Справа №2а-260/11

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М          У К Р А Ї Н И

24 лютого 2011 року                                                                                                  м. Кузнецовськ                     

Суддя Кузнецовського міського суду Рівненської області Зейкан І.Ю., розглянувши у  скороченому провадженні у м.Кузнецовську справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в м.Кузнецовську Рівненської області про перерахування  та виплату пенсії та соціальної допомоги,-

В С Т А Н О В И В:

До Кузнецовського міського суду звернувся ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в м.Кузнецовську Рівненської області (далі - УПФ) з вимогами:

зобов'язати УПФ вчинити дії по перерахунку та виплаті щомісячної додаткової пенсії ОСОБА_1 в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком з 25.07.10р.;

зобов'язати УПФ вчинити дії по виплаті щомісячної грошової допомоги у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування ОСОБА_1 в розмірі 30% від мінімальної зарплати з 25.07.10р.;

зобов'язати УПФ вчинити дії по виплаті підвищення пенсії ОСОБА_1 як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на територіях радіоактивного забруднення, в розмірі однієї мінімальної заробітної плати з 25.07.10р.;

зобов'язати УПФ здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1, збільшивши пенсію на 1% заробітку за кожний рік роботи понад встановлений 20 річний стаж з 25.07.10р.;

зобов'язати УПФ відшкодувати ОСОБА_1 інфляційні втрати з 25.07.10р.;

зобов'язати УПФ сплатити ОСОБА_1 3% річних від простроченої суми, з 25.07.10р.;

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що відповідач порушує його право на отримання додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров’ю, грошової допомоги, підвищення до пенсії, збільшення пенсії на 1% від заробітку за стаж, як учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 2 категорії, відповідно до ст.37, 39, 51 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»№796-ХІІ (далі  - Закон України №796-ХІІ).

Від відповідача надійшли заперечення на позов, у яких просить відмовити у позовних вимогах ОСОБА_1 повністю у зв’язку з безпідставністю.

Заперечення обґрунтовує тим, що виплата їй здійснюється відповідно до ч.2 постанови Кабінету Міністрів України №836 від 26.07.1996 року «Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», якою встановлено доплату громадянам, які працюють на територіях радіоактивного забруднення у розмірі 5,20 грн., яка є чинною та неконституційною не визнавалась.

Також зазначає, що п.4 Постанови КМУ №530 від 28.05.08 встановлено, що особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю, відповідно до Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»виплачується у таких розмірах до прожиткового мінімуму, встановленого законом для осіб, які втратили працездатність, тим що належать до 2 категорії –15 відсотків.

Суд, дослідивши позовну заяву, заперечення на позов та оцінивши інші докази у справі приходить до висновку про необхідність часткового задоволення позову з наступних підстав.     

З копії посвідчення НОМЕР_1 від 05.01.1993 року вбачається, що дійсно ОСОБА_1 є учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.

Відповідно до ст.51 Закону України № 796 – ХІІ, особам, віднесеним до категорії 2, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду заподіяну здоров’ю, у розмірі 30 процентів мінімальної пенсії за віком.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2008р. та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»від 28.12.2007р. передбачена інша редакція ст.51 Закону України № 796 –ХІІ, зокрема, особам,  віднесеним  до  категорії 2, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 15 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Положення пункту 28 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008р. та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»від 28.12.07р. визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) згідно рішення Конституційного Суду України  від 22.05.08р. №10-рп/2008. Згідно п. 6 резолютивної частини вказаного рішення,  рішення Конституційного Суду України у цій справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", визнаних неконституційними.

Це значить, що  з 22.05.2008 року діють норми ст.51 Закону № 796 –ХІІ в редакції, що була чинною в період  до внесення змін  підпунктом 15 п. 28 розділу II Закону України “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” від 28.12.07 р. (що визнані неконституційними).   

Суд визнає неспроможними заперечення представника відповідача в частині неможливості застосування розміру мінімальної пенсії за віком, що визначений ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування». За чинним законодавством розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування». Іншого нормативно-правового акта, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає. Не визначається такого розміру і нормами спеціального Закону № 796 –ХІІ. Тому, на думку суду, є підстави для застосування загальної норми ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», згідно якої мінімальний розмір пенсій за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. При цьому, положення ч.3 ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»про те, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом першим частини першої цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом, не слід брати до уваги, оскільки наявність такої норми за відсутності іншого мінімального розміру пенсії за віком не є підставою для відмови в реалізації позивачем права на підвищення пенсії відповідно до закону. Суд також приймає до уваги, що за змістом ст.2 Закону України «Про прожитковий мінімум»прожитковий мінімум застосовується в тому числі для встановлення розмірів мінімальної пенсії за віком.

