УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 серпня 2006 року колегія судців судової палати з кримінальних справ апеляційного суду Сумської області в складі:
головуючого - Безверхого О.М.,
суддів - Олійника В.Б., Гончарова М.В.,
з участю прокурора - Бондарчук Я.В.,
засудженого - ОСОБА_1.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Суми кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_1 на вирок Сумського районного суду Сумської області, від 30 травня 2006 року, яким
ОСОБА_1, народившися ІНФОРМАЦІЯ_1 р. в АДРЕСА_1, Білопільського р - ну, Сумської обл., мешкаючий в АДРЕСА_2, Сумського р - ну, Сумської обл., в порядку ст. 89 КК України не судимий,
засуджений за ст. 121 ч. 1 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років.
Стягнуто з ОСОБА_1. на користь ОСОБА_2. 95,67 грн. в рахунок відшкодування матеріальної шкоди та 3 000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди.
Згідно вироку ОСОБА_1. засуджений за вчинення слідуючого.
29 грудня 2005 року в вечірній час, ОСОБА_1. за місцем свого проживання в АДРЕСА_2, Сумського р - ну, Сумської обл., після спільного вживання спиртних напоїв з ОСОБА_2., вході виниклої між ними на грунті неприязних взаємостосунків сварки, умисно наніс удар в обличчя ОСОБА_2. від якого той впав.
Після цього ОСОБА_1. витяг ОСОБА_2. в прихожу кімнату будинку та кинув на підлогу та наніс йому декілька ударів ногами в верхню частину тулубу зліва.
В результаті нанесених ОСОБА_1. ударів ОСОБА_2. останньому були заподіяні тілесні ушкодження у вигляді: закритої травми грудної клітини; перелому 3,4,5,6,7 ребер зліва; посттравматичного пневмогемотораксу; гематоми шиї, м'яких тканин обличчя.
Тілесні ушкодження в області лівої половини грудної клітини є небезпечними в момент заподіяння, у зв'язку з чим кваліфікуються як тяжкі тілесні ушкодження.
На вирок суду від засудженого ОСОБА_1. надійшла апеляція в якій ставиться питання про перегляд справи судом апеляційної інстанції, оскільки він вважає, що засуджений судом незаконно, так як суд при розгляді справи допустив неповноту та односторонність судового слідства.
Крім того засуджений ОСОБА_1 вважає, що суд призначив йому сувору міру покарання, так як не врахував наявність у нього на утримуванні двох неповнолітніх дітей.
Заслухавши доповідь судді щодо суті вироку та поданої апеляції, думку прокурора про залишення вироку суду без зміни, а апеляції без задоволення, пояснення засудженого ОСОБА_1
Справа № 11 - 591 Головуючий у першій інстанції - Моісеєнко О.М.
Категорія - 121 ч. 1 КК України Доповідач - Олійник В.Б.
. в підтримку своєї апеляції, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляція задоволенню не підлягає.
Суд, давши аналіз дослідженим у судовому засіданні доказам у своїй сукупності, обгрунтовано дійшов до висновку про винність ОСОБА_1. в скоєному і вірно кваліфікував його дії за ст. 121 ч. 1 КК України.
Як в ході досудового слідства, так і вході судового розгляду справи, ОСОБА_1. не заперечував факту вчинення ним побиття потерпілого ОСОБА_2.
Колегія суддів вважає, що суд обгрунтовано поклав в основу вироку пояснення потерпілого ОСОБА_2., оскільки його пояснення знаходяться в логічному взаємозв'язку з іншими доказами по справі, які були досліджені судом і, в зв'язку з цим обгрунтовано критично віднісся до пояснення ОСОБА_1. щодо механізму заподіяння потерпілому ОСОБА_2. тілесних ущкоджень.
Так, в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_2. пояснював, що 29.12.2005 р. він разом з ОСОБА_1. розпивали спиртні напої за місцем проживання останнього, в ході чого він сказав ОСОБА_1., що в нього гарна співмешканка. ОСОБА_1. обурився на це та наніс йому удар кулаком в обличчя, у зв'язку з чим він знепритомнів. Далі, в той час коли він лежав на підлозі, ОСОБА_1. наносив йому удари ногою в ліву частину грудної клітки.
