УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
2006 року серпня 15 дня колегія суддів судової палати з кримінальних справ Апеляційного суду Сумської області в складі:
головуючого - Безверхого О.М.,
суддів - Лантушенка Ю.Ф., Моісеєнко Т.М.
з участю прокурора - Ворфоломєєвої Н.П.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Суми кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_1 на вирок Зарічного районного суду м. Суми області від 6 червня 2006 року, яким :
ОСОБА_1, 1969 року народження, громадянин України, раніше не судимий ,
засуджений : за ст. ст. 15 ч. 2, 201 ч. 1 КК України - на 3 роки позбавлення волі з конфіскацією двох банок вибухової речовини - пороху мисливського бездимного марки « Сокіл»; за ст. 263 ч. 1 КК України - на 2 роки позбавлення волі.
На підставі ст. 70 КК України за сукупністю цих злочинів йому призначено 3 роки позбавлення волі з конфіскацією двох банок вибухової речовини - пороху мисливського марки «Сокіл»;
На підставі ст. 75 КК України засудженого ОСОБА_1 звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 рік 6 місяців.
Згідно з вироком ОСОБА_1 засуджено за вище вказані злочини, які вчинено за таких описаних обставин.
17 жовтня 2005 року на порушення встановленого нормативними актами України порядку ОСОБА_1 без відповідного дозволу в м. Павлівськ, Ленінградської області придбав у невстановленої особи порох бездимний вагою 499, 6 грамів, який відноситься до вибухових речовин, після чого незаконно зберігав і носив цю вибухову речовину на території Росії.
Надалі з метою незаконного зберігання та переміщення цієї вибухової речовини через митний кордон Білорусії та України на територію України ОСОБА_1 , слідуючи 20 жовтня 2005 року у пасажирському потязі сполученням «Санкт - Петербург - Київ», на території Республіки Білорусь приховав від митного контролю вказану вибухову речовину - 2 банки бездимного мисливського пороху марки «Сокіл» вагою 499, 6 грамів, але був викритий при проведенні митного контролю, а тому не довів до кінця свій злочинний умисел на контрабандне переміщення вибухової речовини з причин, що не залежали від його волі.
У поданій апеляції засуджений ОСОБА_1 посилається на те, що його засуджено незаконно і необгрунтовано. При цьому зазначив, що він вчинив одиничний факт порушення правил зберігання та перевозки невеликої кількості пороху, який не є грубим, тобто не спричинив шкоди
Справа № 11 -599/2006 р. Головуючий у першій інстанції Бондар С.О.
Категорія ст. 201 ч. 1 КК України Доповідач - Безверхий О.М.
здоров'ю людей і не створював такої загрози або інших тяжких наслідків, оскільки такий порох є складовою частиною боєприпасів тільки до мисливської гладкоствольної зброї. Вважає свої дії малозначними, які не містять складу злочину. Також на його думку відповідальність за ст. ст. 201 ч. 1, 263 ч. 1 КК України за дії з вибуховою речовиною - порохом до мисливської гладкоствольної зброї не передбачена. За таким мотивуванням попрохав вирок скасувати, а справу закрити.
Заслухавши доповідь судді, міркування прокурора Ворфоломєєвої Н.П. про відповідність вироку вимогам закону і залишення його без зміни, а також перевіривши матеріали кримінальної справи та обговоривши доводи апеляції засудженого, колегія суддів вважає, що вона є обґрунтованою і підлягає задоволенню, виходячи з таких підстав.
Органом досудового слідства і судом вірно встановлено, що ОСОБА_1 дійсно незаконно носив і зберігав, а також намагався перемістити через митний кордон на територію України 2 банки бездимного мисливського пороху марки «Сокіл» вагою 499, 6 грамів, який визнано вибуховою речовиною.
Однак на переконання колегії суддів такі дії ОСОБА_1 щодо незаконного поводження з невеликою кількістю такої вибухової речовини мали тільки формальні ознаки вищезазначених злочинів, але через малозначність вони не становили суспільної небезпеки, тобто не заподіяли і не могли заподіяти істотної шкоди фізичним чи юридичним особам, суспільству або державі. Тому ці його дії згідно ч. 2 ст. 11 КК України не являються злочинними.
