Справа №  2-а-1588/11

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 03 лютого 2011 року суддя Ленінського районного суду м. Запоріжжя Турбіна Т.Ф., розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Запоріжжя про визнання неправомірними дій суб’єкта владних повноважень щодо перерахунку та виплатити державної соціальної допомоги як дитині війни, – 

ВСТАНОВИВ:

16 листопада 2010 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, в якому просить поновити передбачений законом строк звернення до суду, визнати неправомірними дії відповідача щодо відмови у здійсненні перерахунку та виплаті надбавки до пенсії, яка передбачена Законом України «Про соціальний захист дітей війни»(далі –Закон), та зобов’язати відповідача виплатити недоплачену суму надбавки у розмірі 30% мінімальної пенсії за періоди з 01.01.2006р. по теперішній час та виплачувати в подальшому.  

 В обґрунтування своїх вимог позивачка зазначила, що вона належить до соціальної категорії «дитина війни»в розумінні Закону і відповідно до статті 6 цього Закону має право на отримання щомісячної доплати до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.  

Відповідач всупереч рішенням Конституційного суду України, якими були визнані неконституційними окремі положення Законів України  Про державний бюджет України на 2007 та 2008 роки, в тому числі й щодо зупинення дії статті 6 Закону, не здійснив нарахування та виплату відповідного підвищення до пенсії, у зв’язку з чим позивач вимушений звернутися до суду з даним позовом.

Відповідно до ч. 4 ст. 183-2 КАС України, суддя розглядає справу в порядку скороченого провадження одноособово, без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі. Відповідач повідомлений про розгляд справи в порядку скороченого провадження, заперечень проти позовних вимог або заяви про визнання позову у встановлений ст. 183-2 КАС України строк не надав.   

Оцінивши повідомлені позивачкою обставини та наявні у справі докази у їх сукупності,  суддя дійшов висновку про можливість продовжити розгляд справи у порядку скороченого провадження, встановивши наявність достатніх підстав для задоволення позову частково виходячи з наступного.

Верховною Радою України 18.01.2004р. прийнятий Закон України "Про соціальний захист дітей війни". Закон набрав чинності з 01.01.2006р. Ст.6 даного Закону передбачено, що "дітям війни" пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Закони України "Про  Державний бюджет  на 2006р." від  20.12.2005р. та "Про внесення змін до Закону України "Про Державний Бюджет на 2006р." від 19.01.2006р. неконституційними не визнані та діяли  протягом  2006р. Тому, суд не має підстав вважати позовні вимоги позивачки, в цій частині такими, що підлягають задоволенню.

Судом встановлено, що позивачка знаходиться на обліку в УПФУ в Ленінському районі м. Запоріжжя і отримує пенсію за віком, має статус «дитини війни», що підтверджується пенсійним посвідченням.

Правовий статус дітей війни, основи їх соціального захисту та гарантії їх соціальної захищеності шляхом надання пільг і державної соціальної підтримки, встановлює Закон України «Про соціальний захист дітей війни», відповідно до ст. 6 якого дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30% мінімальної пенсії за віком.

Дія ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" зупинялася Законами України «Про Державний бюджет України на 2007 рік»та  «Про Державний бюджет України на 2008 рік», однак вказані положення законів рішеннями  Конституційного Суду України  № 6-рп від 09.07.2007 р. та  № 28/2008 (№ Ю-рп/2008) від 22.05.2008 р.,  визнані неконституційними.              

Рішення КСУ не мають зворотної дії в часі, а тому зазначені положення Законів втратили чинність з моменту прийняття вказаних Рішень, у зв’язку з чим надбавка, передбачена ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" в редакції, яка передбачає виплату дітям війни підвищення у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком,  підлягала виплаті у період з 09.07.2010р. по 31.12.2007р., з 22.05.2008 року  до 31.12.2008 року.   Зміст ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" не коригувався та її дія на 2009рік і на 2010 рік  законами України не була зупинена.

Виходячи з положень ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" та ч.1 ст.28 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" для визначення розміру щомісячної доплати до мінімальної пенсії за віком належить застосовувати розмір прожиткового мінімуму, оскільки в даному випадку мінімальний розмір пенсії за віком використовується лише як коефіцієнт для визначення розміру щомісячної доплати до пенсії, що   не суперечить вимогам ч.3 ст.28 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування",  а іншого мінімального розміру пенсії законодавством не передбачено.  

Таким чином, позивачка має право та законні підстави для отримання підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, однак на порушення вимог діючого законодавства у 2007 році вказана надбавка до пенсії позивачці не призначалася, не нараховувалася та не виплачувалася. З 2008 року по теперішній час вказаний вид підвищення до пенсії призначався та виплачувався частково у розмірі 10% відповідно до Постанови КМУ №530 від 28.05.2008р., яка є підзаконним нормативним актом і не повинна застосовуватись відповідачем, оскільки суперечить Закону, який має вищу юридичну силу.

Відповідно до вимог ст. 99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.     

Положенням ч.1 ст. 100 КАС України передбачено, що адміністративний позов, поданий після закінчення строків, встановлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку.

      Позивачка звернулася до відповідача стосовно нарахування недоплаченої щомісячної надбавки до пенсії як дитині війни, однак отримала письмову відповідь від 27.10.2010 року, в якій їй було відмовлено в нарахуванні та виплаті зазначених надбавок. За судовим захистом порушеного права позивачка звернулася до суду 16.11.2010р.

За таких обставин, щодо вимог про зобов’язання перерахувати та виплатити пенсію за періоди з 01.01.2006р. по 26.04.2010, позивачка порушила строк звернення до адміністративного суду, визначений КАС України.

      В позовній заяві позивачка просить поновити строк звернення до адміністративного суду, встановлений ст. 99 КАС України. Питання про поновлення строку при відкритті провадження судом не вирішувалося.

       Оскільки з наданої заяви не вбачається підстав визнати пропуск строку для звернення до суду поважним, тому позовні вимоги в частині здійснення перерахунку за періоди з 01.01.2006р. по 26.04.2010, підлягають залишенню без розгляду, відповідно до ст. 100 КАС України.   

Таким чином, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивачки є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню частково з урахуванням шестимісячного строку звернення до суду з позовом за захистом прав, свобод та інтересів, тобто за період з 26 квітня 2010 року по 03 лютого 2011 року, тобто на момент винесення судом рішення.

Вимоги позивачки про зобов’язання відповідача нараховувати та виплачувати надбавку до пенсії в майбутньому не можуть бути предметом розгляду в суді, оскільки виходячи зі змісту ст.104 КАС України право звернення особи до суду виникає у разі порушення її прав, свобод чи інтересів.  

Керуючись статтями 9, 69-71, 94, 97, 100, 183-2, 158-163 КАС України, ст.ст. 64, 92, 124, 152 Конституції України, ст.ст. 3, 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни»,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати неправомірними дії УПФУ в Ленінському районі м. Запоріжжя щодо здійснення перерахунку та виплати щомісячної державної соціальної надбавки до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1  як дитині війни у відповідності до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

Зобов'язати УПФУ в Ленінському районі м. Запоріжжя здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_1 щомісячну державну соціальну надбавку до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком як дитині війни, у відповідності до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», за період з 26 квітня 2010 року по 03 лютого 2011 року з урахуванням здійснених виплат за вказаний період.

В іншій частині позовні вимоги залишити без розгляду.

Постанова  за  результатами  скороченого  провадження може бути оскаржена  в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня отримання її копії до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Ленінський районний суд м. Запоріжжя.    

Суддя:                                                                                          Турбіна Т. Ф.