В И Р О К

іменем України

21          лютого 2011 року                                                                        м.Кузнецовськ

Кузнецовський міський суд Рівненської області в особі:

головуючого - судді Горегляд О.І.,

з участю:

- секретаря судового засідання - Ломази С.О.,

- прокурора - Поліщука О.В.,

- малолітнього потерпілого - ОСОБА_1,

- законного представника малолітнього потерпілого - ОСОБА_2,

- підсудного - ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Кузнецовськ кримінальну справу по обвинуваченню: - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с.Чудля Володимирецького району Рівненської області, громадянина України, із базовою загальною середньою освітою, одруженого, працюючого слюсарем в ДП Західно-Українському монтажному управлінні ВАТ «Південтеплоенергомонтаж», раніше несудимого, проживаючого в АДРЕСА_1, у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.125 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

02 листопада 2010 року близько 19 години 00 хвилин за місцем свого проживання в кімнаті АДРЕСА_1 ОСОБА_3, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, на грунті особистих неприязних відносин, безпідставно звинувативши малолітнього ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2 народження, у вчиненні крадіжки грошей, в ході сімейного конфлікту умисно рукою наніс останньому удар по голові в районі потилиці. Після цього ОСОБА_3 підняв ОСОБА_1 обома руками за одяг та двічі кинув його на диван і один раз на підлогу, де наніс лежачому на спині потерпілому чотири удари ногами по ногам. В подальшому підсудний підняв потерпілого, взявши його руками за одяг, та кинув на розкладене крісло. При цьому ОСОБА_1 вдарився лобом над переніссям об дерев’яне бильце крісла. Після того, як потерпілий піднявся з крісла і став на підлогу, ОСОБА_3 штовхнув його правою рукою в ліве плече, внаслідок чого ОСОБА_1 не втримався на ногах і впав на крісло, вдарившись грудьми об дерев’яну планку на кріслі. Такими умисними діями підсудний заподіяв малолітньому ОСОБА_1 тілесні ушкодження у вигляді ссадини над переніссям розміром 0,5 см. х 0,3 см. та ссадин в ділянці грудини по округлогрудинних лініях з обох сторін на рівні 3-го і 4-го ребер, розмірами 2 см. х 0,3 см. і 4 см. х 0,2 см.  

У судовому засіданні підсудний ОСОБА_3 частково визнав себе винним у вчиненні цього злочину, вказавши, що 02 листопада 2010 року близько 19 години 00 хвилин в кімнаті АДРЕСА_1, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, він наніс малолітньому ОСОБА_1 один удар рукою по потилиці, штовхнув його, від чого потерпілий впав на підлогу, вдарив один раз рукою по сідницям та штовхнув його на крісло, внаслідок чого потерпілий вдарився об дерев’яне бильце. Підсудний зазначив, що вказані тілесні ушкодження він спричинив малолітньому ОСОБА_1, оскільки вважав, що потерпілий викрав гроші.

Згідно показань малолітнього потерпілого ОСОБА_1 02 листопада 2010 року близько 19 години 00 хвилин по місцю його проживання - в кімнаті АДРЕСА_1, ОСОБА_3, будучи в стані алкогольного сп’яніння, під час сварки із-за зникнення із його гаманця грошей один раз вдарив потерпілого рукою по потилиці, наніс долонею руки декілька ударів в область сідниць та штовхав, від чого потерпілий не міг втриматися на ногах і падав на диван, на підлогу та на розкладене крісло, де вдарився грудьми об дерев’яне бильце. Малолітній потерпілий ОСОБА_1 зазначив, що підсудний не бив його ногами і тілесних ушкоджень на обличчі не спричинив. При цьому ОСОБА_1 пояснив, що ссадина над переніссям у нього виникла 02 листопада 2010 року до цього випадку внаслідок його зіткнення із деревом, що сталося по дорозі зі школи. Проте, під час досудового слідства (протокол допиту неповнолітнього потерпілого від 15 листопада 2010 року /а.с.16/, протокол відтворення обстановки і обставин події від 15 листопада 2010 року /а.с.17-22/), ОСОБА_1 пояснював, що тілесні ушкодження над переніссям в нього виникли внаслідок дій ОСОБА_3 увечері 02 листопада 2010 року, який взявши обома руками за одяг, кинув його на розкладене крісло, внаслідок чого потерпілий вдарився лобом об дерев’яне бильце крісла. Правдивість показань малолітнього потерпілого в ході досудового слідства стверджується показаннями свідків: ОСОБА_4 і ОСОБА_2 про момент виникнення цих тілесних ушкоджень. Так, з показань матері малолітнього потерпілого вбачається, що 02 листопада 2010 року після повернення ОСОБА_1 зі школи останній не скаржився їй на отримання цих травм внаслідок зіткнення із деревом. А згідно показань свідка ОСОБА_4 відразу після конфлікту між ОСОБА_3 і ОСОБА_1 на обличчі в останнього в області лоба було виявлено почервоніння.  