На підтвердження таких висновків у справі маються достовірні дані про те, що ОСОБА_1 є мисливцем, має на законних підставах у власному користуванні гладкоствольну мисливську зброю, дозвіл на зберігання та носіння такої зброї і бойових припасів до неї , а вказаний порох «Сокіл» мав на меті використати безпосередньо за цільовим призначенням як компонент при виготовленні бойових припасів до своєї гладкоствольної мисливської рушниці.
Крім цього, суд першої інстанції залишив поза увагою і те, що при провадженні досудового слідства у справі допущено й істотні порушення кримінально - процесуального закону, які полягали у проведенні розслідування без порушення кримінальних справ.
Згідно вимог ч. 1 ст. З КПК України провадження в кримінальних справах на території України здійснюється за правилами цього Кодексу незалежно від місця вчинення злочину.
Відповідно до зазначеного у ч. 1 ст. 113 КПК України правила досудове слідство провадиться лише після порушення кримінальної справи і в порядку, встановленому цим Кодексом.
Тому у органу досудового слідства СБУ після одержання порушеної справи в іншій державі від правоохоронних органів Республіки Білорусь не було законних підстав розпочинати розслідування з перекваліфікації діяння замість порушення кримінальної справи за конкретними статтями КК України. Це також витікає й зі змісту ч. 1 ст. 72 Конвенції «Про правову допомогу та правові відносини у цивільних, сімейних і кримінальних справах» від 22 січня 1993 року.
Отже, перекваліфікація діяння могла мати місце тільки по вже порушеній справі за відповідною статтею КК України.
Якщо за змістом ст. ст. 14 ч. 2, 228 ч. 2 КК Республіки Білорусь ОСОБА_1 обвинувачувався у замаху на незаконне переміщення вибухової речовини через митний кордон Республіки Білорусь, то без порушення кримінальної справи тільки на підставі постанови слідчого про перекваліфікацію діяння його було обвинувачено, а потім і засуджено за ст. ст. 15 ч. 2, 201 ч. 1 КК України, що тягне відповідальність за закінчений замах на контрабандне переміщення вибухової речовини вже через митний кордон України.
Так само, діяння щодо незаконного поводження з вибуховими речовинами за ст. 295 ч. 2 КК Республіки Білорусь полягають у порушенні в цьому положень законодавства даної держави, а за ст. 263 ч. 1 КК України передбачають вчинення таких дій без відповідного дозволу за законодавством України.
Після винесення постанови про притягнення як обвинуваченого від 29 березня 2006 року (а.с. 103- 105) та пред'явлення ОСОБА_1 обвинувачення за ст. ст. 15 ч. 2, 201 ч. 1, ст. 263 ч. 1 КК України слідчим надалі було винесено й постанову від 20 квітня 2006 року про відмову в порушенні кримінальної справи відносно ОСОБА_1 по факту незаконного придбання, зберігання і носіння на території Росії 499,6 грамів пороху як вибухової речовини ( а.с. 137).
Але у складеному слідчим та затвердженому прокурором 11 травня 2006 року обвинувальному висновку ( а.с. 179 - 193) та у вироку суду від 6 червня 2006 року (а.с. 253) вказане обвинувачення знов знайшло відображення при наявності вказаної не скасованої у справі постанови слідчого від 20 квітня 2006 року.
Таким чином, за вищевказаних обставин вирок суду підлягає скасуванню, а справа -закриттю за відсутністю в діянні складу злочину.
Враховуючи наведене та керуючись ст. ст. 362, 365 - 367, 370, 376, 6 п.2, 377 КПК України та ст. 7 ч. 2 КК України , колегія суддів апеляційного суду ,-
УХВАЛИЛА:
Вирок Зарічного районного суду м. Суми від 6 червня 2006 року відносно засудженого ОСОБА_1 в порядку задоволення його апеляції скасувати, а кримінальну справу - закрити за відсутністю в діянні складу злочину.
Головуючий :
Судді: