Справа №  2-а-1307/11

ПОСТАНОВА

20 січня 2011 року Ленінський районний суд м. Запоріжжя у складі головуючого    судді  Турбіної Т.Ф., при секретарі  Кривицькій К.Л., розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Запоріжжі  адміністративну справу за  позовом  ОСОБА_1 до старшого інспектора  ДПС ВДАІ з обслуговування адміністративної території Запорізького району  старшого лейтенанта міліції Кірієнко Володимира Миколайовича  про скасування постанови про адміністративне правопорушення,

у с т а н о в и в :

03 грудня 2010 року   позивач за своїм зареєстрованим місцем проживання звернувся до суду з позовом, у якому вказує, що 25.11.2010р. інспектором ДПС ВДАІ Запорізького району відносно нього було складено протокол АР1 №112865 про адміністративне правопорушення про те, що позивач 25.11.2010р. о 14-08 год., керуючи автомобілем ДЕУ, н.з. НОМЕР_1 рухаючись по вул.. Істоміна, проїхав перехрестя з вул. Комінтерна на заборонений (жовтий) сигнал світлофора, чим порушив вимоги п. 8.7.3 «ґ»ПДР.    Відеозапис здійснювався приладом «Візир»№0812469.

Старший інспектор ДПС ВДАІ з обслуговування адміністративної території Запорізького району старший лейтенант міліції Кірієнко В.М., розглянувши матеріали про адміністративне правопорушення, виніс постанову серія АР №189306 про притягнення позивача  до адміністративної відповідальності за ч.2 ст. 122 КУпАП і накладення стягнення у вигляді штрафу у розмірі 425,00 грн. за порушення п. 8.7.3   ПДР.    

З даною постановою позивач не згоден з тих підстав, що в дійсності  правопорушення, передбаченого п.8.7.3 «ґ»він не вчиняв.  З  наданого йому для ознайомлення  відеозапису вбачається, що він їхав на дозволяючий зелений мигаючий сигнал світлофора, а забороняючий жовтий  засвітився в момент проїзду перехрестя. Зупинити автомобіль у місці, передбаченому п. 8.10 ПДР у момент, коли загорівся жовтий сигнал світлофора, не застосувавши екстреного гальмування, він не міг, а тому  не створюючи небезпеки для інших учасників дорожнього руху, продовжив рух далі, що повністю узгоджується з приписом п. 8.11 ПДР.

В  порушення вимог законодавства, до  постанови не прикладені матеріали, на яких зафіксовано показання приладу «Візир»№0812469 про вчинення правопорушення, не наведено дані про допуск даного приладу для застосування. Також вважаючи, що постанова винесена з порушенням ст. 33 КУпАП, позивач вважає її незаконною і просить   скасувати.

У судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав у повному обсязі. Додатково пояснив, що його дії в повній мірі відповідали  всім вимогам ПРД, в тому числі правилам проїзду перехресть. Відповідач у судове засідання не з’явився, про день та час слухання справи повідомлений належним чином,  заперечень проти позову не надав. Суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності відповідача за наявними матеріалами.

Дослідивши доводи заявника, ознайомившись з матеріалами справи, суд  приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1. на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України; 2. з використанням повноважень з метою, з якою ці повноваження надані; 3. обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4. безсторонньо (неупереджено); 5. добросовісно; 6. розсудливо; 7. з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8. пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи й цілями, на досягнення яких спрямовано це рішення (дія); 9. з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10. своєчасно, тобто протягом розумного строку.   

При цьому Пленум Вищого адміністративного суду України у Постанові   від 6 березня 2008 року  зауважив, що під час розгляду спорів щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень суди незалежно від підстав, наведених у позовній заяві, повинні перевіряти їх відповідність усім зазначеним вимогам.  

З матеріалів справи вбачається, що 25.11.2010р.  відносно ОСОБА_1 було складено протокол АР1 №112865 про адміністративне правопорушення про те, що він 25.11.2010р. о 14-08 год., керуючи автомобілем ДЕУ, н.з. НОМЕР_1 рухаючись по вул.. Істоміна, проїхав перехрестя з вул. Комінтерна на заборонений (жовтий) сигнал світлофора, чим порушив вимоги п. 8.7.3 «ґ»ПДР.  

Старший інспектор ДПС ВДАІ з обслуговування адміністративної території Запорізького району старший лейтенант міліції Кірієнко В.М. розглянувши матеріали про адміністративне правопорушення, виніс постанову серія АР №189306 про притягнення позивача  до адміністративної відповідальності за ч.2 ст. 122 КУпАП і накладення стягнення у вигляді штрафу у розмірі 425,00 грн. за порушення п. 8.7.3   ПДР.    

Відповідно до ст. 251 КУпАП  доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.  Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Згідно зі ст. 256 КУпАП в протоколі про адміністративне правопорушення, в тому числі, зазначаються пояснення особи, що притягається до адміністративної відповідальності.

Як вбачається з протоколу від 25.11.2010р.,  позивач  з порушенням ПДР  не згоден, пояснив, що проїхав перехрестя на мигаючий зелений сигнал світлофора.  

Відповідачем при винесенні оскаржуваної постанови  зазначені  у протоколі від 25.11.2010 року заперечення та пояснення позивача досліджені та оцінені не були. Відеозапис порушення ПДР до протоколу про адміністративне правопорушення та до оскаржуваної постанови не додані.

Висновок про наявність чи відсутність в діях особи адміністративного правопорушення має бути зроблений на підставі всебічного, повного і об’єктивного дослідження всіх обставин справи в їх сукупності (ст.252 КУпАП). Оскаржувана постанова вказаним вимогам не відповідає.

Згідно ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв’язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку встановленому законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на підставі суворого додержання законності.    

Відповідно до ст. 268 КУпАП на особу, яку звинувачують у скоєні правопорушення не покладається обов’язок доказування, цей обов’язок покладається на органи та посадових осіб, які складають протокол та розглядають справу. Це право особи закріплено у ст. 62 Конституції України, яка встановлює, що  обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведення вини особи тлумачаться на її користь.   

Відповідно до ч.2 ст. 71 КАС України обов'язок доказування в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи  бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок   щодо доказування  правомірності  свого  рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем  не надано заперечень проти позову і будь-яких доказів в спростування пояснень позивача, у зв’язку з чим суд приходить до висновку про недоведеність вини позивача у скоєнні правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.2 ст.122 КУпАП.

З огляду на встановлені обставини справи, суд дійшов висновку про те, що  постанову по справі про адміністративне правопорушення від 25.11.2010р. не можливо визнати законною та обґрунтованою, а тому вона підлягає скасуванню.   

Керуючись ст. ст. 9, 11, 69-71, 158-163, 167 КАС України, суд, -   

ПОСТАНОВИВ:

Позов ОСОБА_1 задовольнити.    

Визнати неправомірними дії інспектора  ДПС ВДАІ Запорізького району   старшого лейтенанта Кірієнко Володимира Миколайовича та скасувати постанову серія АР №189306 від 25.11.2010р.    про притягнення до адміністративної відповідальності  ОСОБА_1  за ч.2 ст.122 КУпАП  і накладення   штрафу в сумі 425,00 грн.    

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Ленінський  районний суд м. Запоріжжя шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання її копії.  

Суддя:                                                                                          Турбіна Т. Ф.