          Аналізуючи показання малолітнього потерпілого ОСОБА_1 в сукупності з іншими доказами справи, суд встановив, що змінені показання ОСОБА_1 не відповідають дійсним фактичним обставинам. Часткова зміна ним показань під час судового слідства викликана мотивами пом’якшення покарання підсудному, який є чоловіком матері малолітнього потерпілого і проживає з ним в одній сім’ї. За таких обставин змінені показання малолітнього потерпілого, які суперечать його ж показанням, наданим під час досудового слідства, і не підтверджуються іншими доказами, не можуть бути покладені в основу даного вироку суду.

З показань законного представника малолітнього потерпілого ОСОБА_1 –ОСОБА_2 слідує, що дійсно 02 листопада 2010 року близько 19 години 00 хвилин в кімнаті АДРЕСА_1 між ОСОБА_3 і ОСОБА_1 відбувся конфлікт із-за не виявлення підсудним у його гаманці грошей. При цьому ОСОБА_2 зазначила, що вона не була очевидцем цієї події і про наведені обставини їй відомо зі слів ОСОБА_3, ОСОБА_1 і ОСОБА_5 Із показань законного представника малолітнього потерпілого вбачається, що після цього випадку ОСОБА_1 знаходився в кімнаті ОСОБА_4, він плакав та жалівся на біль в області грудей. Згідно показань ОСОБА_2 підсудний безпідставно звинуватив ОСОБА_1 у вчиненні крадіжки грошей, так як увечері 02 листопада 2010 року ОСОБА_3 перебував у стані алкогольного сп’яніння і забувся, що до того, як повернутись до себе додому, він віддав їй свої гроші.

Свідок ОСОБА_5 вказав у судовому засіданні, що увечері 02 листопада 2010 року ОСОБА_3, зателефонувавши на мобільний телефон, звинуватив його у викраденні грошей. Після цього, зайшовши в кімнату АДРЕСА_1, свідок побачив малолітнього ОСОБА_1, який плакав та жалівся на біль в грудях. ОСОБА_5 пояснив, що ОСОБА_3 перебував у стані алкогольного сп’яніння, тому він переніс потерпілого в сусідню кімнату до ОСОБА_4

Із показань, наданих свідком ОСОБА_4 в судовому засіданні, слідує, що увечері 02 листопада 2010 року до неї в кімнату АДРЕСА_2 ОСОБА_5 приніс малолітнього ОСОБА_1, який скаржився на біль в грудях і на обличчі якого було почервоніння в області лоба. При цьому ОСОБА_1 пояснив, що його побив ОСОБА_3

Окрім наведених показань малолітнього потерпілого ОСОБА_1, його законного представника –ОСОБА_2 та свідків: ОСОБА_5 і ОСОБА_4, факт вчинення підсудним ОСОБА_3 злочину, передбаченого ч.1 ст.125 КК України, а саме: умисного заподіяння малолітньому ОСОБА_1 легких тілесних ушкоджень також доводиться письмовими доказами, наявними в матеріалах справи: актом судово-медичного обстеження ОСОБА_1 від 05 листопада 2010 року №460 /а.с.11/, висновком судово-медичної експертизи від 23 листопада 2010 року №493-Е/460 /а.с.31/, згідно з якими у малолітнього ОСОБА_1 виявлені тілесні ушкодження у вигляді ссадини над переніссям розміром 0,5 см. х 0,3 см. та ссадин в ділянці грудини по округлогрудинних лініях з обох сторін на рівні 3-го і 4-го ребер, розмірами 2 см. х 0,3 см. і 4 см. х 0,2 см., які виникли від дії тупого предмету, можливо як від ударів кулаками та ногами, так і внаслідок падіння на підлогу з контактуванням з предметами меблів, по терміну можуть відповідати часу, вказаному в обставинах справи –02 листопада 2010 року близько 19 години і відносяться до розряду легких тілесних ушкоджень, та протоколом відтворення обстановки і обставин події від 15 листопада 2010 року, в якому з участю ОСОБА_1 відображено місце, час та спосіб нанесення тілесних ушкоджень ОСОБА_3 /а.с.17-22/.

