Справа № 2а-301/11/1609
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 січня 2011 року Суддя Київський районний суд м. Полтави Шаповал Т.В. розглянувши у скороченому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про перерахунок додаткової пенсії , -
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області , в якому просив визнати дії Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо відмови йому в перерахунку додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров»ю у розмірі 75% мінімальної пенсії за віком, передбаченої ст. 51, 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», виходячи із розрахунку мінімальної пенсії за віком, визначеної ч.1 ст. 28 Закону україни «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування»протиправними. Зобов»язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області здійснити перерахунок додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров»ю у розмірі 75% мінімальної пенсії за віком, передбаченої ст. 51, 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»з урахуванням ч.3 ст. 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»та ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальообов»язкове державне пенсійне страхування»з урахуванням проведених виплат з 22 тарвня 2008 року та провести відповідні виплати.
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що він віднесений до категорії 1 осіб, які постраждали від наслідків на аварії ЧАЕС, та відповідно до Закону, ст. 51 має право на щомісячну додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров’ю у розмірі 75% мінімальної пенсії за віком. Зазначив, що рішенням Конституційного суду України від 22.05.2008року № 10 рп2008 визнано таким, що не відповідають вимогам Конституції України положення, зокрема пункту 28 розділу ІІ Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік». Позивач звернувся до відповідача щодо призначення пенсії відповідно до вищевказаного Закону, але йому була призначена така пенсія, проте розмір пенсії повинен визначатися, виходячи з мінімальної пенсії за віком, яка встановлена Законом, а не згідно з Постановою КМУ, якою керується відповідач.
Дослідивши докази у справі приходжу до висновку про правомірність вимог позивача щодо здійснення йому перерахунку пенсії відповідно до Закону №796-Х11.
Відповідно до правових позицій, висловлених Європейським Судом з прав людини у рішенні від 08.11.2005 року, що набрало законної сили 08.02.2006 року, у справі Качко проти України, де вказується, що реалізація особою права, що пов»язане з отриманням бюджетних коштів, яка базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актів національного законодавства, не може бути поставлено у залежність від бюджетних асигнувань, та у випадках, коли набуттям чинності певним законом , його нормами призупиняється дія положень закону, що був прийнятий раніше, до спірних правовідносин, застосується закон, що діяв на момент виникнення у особи відповідного права.
Зі ст.51 Закону № 796-Х11 випливає, що під час визначення розміру щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, за основу їх нарахування береться мінімальна пенсія за віком.
За чинним законодавством розмір мінімальної пенсії за віком зазначається лише за правилами, передбаченими ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», де зазначено, що мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок –20 років страхового стажу, встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Іншого нормативно-правового акту ,який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір немає.
Суддя не бере до уваги положення ч.3 ст. 28 вищезазначеного закону, де зазначено, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом 1 ч.1 цієї статті, застосовується виключено для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим законом, оскільки наявність такої норми за відсутності іншого мінімального розміру пенсії за віком не є підставою для відмови в реалізації позивачем конституційної гарантії та право на отримання пенсії і щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров»ю, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, як це встановлено ст. 51 Закону № 796-Х11.
Таким чином, при розрахунку державної та додаткової пенсії, передбачених ст.51 Закону № 796-Х11, застосуванню підлягає розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановлений у законі про Державний бюджет України на відповідний рік, виходячи з якого визначається мінімальний розмір пенсії за віком.
Як вбачається з матеріалів справи, розрахунок пенсії позивачу УПФ провело, виходячи з розміру, встановленого Постановою КМУ від 03.01.2002 року № 1 «Про підвищення рівня пенсійного забезпечення громадян»№ 654 від 16.07.2008 року.
Порядок обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв’язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи, затверджено Постановою КМУ від 30.05.1997 року № 523. Ця постанова є чинною, її положення стосовно критеріїв обчислення розмірів пенсії відповідають змісту ст. 51 Закону № 796-Х11. А в пункті 2 Постанови від 03.01.2002 року № 1 Кабінет Міністрів України встановив розміри сум, з яких проводиться розрахунок пенсій, всупереч положенням зазначених статей закону, при чому ці суми не відповідають розмірам мінімальних пенсій за віком.
Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з положеннями ч.4 ст. 9 КАС України у разі невідповідності нормативно-правового акту Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов’язковість яких видана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
Отже, за конституційними нормами , виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами, суд приходить до висновку, що при визначенні розміру пенсії позивачеві застосуванню підлягає ст.51 Закону 796-Х11, а не Постанова КМУ від 03.01.2002 року № 1 № «Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету».