Тобто, з вищезазначеного випливає, що прожитковий мінімум є базою для розрахунку  мінімальної пенсії за віком, інших соціальних виплат. Статтею 46 Конституції України гарантується, що пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.   

Наведене дає суду підстави при вирішенні даного спору застосувати у розумінні ст.51 Закону № 796 –ХІІ мінімальний розмір пенсії за віком на рівні прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

З копії паспорта громадянина України НОМЕР_2 виданого 27.01.1998 року Кузнецовським МВ УМВС України, вбачається, що ОСОБА_1 зареєстрований у АДРЕСА_1 з 17.01.1978 року.

З розпорядження УПФ №114843 від 17.01.2011 року вбачається, що позивач є непрацюючим пенсіонером з 01.01.2009 року. Підвищення до пенсії, відповідно до ст.39 Закону України №796-ХІІ не отримує.

З обґрунтування позову вбачається, що позивач не працює. Заперечень з цього приводу відповідачем не подано.

Постановою Кабінету Міністрів України від 23липня 1991 року №106 «Про організацію виконання постанов Верховної Ради Української РСР про порядок введення в дію законів Української РСР "Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи" та "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок чорнобильської катастрофи" м.Кузнецовськ, Рівненської області віднесене до зони посиленого радіоекологічного контролю.

Відповідно до ст.39 Закону України № 796 – ХІІ, громадянам, які працюють на територіях радіоактивного забруднення, провадиться доплата у зоні посиленого радіоекологічного контролю - одна мінімальна заробітна плата.

Пенсії непрацюючим пенсіонерам, які проживають на цих територіях, і стипендії студентам, які там навчаються, підвищуються у розмірах, встановлених частиною першою цієї статті.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2008р. та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»від 28.12.2007р. передбачена інша редакція статті 39 Закону № 796 –ХІІ, якою визначено, що громадянам,   які   працюють   на  територіях  радіоактивного забруднення,   провадиться   доплата   в   порядку   та  розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України.

Громадянам, які  працюють  у зоні відчуження,  а також у зоні безумовного (обов'язкового) відселення  після  повного  відселення жителів, за рішенням адміністрації зони відчуження, встановлюється доплата згідно  з  положенням,  затвердженим  Кабінетом  Міністрів України

Положення пункту 28 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008р. та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»від 28.12.2007 року визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) згідно рішення Конституційного Суду України  від 22.05.08р. №10-рп/2008. Згідно п. 6 резолютивної частини вказаного рішення,  рішення Конституційного Суду України у цій справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", визнаних неконституційними.

Це значить, що  з 22.05.2008 року діють норми ст.39 Закону № 796 –ХІІ в редакції, що була чинною в період  до внесення змін  підпунктом 15 п. 28 розділу II Закону України “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” від 28.12.07 р. (що визнані неконституційними).   

Постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 1996 року №836  встановлено доплату у розмірі 5,20 грн. громадянам, які працюють на територіях радіоактивного забруднення.

Однак, вказана постанова є підзаконним нормативно-правовим актом. Відповідно до  ч. 4 ст. 9 КАС України, у разі виникнення колізії між підзаконним нормативно-правовим актом та законом, застосуванню підлягають положення закону. Так як, розмір доплати до пенсії позивачу, що визначений за нормами постанови Кабінету Міністрів України від 26 липня 1996 року №836 не відповідає нормі ст.39  Закону України № 796 –ХІІ, тому необхідно задовольнити позов про перерахунок та виплату доплати до пенсії позивачу відповідно до вимог ст.39  Закону України № 796 –ХІІ.     

Вирішуючи позовну вимогу про нарахування та виплату збільшення пенсії позивачу на                   1 % заробітку за кожен рік роботи понад 20 років, суд приходить до висновку про те, що дана вимога безпідставна. Суд виходив з того, що із розпорядження УПФ №114843 від 17.01.2011 року вбачається, що позивач отримує пенсію по віку, відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»№1058-IV (далі - Закон України №1058-IV). Доплата позивачу проводиться за 11 років понаднормового стажу, а загальний страховий стаж становить 36 років 3 місяця 3 дні.