В ході досудового слідства ОСОБА_3 повністю визнавав себе винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.125 КК України, детально вказуючи на обставини нанесення малолітньому ОСОБА_1 легких тілесних ушкоджень, про що свідчать його первинні письмові пояснення від 05 листопада 2010 року /а.с.9/, показання, зафіксовані в протоколі допиту підозрюваного від 16 листопада 2010 року /а.с.28/, та показання, зафіксовані в протоколі допиту обвинуваченого від 24 листопада 2010 року /а.с.49/. Зокрема ОСОБА_3 пояснював, що 02 листопада 2010 року близько 19 години він вдарив ОСОБА_1 рукою по голові в районі потилиці, двічі штовхнув його в груди на диван, підняв ОСОБА_1 за одяг та кинув на розкладене крісло, від чого останній вдарився лобом над переніссям об дерев’яне бильце крісла, підняв потерпілого за одяг та кинув його на диван, а потім, похитнувшись, кинув його спиною на підлогу, де по ногам наніс біля трьох ударів ногами, і піднявши з підлоги, штовхнув на розкладене крісло, внаслідок чого ОСОБА_1 ударився грудьми об дерев’яну планку.

Суд визнав наведені первинні показання ОСОБА_3, що надані ним під час досудового слідства, правдивими, оскільки вони узгоджуються із сукупністю інших доказів справи. Судом не встановлено фактів застосування працівниками міліції будь-яких заходів фізичного чи психологічного тиску до ОСОБА_3 під час його допиту і дачі ним показань.

Отже, обвинувачення, пред’явлене ОСОБА_3 за ч.1 ст.125 КК України, за яким в провину підсудному поставлено умисне заподіяння малолітньому ОСОБА_1 легких тілесних ушкоджень, доведено в повному обсязі доказами справи, зібраними під час досудового слідства, та перевіреними судом.

Оцінивши наведені докази в їх сукупності та взаємозв’язку, суд вважає, що кваліфікація дій підсудного ОСОБА_3, проведена органом досудового слідства за ч.1 ст.125 КК України, тобто як умисне легке тілесне ушкодження, є правильною.

Призначаючи покарання підсудному, суд врахував ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, особу підсудного та обставини, що пом’якшують і обтяжують його покарання.

Суд прийняв до уваги, що вчинене підсудним ОСОБА_3 злочинне діяння відноситься до злочинів невеликої тяжкості, підсудний вчинив злочин вперше, до кримінальної відповідальності раніше не притягувався /а.с.37/, згідно характеристики за місцем проживання він не має негативних і критичних відгуків від сусідів і адміністрації ЖЕД №2 Кузнецовського міського комунального підприємства /а.с.39/ та позитивно характеризується по місцю роботи /а.с.42/.

При призначенні покарання суд взяв до уваги вік та статус малолітнього потерпілого ОСОБА_1, про який було достовірно відомо підсудному ОСОБА_3 в момент вчинення ним злочину.

Обставиною, що пом’якшує покарання підсудного ОСОБА_3, суд визнав його щире каяття на досудовому слідстві. Обставинами, що обтяжують покарання підсудного, є вчинення злочину щодо малолітнього та вчинення злочину особою, яка перебуває в стані алкогольного сп’яніння.

За таких обставин, враховуючи матеріальне становище ОСОБА_3, суд дійшов до висновку, що виправлення та перевиховання підсудного можливе шляхом відбуття ним покарання у виді штрафу, призначеного в межах санкції ч.1 ст.125 КК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.50, 53, 65-67, ч.1 ст.125 КК України, ст.ст.323, 324, 333-335, 349 КПК України, суд, -

З А С У Д И В:

Визнати винним ОСОБА_3 у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.125 КК України, і призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі 40 (сорок) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 680 (шістсот вісімдесят) гривень 00 копійок.

Запобіжний захід у вигляді підписки про невиїзд, обраний відносно ОСОБА_3, залишити без змін до моменту набрання вироком законної сили.

На вирок суду може бути подана апеляція до апеляційного суду Рівненської області через Кузнецовський міський суд Рівненської області протягом п’ятнадцяти діб з моменту його проголошення.

Головуючий суддя                                                                                 О.І.Горегляд