Дані пояснення потерпілого ОСОБА_2. знайшли своє підтвердження в поясненнях свідків ОСОБА_3., ОСОБА_4. та ОСОБА_5., які вказували, що 29.12.2006 р., близько 19 години, вони в будинку де проживає ОСОБА_1. бачили потерпілого ОСОБА_2., який лежав на підлозі та був побитий і, який просив, щоб ОСОБА_1. його не бив.
Із висновку судово - медичної експертизи ( а. с. 32 - 33 ) судом було встановлено, що в результаті побиття потерпілого ОСОБА_2. останньому були заподіяні тілесні ушкодження у вигляді закритої травми грудної клітини, перелому 3,4,5,6,7 ребер зліва, посттравматичного пневмотороаксу, гематоми шиї, м'яких тканин обличчя, які кваліфікуються як тяжкі тілесні ушкодження.
Судом було встановлено із протоколу відтворення обстановки та обставин події з участю потерпілого ОСОБА_2. ( а. с. 25 - 29 ) механізм заподіяння останньому тілесних ушкоджень ОСОБА_1.
У суду не було підстав не довіряти поясненням потерпілого ОСОБА_2. вході відтворення, оскільки вони знайшли своє підтвердження в висновку судово - медичної експертизи ( а. с. 37 ), згідно якого механізм причинення тілесних ушкоджень, вказаний потерпілим ОСОБА_2. в ході відтворення обстановки та обставин події, відповідає механізму утворення тілесних ушкоджень, що малися у нього.
Судом із висновку судово - медичної експертизи ( а. с. 41 - 42 ) було встановлено про малоймовірність механізму утворення тілесних ушкоджень у потерпілого ОСОБА_2. вказаному ОСОБА_1., у зв'язку з чим було спростовано пояснення останнього про можливість утворення тілесних ушкоджень у потерпілого ОСОБА_2. при його падінні на стілець.
Колегія суддів вважає, що за таких обставин справи у суду не було підстав для сумніву щодо винності ОСОБА_1. в умисному заподіянні потерпілому ОСОБА_2. тяжких тілесних ушкоджень, оскільки вина ОСОБА_1. в вчиненому встановлена судом достатньо повно.
Зібрані по справі та досліджені судом докази спростовують мотиви апеляції засудженого ОСОБА_1. щодо допущення судом неповноти судового слідства, яка призвела до незаконного його засудження, у зв'язку з чим колегія судців не знаходить підстав для визнання судового слідства по справі неповним.
При призначенні судом покарання ОСОБА_1., судом було враховано ступінь тяжкості скоєного ним злочину, особу ОСОБА_1 та обставини, що обтяжують та пом'якшують покарання, в тому числі і наявність у нього на утримуванні двох неповнолітніх дітей, як на обставину що пом'якшує покарання, на яку посилається ОСОБА_1. в обгрунтування своїх вимог про пом'якшення призначеного покарання.
Колегія судців вважає, що суд, врахувавши наявність пом'якшуючих покарання обставин, обгрунтовано дійшов до висновку про необхідність призначення ОСОБА_1. покарання в
мінімальному розмірі покарання у виді позбавлення волі, передбаченого санкцією ст. 121 ч. 1 КК України.
Призначене судом покарання ОСОБА_1. колегія суддів знаходить таким, що відповідає ступеню тяжкості вчиненого ним злочину та наставшим від його від його вчинення суспільно - небезпечних наслідків, у вигляді заподіяння потерпілому ОСОБА_2. пошкодження здоров'я , у зв'язку з чим не вбачає підстав для його пом'якшення.
Керуючись ст. ст. 366; 377 КПК України, колегія суддів
УХВАЛИЛА:
Вирок Сумського районного суду Сумської області, від ЗО травня 2006 року, відносно ОСОБА_1, - залишити без зміни, а апеляцію засудженого ОСОБА_1., - без задоволення.