Суддею встановлено, що позивач є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 1 категорії, що підтверджується посвідченням учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС №079757.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їхнього життя і здоров’я, створення єдиного порядку визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання та трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення визначені та закріплені в Законі № 796-Х11.
Статтею 49 Закону № 796-Х11 передбачено, що пенсії особам, віднесених до категорії 1,2,3,4 встановлюються у вигляді:
А) державної пенсії;
Б) додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров’ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Законом України від 28.12.2007 року № 107 –У1 «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»ст.51 Закону № 796-Х11 змінено.
Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року № 10-рп 2008 зміни внесені Законом України від 28.12.2007 року № 107-6 «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»до статті 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи» визнано неконституційними.
Відповідно до ч.2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визначені неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним судом України рішення про їх неконституційність.
Таким чином, суддя приходить до висновку про неможливість застосувати вищенаведений закон до правовідносин, які виникли між сторонами під час звернення позивача до відповідача з заявою про призначення пенсії , оскільки це суперечить ч.1 ст. 58 Конституції України, яка вказує на незворотність дії в часі законів та інших нормативно-правових актів, крім випадків, коли вони пом’якшують або скасовують відповідальність особи.
Згідно з ст. 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи» у редакції закону України від 06.06.1996 року № 203/1996- ВР у всіх випадках розмір пенсії для осіб віднесених до 1 категорії призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю у розмірі 75% мінімальної пенсії за віком.
Ч.3 ст. 22 Конституції України встановлено, що прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів не допускає звуження змісту та обсягу існуючих прав та свобод.
Таким чином, право на отримання щомісячної додаткової пенсії в розмірі 75% мінімальної пенсії за віком, передбачених ст.51 Закону №796-Х11, у позивача на час його звернення з відповідною заявою до відповідача існувало, а реалізація цього права не залежало від розміру доходів отримувача чи наявності фінансування з бюджету, а мала безумовний характер.
Відповідно до ч.3 ст. 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи» у редакції Закону України від 05.10.2006 року № 231-У встановлено, що у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, особам віднесеним до категорій 1,2,3,4 розмір щомісячної компенсації сім’ям за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового прожиткового мінімуму.
Таким чином, суд приходить до висновку про те, що дана норма свідчить, що підставою для перерахунку пенсії є встановлення нового розміру прожиткового мінімуму, і цей перерахунок здійснюється з дня встановлення цього мінімуму.
Оскільки позивачеві слід визначити пенсію, виходячи з мінімальної пенсії за віком, яка встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, то у разі збільшення розміру цього прожиткового мінімуму перерахунок пенсії позивачеві повинен проводитись, виходячи з нового розміру мінімальної пенсії за віком.
Відповідно до ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначену законом.
Як вбачається з матеріалів справи, розмір додаткової пенсії повинен становити 75 %. мінімальної пенсії за віком.
За таких обставин, суддя приходить до висновку про необхідність зобов’язання відповідача здійснити перерахунок додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров»ю у розмірі 75% мінімальної пенсії за віком, передбаченої ст. 51, 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»з урахуванням ч.3 ст. 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»та ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальообов»язкове державне пенсійне страхування»з урахуванням проведених виплат з 22 травня 2008 року та провести відповідні виплати.
Судові витрати необхідно віднести за рахунок держави.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 8-14, 71, 159, 160-163, 167, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя,-
ПОСТАНОВИВ:
Позовні вимоги ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про перерахунок додаткової пенсії задовольнити.
Визнати дії Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо відмови ОСОБА_2 в перерахунку додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров»ю у розмірі 75% мінімальної пенсії за віком, передбаченої ст. 51, 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», виходячи із розрахунку мінімальної пенсії за віком, визначеної ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування» протиправними.
Зобов»язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області здійснити ОСОБА_2 перерахунок додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров»ю у розмірі 75% мінімальної пенсії за віком, передбаченої ст. 51, 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»з урахуванням ч.3 ст. 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»та ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальообов»язкове державне пенсійне страхування»з урахуванням проведених виплат з 22 тарвня 2008 року та провести відповідні виплати.
Судові витрати необхідно віднести за рахунок держави.
Постанова підлягає негайному виконанню
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Київський районний суд м. Полтави шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний термін з дня її проголошення.
Суддя Т.В. Шаповал