АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22а-1959 Головуючий по 1-й інстанції
2006 р. суддя Марущак P.M.
Суддя-доповідач Петренко В.М.
УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
2006 року серпня місяця 21 дня м. Полтава
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Полтавської області в складі:
Головуючого: Петренка В.М.
Суддів: Акопян В.В., Абрамова П.С.
при секретарі Фадейкиній Н.Б.
з участю представника Градизького комбінату комунальних підприємств Сухенко О.Л.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою представника відповідачів ОСОБА_1. та ОСОБА_2 -ОСОБА_3,
на рішення Глобинського районного суду Полтавської області від 31 березня 2006 року
по справі за позовом Градизького комбінату комунальних підприємств до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги та водопостачання,
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача апеляційного
суду,-
ВСТАНОВИЛА: В квітні 2004 року Градижський комбінат комунальних підприємств звернувся до Глобинського районного суду з позовом до відповідачів ОСОБА_1. та ОСОБА_2 про стягнення боргу за надані житлово-комунальні послуги та водопостачання.
Рішенням Глобинського районного суду Полтавської області від 31 березня 2006 року позов задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь Градизського комбінату комунальних підприємств заборгованість за утримання будинку та прибудинкової території в сумі 859 грн. 70 копійок в рівних частках з кожного, а також на користь держави судовий збір в сумі 51 грн. в рівних часткох з кожного.
В апеляційній скарзі представник відповідачів - ОСОБА_3., просить скасувати рішення суду в повному обсязі та постановити нове рішення, яким відмовити позивачу в позові, мотивуючи тим, що при вирішенні справи суд порушив норми матеріального та процесуального права.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, що беруть участь у справі в межах позових та доводів апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до наступного висновку.
На підставі вимог ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Згідно ч.З ст.10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Матеріалами справи та в судовому засіданні встановлено, що на підставі рішення Градизької селищної ради № 38 від 12.05.1995 p., сім"ї ОСОБА_1 в складі 3-х чоловік було виділено АДРЕСА_1, ордер на жиле приміщення НОМЕР_1
(а.с.36).
На підставі розпорядженням НОМЕР_2 Градизської селищної ради від
16 червня 1997 року ОСОБА_1, ОСОБА_2 та їх неповнолітньому сину -
ОСОБА_4 вищевказана квартира, передана у спільну сумісну власність що
підтвердено свідоцтвом про право власності на житло від 24 червня 1997
року. (а.с.37).
Як встановлено судом ОСОБА_1. та члени його сім"ї продовжуючи користуватись місцями загального користування та прибудиковою територією відмовляються укладати договір на
утримання будинку та прибудинкової території, не оплачують вартість фактично отриманих послуг, що змусило комбінат комунальних послуг, на балансі якого знаходиться будинок, звернутись з позовом про стягнення з них боргу до суду.
Суд першої інстанції, із додержанням норм цивільно процесуального законодавства, правильно застосувавши норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, дійшов до висновку про задоволення позовних вимог.
Наведені в апеляційній скарзі доводи не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи, а тому підстав для її задоволення немає.
Посилання скаржника на те, що позов заявлений не до тієй особи, що суд не з"ясував предмет та ціну позову, а також те, що у ОСОБА_1 не має з позивачем договірних відносин не заслуговує на увагу і спростовується матеріалами справи.
В судовому засіданні 13 серпня 2004 року особа ОСОБА_1, відповідача по справу була судом встановлена, на протязі розгляду справи він давав пояснення по суті позовних вимог, заявляв клопотання про притягнення до участі у справі дружину - ОСОБА_2 та їх неповнолітнього сина - ОСОБА_4
( а.с.35). Крім того в ухвалі суду про відновлення судового розгляду по справі чітко вказані прізвище ім"я та по батькові відповідачів.
(а.с.183,184). Згідно ч.1 ст.11 ЦК України цивільні права та обов"язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов"язки.
Встановлено, що після вселення в квартиру АДРЕСА_1 ОСОБА_1. був зареєстрований, разом з сім"єю, за вказаною адресою, користується житлом та комунальними послугами, проводив плату за житло та комунальні послуги, а отже вступив у фактичні договірні відносини з Градизьким ККП.
Діючим в Україні законодавством, а саме ст.31 ЦПК України, передбачено право позивача протягом розгляду справи збільшити або зменшити розмір позовних вимог.
Встановлено, що представник позивача зменшив позовні вимоги в судовому засіданні, що не суперечить вимогам ст. 31 ЦПК України. Чинне законодавство передбачає подачу заяви до суду при збільшенні позовних вимог або при пред'явлені нових позовних вимог.Посилка скаржника на незастосування судом ст. 162 ЖК України необгрунтована, оскільки вимоги цієї статті стосуються плати за користування жилим приміщенням в будинку(квартирі) що належить громадянину, а не вимог про стягнення боргу за утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території.
Щодо посилки скаржника на відсутність договору про участь у витратах на утримання будинку та прибудинкової території колегія суддів продить до наступного висновку.
Частина 2 ст. 10 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду" прямо зобов"язує власників квартир багатоквартирних будинків, які є співвласниками допоміжних приміщень будинку, брати участь у загальних витратах, пов"язаних з утриманням будинку та прибудинкової території.
Відповідно до вимог п.1 ч.З ст.20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" споживач зобов"язаний укласти договір на надання жиитлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем на основі типового договору.
Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_1. в супереч вимогам вищевказаних Законів та ст.ст. 4 та 17 Правил користування приміщеннями житлових будиків та прибудинковими територіями ", які також передбачають обов"язок власника квартир багатоквартирних будинків вносити плату на обслуговування та ремонт будинку і оплачувати всі витрати пов"язані з його утриманням і закріпленої території, користуючись послугами комбінату комунальних підприємств, ухиляється від укладення з ним договору, не оплачує витрати пов"язані з утриманням будинку та прибудинкової території.
За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_3 не обгрунтована і не підлягає задоволенню.
Постановлене по справі судове рішення є законним і обгрунтованим, ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається.
Керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 308, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів ,-
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу представника відповідачів - ОСОБА_3 - відхилити.
Рішення Глобинського районного суду Полтавської області від 31 березня 2006 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили безпосередньо до Верховного Суду України.
Головуючий : суддя