Апеляційний суд Запорізької області
Справа: № 22-1213 Головуючий у 1-й інстанції: Семікін В.В.
2007р. Доповідач: Кримська О.М.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 квітня 2007 року м. Запоріжжя
Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Запорізької області у складі:
Головуючого: Кримської О.М.
Суддів: Каракуші К.В.
Маловічко С.В.
При секретарі: Тахтаул О.М.
розглянула у відкритому судовому цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Комунарського районного суду м.Запоріжжя від 24 січня 2007 року по справі за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 до ОСОБА_1, третя особа: комунальне підприємство "ВРЕЖО №5", про відшкодування матеріальної та моральної шкоди,
Встановила:
У жовтні 2006 року позивачі звернулися до суду з позовом ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, в якій вказали що вони є співвласниками квартири АДРЕСА_1.
Відповідачка по справі мешкає поверхом вище, її квартира №69 розташована над квартирою позивачів. 26.07.2006 року та вночі з 16 на 17.08.2006р. відбулося залиття квартири позивачів з вини відповідачки, про що були складені акти комісією ВРЕЖО-5.
Згідно локального кошторису, наданого ВРЕЖО-5, в цінах станом на 12.09.2006р. вартість відновлюваного ремонту в квартирі позивачів складає 1431 грн., яку позивачі просили стягнути з відповідачки у судовому порядку разом із судовими витратами по сплаті держмита в сумі 51 грн., на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у сумі 30 грн. та надання правової допомоги у сумі 150 грн.
Крім того просили стягнути моральну шкоду на їхню користь у сумі 5000 грн.
Рішенням Комунарського районного суду М.Запоріжжя від 24 січня 2007 року позов задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2., ОСОБА_3.; ОСОБА_4 матеріальну шкоду -1431 грн., судові витрати - 231 грн. та на користь ОСОБА_2. компенсацію моральної шкоди - 500 грн., в решті частині позовних вимог - відмовлено.
Непогоджуючись з рішенням суду ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в яких посилаючись на порушення судом норм процесуального та матеріального права, просить
2
скасувати рішення суду та справу направити на новий розгляд до того ж суду в іншому складі.
Заслухавши доповідача, пояснення осіб, які з'явились в судове засідання апеляційного суду, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
Згідно п.3 ч.1 ст. 309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є невідповідність висновків суду обставинам справи.
Судом встановлено, що 26.07.2006 року та 17.08.2006 року в квартирі АДРЕСА_1, власниками якої, згідно свідоцтва про право власності на житло, виданного Комунарською районною адміністрацією м. Запоріжжя від 21.12.2000 року є ОСОБА_2., ОСОБА_3., ОСОБА_4у рівних частинах - по 1\3, відбулося залиття квартири .
Залиття відбулося з вини відповідачки, яка є власником квартири АДРЕСА_1,а саме - в результаті недбалого відношення до використання побутової техніки, що підтверджується актом комісій' ЖЕД -53 ВРЕЖО № 5 м. Запоріжжя від 17.08.2006 року (а.с.7).
В матеріалах справи є два акти обстеження квартири позивача працівниками ЖЕД-53 ВРЕЖО № 5 м. Запоріжжя, якими встановлено пошкодження кухні, спальні у квартирі АДРЕСА_2 через залиття водою з квартири АДРЕСА_1.
Актами обстеження квартири позивачів визначений об'єм пошкодження в їх квартирі затопленням, від якого були пошкоджені стіни, шпалери, стеля у кухні та спальні ( а.с.6,7), Названі акти у встановленому законом порядку не визнані недійсними.
Згідно до вимог ст.ст. 1166,1167,1193 ЦК України майнова і моральна шкода , завдані неправомірною бездіяльністю, відшкодовуються особою, яка їх завдала у спосіб за вибором потерпілого.
Як вбачається з локального кошторису ВРЕЖО № 5 ремонту підлягають : кухня , спільня, прихожа, та загальна вартість ремонту складає -1431 грн.
Однак, із змісту актів обстеження квартири позивачів видно, що залиттям у квартирі позивачів було пошкоджено тільки спальня та кухня, тобто об'єм ремонтних робіт визначений у локальному кошторисі не відповідає об'єму пошкоджень, зафіксованих у актах обстеження квартири.
З огляду на вищевказане, колегія суддів вважає, що рішення в частині стягнення матерільної шкоди необхідно змінити, виключивши витрати, пов'язані з усуненням пошкожень прихожої в сумі 461 грн.
Таким чином , матеріальна шкода, яка підлягає стягненню з відповідача складає - 970 грн. (1431 грн. - 461 грн)
Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.
Посилання апелянта на те, що визначенний ВРЕЖО № 5 розмір матеріальної шкоди не може бути прийнятий судом за основу, оскільки він зроблений неспеціалізованою організацією , є не обґрунтованими, так як в ході судового розгляду справи, відповідач не оскаржувала його , іншого розрахунку матеріальної шкоди суду не надала, тобто не спростовувала його допустимими по справі доказами.
Доводи апелянта про те, що відшкодуванню підлягають тільки вартість майна ,яке було пошкоджено, не грунтуються на законі.
Так, Постановою Пленуму Верховного Суду України " Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди" № 6 від 27.03.1992 року (з наступним змінами та доповненнями) передбачено, що при визначенні розміру відшкодування шкоди, заподіяної майну у разі, коли відшкодування в натурі неможливе,
3
потерпілому відшкодовуються в повному обсязі збитки відповідно до реальної вартості на час розгляду справи втраченого майна, робіт, які необхідно провести, щоб виправити пошкоджену річ, усунути інші негативні наслідки неправомірних дій заподіювача шкоди.
Відповідно до ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. При цьому за змістом даної статті моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням або пошкодженням майна.
Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення , глибини фізичних і душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, а також інших обставин, які мають істотне значення.
Отже, з урахуванням доказів , наданих позивачем ОСОБА_2. на підтвердження наявності моральної шкоди, зважаючи на те, що спричинено шкоду не навмисними діями, відповідач відразу після заподіяння шкоди не намагалася усунути матеріальну шкоду в добровільному порядку, тому колегія суддів вважає, що судом правильно визначено розмір моральної шкоди.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції в цій частині ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Керуючись ст. ст. 307, п.3 ч.1 ст.309, ст.ст.314, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,
Вирішила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Рішення Комунарського районного суду М.Запоріжжя від 24 січня 2007 року по даній справі в частині стягнення матеріальної шкоди змінити:
"Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 матеріальну шкоду у розмірі 970 грн."
В іншій частині рішення залишити без змін.
Рішення набирає законної сили негайно, проте може бути оскаржено до Верховного Суду України протягом двох місяців