Справа № 2-а-60/11

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И

22.02.2011

Суддя Гощанського районного суду Рівненської області Рудик Л.М., розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративний позов ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Гощанському районі Рівненської області про визнання неправомірною бездіяльності та зобов’язання здійснити перерахунок пенсії як дитині війни,

В С Т А Н О В И В:

Позивачка звернулася до суду з позовом до відповідача про визнання неправомірною бездіяльності та зобов’язання здійснити перерахунок пенсії як дитині війни, посилаючись на те, що вона відноситься до категорії «діти війни»та відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»має право на щомісячне підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком. Оскільки таке підвищення до пенсії відповідачем їй не виплачувалося, просить визнати бездіяльність  неправомірною та зобов’язати відповідача здійснити відповідні перерахунки за 2006 - 2010 роки, відновивши їй пропущений строк для звернення до суду.

Відповідач в поданих суду письмових запереченнях проти позову позов не визнав і вказав, що діяв в межах повноважень, наданих йому законами України та підзаконними нормативно-правовими актам. На даний час механізм реалізації положень ст.6 Закону  України «Про соціальний захист дітей війни»законодавчо не врегульовано, а тому просить в задоволенні позову відмовити.

Дослідивши надані суду позовну заяву, заперечення проти позову, письмові докази, повно і всебічно з’ясувавши всі обставини справи в їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає до задоволення частково.

Судом встановлено, що позивачка ОСОБА_1 народилась ІНФОРМАЦІЯ_1.

Згідно із статтею 1 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" особа, яка є громадянином України та якій на час закінчення (2 вересня 1945 року)  Другої світової війни було менше 18 років,  є дитиною війни.

Отже, ОСОБА_1 має статус дитини війни, що підтверджується відповідною відміткою в пенсійному посвідченні та  паспортом позивачки, тому  має право на пільги та соціальні гарантії, передбачені Законом України «Про соціальний захист дітей війни».

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна  соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 % мінімальної пенсії за віком.

У відповідності із пунктом 12 статті 71 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік»від 19.12.2006 року дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»було зупинено на 2007 рік з урахуванням ст. 111 вищезазначеного Закону, яка передбачала, що у 2007 році підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, яка виплачується замість пенсії, відповідно до статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" виплачується особам, які є інвалідами (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"), у розмірі 50 відсотків від розміру надбавки, встановленої для учасників війни. Таким чином було обмежено коло суб’єктів підвищення пенсії, а також встановлені інші його розміри.

Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року були визнані неконституційними положення пункту 12 статті 71 та ст. 111 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік». А тому з 09.07.2007 року дію ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" було відновлено в повному обсязі. Відповідно до пункту 5 резолютивної частини вказаного рішення Конституційного Суду, воно має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними.

Згідно зі ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Розмір мінімальної пенсії за віком визначається  ст. 28 Закону України  «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»і згідно з цією нормою мінімальна пенсія за віком дорівнює прожитковому мінімуму, встановленому для осіб, які втратили працездатність.

Відповідно до ч.1 ст.2 закону України «Про прожитковий мінімум»прожитковий мінімум застосовується для встановлення розмірів мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком.

Таким чином, при визначенні розміру підвищення відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»застосовується розмір мінімальної пенсії за віком, визначений ст. 28 Закону України  «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

Суд не приймає до уваги посилання відповідача на відсутність бюджетного фінансування передбачених Законом України «Про соціальний захист дітей війни»доплат до пенсії і це не може бути причиною невиконання покладених на управління Пенсійного фонду України зобов’язань, оскільки реалізація особою права, що пов’язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена  у залежність від бюджетних асигнувань.

Пунктом 3 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України  № 1261 від 24.10.2007 р., до основних завдань Пенсійного фонду України віднесено, зокрема,  забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплати пенсій, допомоги на поховання, інших виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок  коштів Пенсійного фонду України та інших джерел, визначених законодавством. У п.8 вказаної Постанови до джерел формування коштів Пенсійного фонду України відносяться також кошти державного бюджету та державних цільових фондів, що перераховуються до Фонду у випадках, передбачених законодавством. Відповідно до Указу Президента України № 121/2001 від 01.03.2001 Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, що здійснює керівництво та управління солідарною системою загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, провадить збір, акумуляцію та облік страхових внесків, призначає пенсії та готує документи для їх виплати, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, допомоги на поховання, інших соціальних виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Пенсійного фонду України.

Управління Пенсійного фонду  України в районах є органами Пенсійного фонду України та мають завданням забезпечення призначення та виплати пенсій.

Оскільки згідно із Законом України «Про соціальний захист дітей війни»дітям війни виплачується підвищення саме до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, суд приходить до висновку, що саме органами Пенсійного фонду України позивачу мало виплачуватись підвищення пенсії відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

Розміри державних соціальних гарантій на 2010 рік , що визначаються залежно від прожиткового мінімуму, встановлені ст.52 Закону України  «Про державний бюджет  України на 2010 рік».

Відповідно до ч.2 ст.99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо  не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Позивачка ставить питання про поновлення пропущеного строку, посилаючись на те, що про допущене порушення її права на отримання соціальної допомоги як дитині війни їй стало відомо в січні 2011 року.

Відповідач наполягає на застосуванні строку звернення до суду.

Враховуючи, що позивачка не навела поважних причин пропущення строків звернення до адміністративного суду з даним позовом, а про розмір отримуваної пенсії знала в зв’язку з фактичним її отриманням і не була позбавлена можливості дізнатися на підставі яких нормативно-правових актів нараховувалася їй ця пенсія,  оскільки Закони України є загальнодоступними  і друкуються в офіційних виданнях, то суд не знаходить  підстав  для поновлення строку.

Тому позов підлягає до задоволення в межах  шестимісячного строку - за період з  03 серпня 2010 року по 02 лютого 2011 року.

Пункт 2 ст.256 КАС України передбачає, що постанови суду, прийняті в порядку скороченого провадження, підлягають негайному виконанню.

Враховуючи викладене, керуючись  ст. ст.9, 10, 11, 159, 162, 163,183-2, п.2 ст.256, в силу ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», ч.1 ст.28  Закону України  «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» суд, -

                                                  ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Гощанському районі Рівненської області про визнання неправомірною бездіяльності та зобов’язання здійснити перерахунок пенсії як дитині війни задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність управління  Пенсійного фонду України в Гощанському районі Рівненської області щодо невиплати ОСОБА_1 підвищення до пенсії відповідно до вимог статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

Зобов’язати управління  Пенсійного фонду України в Гощанському районі Рівненської області здійснити перерахунок та провести виплату  ОСОБА_1 підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком на підставі статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»за період з 03 серпня 2010 року по 02 лютого 2011 року з урахуванням вже виплачених підвищень до пенсії як дитині війни.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Постанову допустити до негайного виконання.

Постанова  може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Гощанський районний суд протягом десяти дні з дня отримання копії постанови.

Суддя