Справа № 2-а-396/11

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

24 лютого 2011 року                                                                                  м. Кузнецовськ

Суддя Кузнецовського міського суду Рівненської області Незнамова І.М., розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в м. Кузнецовську про зобов’язання здійснити перерахунок та виплату пенсії, -

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до управління Пенсійного фонду України в м. Кузнецовську (надалі –УПФ м. Кузнецовська) про зобов’язання здійснити перерахунок та виплату основної та додаткової пенсії як інваліду ІІ групи захворювання, пов’язаного з наслідками Чорнобильської катастрофи, у розмірі відповідно 8 мінімальних пенсій за віком та 75 процентів мінімальної пенсії за віком, з 10 листопада 2010 року.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що позивач є інвалідом ІІ групи захворювання, пов'язаного з наслідками Чорнобильської катастрофи, і отримує пенсію по інвалідності. Однак розмір призначеної та виплачуваної пенсії не відповідає розмірам, що встановлені нормою ч. 4 ст. 54 та ст. 50 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Відповідачем до суду подано письмові заперечення. Заперечуючи проти позову, відповідач покликається на те, що згідно ст. 67 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", розміри всіх доплат, пенсій та компенсацій підвищуються Кабінетом Міністрів України. Законодавством не передбачено мінімального розміру пенсії, який слід застосовувати при нарахуванні пенсії по інвалідності на підставі Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". Відповідач вважає, що розмір пенсії, призначений позивачу, відповідає розмірам, встановленим постановами Кабінету Міністрів України № 530 від 28.05.08 р. та  № 654 від 16.07.08 р. У запереченнях вказується на неможливість застосувати для визначення нижчої межі пенсії, передбаченої Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", той мінімальний розмір пенсії за віком, що визначений ст. 28 ч.1 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», так як цей розмір застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом.

Суддя, дослідивши та оцінивши подані сторонами докази у справі, прийшов до висновку про задоволення позову, при цьому встановив та врахував наступне.

З копії посвідчення НОМЕР_1 (вкладка НОМЕР_2), виданого Рівненською облдержадміністрацією 07.08.08 р., вбачається, що позивач є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 1. Згідно з довідками МСЕК серії РВН № 143852, позивачу з 14.07.08 р. та довіку визначено ІІ групу інвалідності та встановлено, що захворювання пов'язане з наслідками Чорнобильської катастрофи.

Розпорядженням УПФ м. Кузнецовська № 118498 від 16.11.10 р. (арк.пенс.справи 49) підтверджується, що позивач отримує пенсію по інвалідності. Саме такий вид пенсії і отримує позивач на момент розгляду справи.

Відповідно до ст. 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи можуть призначатись за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно із законодавством. Частиною 4 ст. 54 вищезазначеного Закону визначено, що в усіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими: по ІI групі інвалідності - 8 мінімальних пенсій за віком.

Відповідно до ст. 50 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірах: інвалідам II групи - 75 процентів мінімальної пенсії за віком.

Під час розгляду справи встановлено, що основна та додаткова пенсії, виплачується позивачу у розмірах, передбачених постановами Кабінету Міністрів України № 654 від 16.07.08 р. та № 530 від 28.05.08 р.

Посилання відповідача на постанови Кабінету Міністрів України № 530 від 28.05.08 р. та № 654 від 16.07.08 р. як на підставу визначення розміру пенсій позивачки є безпідставними, оскільки вказані постанови є підзаконними нормативно-правовими актами, і їх норми щодо регулювання розмірів основної та додаткової пенсії особам, які мають ІІ групу інвалідності, пов’язаної з наслідками Чорнобильської катастрофи, суперечать вимогам ст.ст. 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", а тому на підставі ст. 8 КАС України застосуванню не підлягають.

Таким чином, суд вважає, що дії відповідача щодо невиплати позивачу основної та додаткової пенсії у розмірі, не нижчому за 8 мінімальних пенсій за віком для основної пенсії, та у розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком –для додаткової пенсії, є неправомірними.

Суд визнає неспроможними заперечення представника відповідача в частині неможливості застосування розміру мінімальної пенсії за віком, визначеного у ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», для обчислення пенсій за нормами Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", так як іншими нормативно-правовими актами, в тому числі і спеціальним законом, розмір мінімальної пенсії за віком не визначено. При цьому, положення ч. 3 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»про те, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом першим частини першої цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом, не слід брати до уваги, оскільки наявність такої норми за відсутності іншого мінімального розміру пенсії за віком не є підставою для відмови в реалізації позивачем права на підвищення пенсії відповідно до закону.

Таким чином, суд прийшов до висновку, що базою для розрахунку мінімальної пенсії за віком, інших соціальних виплат, є прожитковий мінімум. Отже, величиною мінімальної пенсії за віком, від якої має бути фактично вираховано нижчу межу пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою по ІІ групі інвалідності (8 мінімальних пенсій за віком), а також розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю таких осіб, є встановлений законом прожитковий мінімум.

Враховуючи викладене, на підставі ст.ст.50, 54, 67, 71 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, керуючись ст.ст.2, 11, 49, 71, 94, 160-163 КАС України, суддя –

п о с т а н о в и в :

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Зобов’язати управління Пенсійного фонду України в м. Кузнецовську здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 10 листопада 2010 року відповідно до ст. 54 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” як інваліду ІІ групи інвалідності, пов’язаної з Чорнобильською катастрофою, - у розмірі, не нижчому восьми мінімальних пенсій за віком.

Зобов’язати управління Пенсійного фонду України в м. Кузнецовську здійснити перерахунок та виплату додаткової пенсії ОСОБА_1 з 10 листопада 2010 року відповідно до ст. 50 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” як інваліду ІІ групи інвалідності, пов’язаної з Чорнобильською катастрофою, - у розмірі 75 процентів мінімальної пенсії за віком.

На підставі ч.1 ст.256 КАС України, допустити негайне виконання судового рішення у межах суми стягнення за один місяць.

Постанову може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Кузнецовський міський суд протягом десяти днів з дня отримання її копії. Постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною.

          Суддя