УХВАЛА ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

2006 року серпня 15 дня колегія судців судової палати з кримінальних справ Апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого - Безверхого О.М.

суддів - Прокопенка О.Б., Демченка М.О.

з участю прокурора - Варфоломеєвої Н.П.

потерпілої - ОСОБА_1.

засудженого - ОСОБА_2.

представника цивільного

відповідача - ОСОБА_3.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Суми кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_2. на вирок Зарічного районного суду м. Суми від 31 травня 2006 року, яким :

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, уродженець АДРЕСА_1, Глухівського району, Сумської області, мешканець м. Суми, раніше не засуджувався ,-

засуджений за ч. 1 ст. 286 КК України до штрафу в розмірі 800 грн. із позбавленням права керувати транспортними засобами на строк один рік.

Постановлено стягнути з ОСОБА_2. на користь ОСОБА_1. 502 грн. 54 коп. на відшкодування матеріальної шкоди та 6500 грн. на відшкодування моральної шкоди.

Постановлено стягнути з ОСОБА_2. на користь Сумського облфінвідділу для перерахування Сумській обласній клінічній лікарні 1386 грн.45 коп. в рахунок відшкодування витрат на лікування потерпілої.

Постановлено стягнути з ОСОБА_2. на користь НДЕКЦ УМВС в Сумській області 282 грн. 45 коп. за проведення експертизи.

Згідно з вироком суду ОСОБА_2. визнано винним та засуджено за вчинення злочину при слідуючих обставинах:

11.12.2005 року близько 17 годин ОСОБА_2., керуючи власним автомобілем ВАЗ-21011, д/н НОМЕР_1, рухаючись по вул. 20 років Перемоги в м. Суми в районі міського кладовища, зневажив безпекою дорожнього руху, не вжив своєчасно відповідних заходів для зменшення швидкості транспортного засобу і не надав дорогу пішоходу ОСОБА_1., яка переходила проїзну частину по нерегульованому пішохідному переходу, чим порушив вимоги п.п. 1.3, 1.5, 12.3, 18.1 Правил дорожнього руху України та скоїв наїзд на потерпілу. Внаслідок дій ОСОБА_2., потерпілій ОСОБА_1. були заподіяні тілесні ушкодження середньої тяжкості.

В поданій апеляції та доповненні до неї засуджений ОСОБА_2., частково визнаючи вину у вчиненому злочині, зазначає, що з вироком суду не згоден з підстав, що в ході досудового слідства та розгляду справи в суді не була надана належна оцінка обставинам виникнення ДТП, судово - медичні експертизи проведені не в повному обсязі і не належним чином, методично невірно проведено відтворення обстановки та обставин події, а призначена судом сума моральної шкоди не відповідає розумним межам.

Справа № 11-603/2006р.                                    Головуючий у першій інстанції Лобко А.В.

Категорія ст. 286 КК України                                                       Доповідач - Прокопенко О.Б.

Вважає, що в цілому досудове слідство було проведено неправильно і неповно, а суд першої інстанції прийняв незаконне рішення, тому прохає вирок скасувати, а справу направити на додаткове розслідування.

Вислухавши доповідь судді, засудженого ОСОБА_2. і його представника ОСОБА_3., про підтримання апеляції в повному обсязі, думку прокурора Варфоломеєвої Н.П. про можливість задоволення апеляції в частині зменшення стягнення із засудженого моральної шкоди до 5000 грн., перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів не вбачає підстав до задоволення апеляції.

Викладені у вироку висновки суду, щодо доведеності вини ОСОБА_2. в порушенні правил безпеки дорожнього руху за обставин викладених у вироку, підтверджені зібраними у справі та перевіреними судом доказами, а тому доводи апеляції засудженого про однобічність та неповноту досудового та судового слідства не заслуговують на увагу.

Так, сам засуджений ОСОБА_2. як на досудовому слідстві так і в судовому засіданні частково визнаючи вину в порушення правил безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, зазначав, що саме ним при керуванні 11 грудня 2005 р. близько 17 год. автомобілем "ВАЗ - 21011" д/н НОМЕР_1, по вул. 20 років Перемоги в м. Суми було здійснено наїзд на пішохода ОСОБА_1., яка переходила дорогу на пішохідному переходу.

Потерпіла ОСОБА_1. підтверджувала, що коли вона 11 грудня 2005 р. у вечірній час переходила дорогу на пішохідному переході по вул. 20 років Перемоги в м. Суми на неї був здійснений наїзд автомобілем під керуванням ОСОБА_2., в результаті їй були спричинені тілесні ушкодження середньої тяжкості.

По справі проведено судово-медична експертиза і комісійна судово-медична експертиза (а.с.36-38; 43-46) з яких вбачається про заподіяння в результаті ДТП потерпілій ОСОБА_1. тілесних ушкоджень середньої тяжкості. Зазначені судово-медичні експертизи проведені у відповідності з вимогами ст.ст.75-77 КПК України і не викликають сумнівів у своїй об'єктивності, а тому доводи апеляції стосовно неналежного встановлення потерпілій тілесних ушкоджень також не заслуговують на увагу.

Винність ОСОБА_2. у вчиненні злочину за зазначених у вироку обставинах підтверджена і другими перевіреними судом доказами : протоколом огляду місця події (а.с.9-11), протоколами відтворення обстановки та обставин події, як з участю ОСОБА_2., так і потерпілої ОСОБА_1. (48-35), які проведені згідно з вимогами ст. 194 КПК України. З висновку судово-автотехнічної експертизи вбачається, що саме в діях водія автомобіля ВАЗ ОСОБА_2., мається невідповідність п.п. 12.3, 18.1 Правил дорожнього руху України. Вказані докази належним чином мотивовані судом і не викликають сумнівів і у колегії суддів.

Дії ОСОБА_2. за ч.1 ст. 286 КК України кваліфіковані вірно, а покарання, як основне, так і додаткове, визначено з дотриманням судом вимог ст.65 КК України. При цьому враховано ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного і пом'якшуючи покарання обставини, в тому числі і ті на які є посилання в апеляції, а саме: вчинення злочину вперше, наявність похилого віку засудженого, його інвалідність 2 групи, позитивної характеристики, участь у Великій Вітчизняній війні. Колегія суддів вважає, що ОСОБА_2. судом визначено покарання необхідне й достатнє для його виправлення.

При вирішенні у вироку цивільного позову потерпілої ОСОБА_1., суд дотримуючись вимог ст.ст. 1166, 1167, 1187 ЦК України, правильно вирішив цивільний позов як в частині стягнення матеріальної, так і моральної шкоди. При визначенні суми моральної шкоди суд врахувавши фізичні та моральні страждання потерпілої ОСОБА_1. і інші негативні наслідки, які вона перенесла із-за ДТП, керуючись принципами розумності, зваженості і справедливості, з достатньою мірою врахувавши характер, обсяг і тривалість страждань потерпілої стягнув з ОСОБА_2. моральну шкоду в розмірі 6500 грн., враховуючи при цьому вік, стан здоров'я та матеріальний стан самого засудженого. А тому колегія суддів приходить до висновку про безпідставність апеляції і в частині не правильного вирішення судом суми стягнення моральної шкоди.

Виходячи з викладеного і керуючись ст.ст.362., 366., 377 КПК України, колегія суддів судової палати з кримінальних справ, -

УХВАЛИЛА:

Вирок Зарічного районного суду м. Суми 31 травня 2006 року відносно ОСОБА_2 залишити без зміни, а апеляцію засудженого ОСОБА_2. - без задоволення.