з наступного:           

-                  відповідно до ст.11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів, наданих сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі;

-                  відповідно до ст.60 ЦПК України, кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях;

-                  відповідно до ч.1 ст.61 ЦПК України, обставини, визнані сторонами та іншими учасниками, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню;

-                  в судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1, маючи намір виїхати за межі Української ССР в 1982 році, зняв реєстрацію з постійного місця проживання, але залишився на Україні та продовжував проживати без реєстрації, паспорт громадянина України не отримував. При зверненні до СГІРФО Михайлівського РВ УМВС України з заявою про отримання паспорту заявникові було відмовлено в зв’язку з виникненням сумнівів щодо постійного проживання на території України з 1982 року;

-                  ч.1 ст.256 ЦПК України визначений вичерпний перелік фактів, які можуть бути встановлені судом;

-                  відповідно до ч.2 ст.256 ЦПК України, у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення. Як вбачається з матеріалів справи від встановлення факту проживання на Україні залежить оформлення громадянства України та можливість отримання паспорту громадянина України, в зв’язку з чим з врахуванням досліджених обставин суд приходить до висновку про доведеність вимог та потребу їх задоволення.   

    Питання стосовно судових витрат підлягає вирішенню відповідно до положень ст.88 ЦПК України.

Керуючись ст.ст.124, 129 Конституції України, ст.ст.10, 11, 27, 30, 60, 88,  209, 212, 212-217, ст.256, 257-258 ЦПК України,

          В И Р І ШИ В:

Вимоги ОСОБА_1 –задовольнити.

Встановити факт того, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженець с. Гніліца Малодівецького району Чернігівської області, проживає на території України з 1982 року по даний час.

Сторони та інші особи, які брали участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їх права та обов’язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя  

Михайлівського районного суду                                       

Запорізької області                                                                                О.Г. Мовчан