Згідно із п.13 Прикінцевих положень Закону України №1058-IV, у разі якщо особа має право на отримання пенсії відповідно до Закону України № 796-ХІІ та цього Закону, призначається одна пенсія за її вибором.

Оскільки позивачу, за його вибором призначено пенсію відповідно до Закону України № 1058-IV, то і збільшення пенсії відповідачем правильно проведене у розмірах встановлених нормами цього Закону України № 1058-IV.

Щодо вимог про зобов’язання відшкодування інфляційних втрат та трьох процентів річних від простроченої суми пенсії, суд проходить до висновку про необхідність відмови у їх задоволенні.

Законом України "Про індексацію грошових доходів населення" від 03.07.1991 року № 1282-ХП, в редакції Закону 25.04.1997 року № 234/97-ВР, (ст. 2) визначено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, суми виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, Згідно з ст. 5 цього Закону, - індексація пенсій, інших виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, інших видів соціальної допомоги проводиться відповідно за рахунок Пенсійного фонду України, фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, за рахунок коштів Державного бюджету України.

Абзацом 7 п. 3 "Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року N 1078, в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 12 березня 2008 року N 170 "Про внесення змін до "Порядку проведення індексації грошових доходів населення" передбачено, що, зокрема, соціальні виплати, які визначаються залежно від прожиткового мінімуму (пенсії, обчислені з урахуванням абзацу першого частини першої статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"; додаткова пенсія, підвищення, компенсаційні виплати, надбавки та інші доплати до пенсії, які визначаються залежно від прожиткового мінімуму не підлягають індексації.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Законом України №796-ХІІ не встановлено такої відповідальності за прострочення виплати пенсії, тому до вказаних правовідносин не можуть бути застосовані вимоги ст. 2 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення».

Вирішуючи питання про задоволення вимоги щодо зобов’язання УПФ вчинити дії по виплаті щомісячної грошової допомоги позивачу у зв’язку з обмеженням споживання продуктів харчування в розмірі 30% мінімальної заробітної плати, слід прийти до висновку про необхідність відмови у задоволенні цієї вимоги.

Підставами такого висновку є те, що виплата такої допомоги регулюється Постановою Кабінету Міністрів УРСР № 106 від 23.07.1991 «Про організацію виконання постанов Верховної Ради Української РСР про порядок введення в дію законів Української РСР "Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок чорнобильської катастрофи" та "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок чорнобильської катастрофи". Зокрема, додатком №2 цієї постанови визначаються населенні пункти, жителям яких з 1 квітня 1991 року виплачується щомісячна грошова допомога у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва і особистого підсобного господарства. У списку цих населених пунктів відсутнє м. Кузнецовськ, Рівненської області, де постійно проживає позивач, а тому підстав для задоволення цієї вимоги немає.

На підставі викладеного,  керуючись ст.ст.11, 71, 138, 160-163, 167, 183-2 КАС України, ст.39, 51 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», суддя,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Зобов’язати управління Пенсійного фонду України в м. Кузнецовську Рівненської області  провести перерахунок та виплату додаткової пенсії ОСОБА_1 за шкоду заподіяну здоров’ю, відповідно до ст.51 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», як особі віднесеній до категорії 2, в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком із розрахунку, що мінімальна пенсія за віком дорівнює прожитковому мінімуму для осіб, які втратили працездатність з 25 липня 2010 року з урахуванням виплачених сум.

Зобов’язати управління Пенсійного фонду України в м. Кузнецовську Рівненської області провести нарахування та виплату ОСОБА_1 підвищення до пенсії відповідно до ст. 39 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»як непрацюючому пенсіонеру, який проживає в зоні посиленого радіоекологічного контролю, в розмірі однієї мінімальної заробітної плати починаючи з 25 липня 2010 року з урахуванням раніше виплачених сум.

У задоволенні інших вимог відмовити за безпідставністю.

Постанову суду звернути до негайного виконання в межах суми стягнення за один місяць.

Постанова суду набирає законної  сили  після  закінчення  строку  апеляційного оскарження. Апеляційна  скарга  подається  до  Житомирського апеляційного адміністративного суду через  Кузнецовський міський суд Рівненської області, який ухвалив оскаржуване  судове  рішення.  Копія  апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна  скарга  на  постанову  суду  подається протягом  десяти  днів  з  дня  її отримання.  

Суддя                                                                                                                                        І.Зейкан