УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 серпня 2006 року колегія суддів судової падати з кримінальних справ апеляційного суду Сумської області в складі:
головуючого - Безверхого О.М.,
судців - Олійника В.Б., Гончарова М.В.,
з участю прокурора - Паливоди Л.В.,
потерпілої - ОСОБА_1.,
засудженого - ОСОБА_2.,
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Суми кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_2. на вирок Ковпаківського районного суду м. Суми, від 20 червня 2006 року, яким
ОСОБА_2, народившийся ІНФОРМАЦІЯ_1 р. в АДРЕСА_1, Біжбулякського р - ну, Башкирської АРСР, мешкаючий в АДРЕСА_2, Сумського р - ну, Сумської обл., раніше не судимий,
засуджений за ст. 121 ч. 2 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 7 років.
Стягнуто з ОСОБА_2. на користь ОСОБА_1. 934,30 грн. в рахунок відшкодування матеріальної шкоди.
За вироком суду ОСОБА_2. засуджений за вчинення слідуючого.
З серпня 2002 року, близько 18 години, ОСОБА_2. прийшов до помешкання раніше йому знайомого ОСОБА_3., в кімнату № АДРЕСА_3 в м. Суми, який на підставі вироку Сумського районного суду Сумської області, від 8.05.2002 р. повинен сплатити ОСОБА_2 гроші в відшкодування завданої матеріальної та моральної шкоди.
На грунті давніх неприязних стосунків, між ОСОБА_2. та ОСОБА_3. виникла сварка, оскільки останній відмовлявся повернути гроші, вході якої ОСОБА_2. почав наносити удари ОСОБА_3. руками та ногами в різні частини тіла, у зв'язку з чим останньому були заподіяні тілесні ушкодження у вигляді розриву підшлункової залози, розриву жовчного пузиря, різаної рани в теменній області справа, рваної рани правого передпліччя, рваної рани нижньої губи, крововиливу в області передньої поверхні щоки справа, після чого залишив його побитим в коридорі житлового блоку.
В цей же день ОСОБА_3. з тілесними ушкодженнями був доставлений до лікарні, від яких 1.09.2002 р. помер.
На вирок суду від засудженого ОСОБА_2 надійшла апеляція, в якій ставиться питання про перегляд справи, оскільки він вважає, що він засуджений незаконно.
Справа № 11 - 627 Головуючий у першій інстанції - Князєв В.Б.
Категорія - 121 ч. 2 КК України Доповідач - Олійник В.Б.
ОСОБА_2. свої вимоги мотивує тим, що він застосовував до ОСОБА_3. фізичне насильство в межах необхідної оборони, оскільки той нападав на нього з ножем та сокирою.
Крім того судом не враховано, що він є інвалідом 2 групи, у зв'язку з пошкодженням ноги, у зв'язку з чим він позбавлений був можливості завдати ОСОБА_3. виявлені у нього тілесні ушкодження.
Також судом не було враховано, що смерть ОСОБА_3. наступила в результаті неналежного його лікування в медичному закладі, оскільки така наступила через місяць після ставшогося.
Заслухавши доповідь судді щодо суті вироку та поданої апеляції, думку прокурора та пояснення потерпілої про залишення вироку суду без зміни, а апеляції без задоволення, пояснення засудженого в підтримку своєї апеляції, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляція задоволенню не підлягає.
Суд, давши аналіз дослідженим у судовому засіданні доказам, обгрунтовано дійшов до висновку про винність ОСОБА_2 в скоєному і вірно кваліфікував його дії за ст. 121 ч. 2 КК України.
Колегія суддів знаходить не обгрунтованими мотиви апеляції засудженого ОСОБА_2., щодо заподіяння ним тілесних ушкоджень ОСОБА_3. в результаті його захисту від нападу останнього на нього з ножем та сокирою, оскільки такі мотиви спростовані дослідженими судом доказами по справі.
Колегія судців вважає, що суд обгрунтовано поклав в основу вироку пояснення ОСОБА_2. дані ним в ході досудового слідства в якості підозрюваного та обвинуваченого, оскільки такі пояснення знаходяться в логічному взаємозв'язку з іншими доказами по справі, які були досліджені судом.
Так, в ході відтворення обстановки та обставин події, ОСОБА_2. показував коли, де і яким чином він спричиняв потерпілому ОСОБА_3. тілесні ушкодження.
Мотиви апеляції засудженого ОСОБА_2 про те, що дані пояснення він вимушений був давати під впливом працівників органу досудового слідства, колегія суддів знаходить необгрунтованими.
Так, з постанови про відмову в порушенні кримінальної справи ( а. с. 235 ) судом було встановлено, що за наслідками перевірки заяви ОСОБА_2 про застосування відносно нього незаконних методів слідства, було відмовлено в порушенні кримінальної справи.
Вказана постанова ОСОБА_2. в установленому законом порядку оскаржена не була, що давало суду підстави покласти в основу вироку пояснення ОСОБА_2., дані ним в ході досудового слідства, про обставини заподіяння ним тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_3., так як на час розгляду справи судом мала законну силу.
Крім того вказані пояснення ОСОБА_2. знайшли своє підтвердження і при дослідженні судом і інших доказів.
Так, з пояснень свідка ОСОБА_4. судом було встановлено, що вона була понятого при відтворенні обстановки та обставин події, з участю ОСОБА_2, який в ході відтворення вказував коли, де і яким чином він завдавав потерпілому ОСОБА_3. тілесних ушкоджень.
З пояснень свідків ОСОБА_5., ОСОБА_6. та ОСОБА_7. судом було встановлено, що потерпілий ОСОБА_3. під час його лікування вказував їм, що його побив ОСОБА_2. за те, що він не сплачував йому кошти, які були стягнуті за вироком суду.
Колегія суддів критично відноситься до мотивів апеляції засудженого ОСОБА_2. про те, що він спричинив потерпілому ОСОБА_3. тілесні ушкодження в ході захисту від нападу на нього останнього з ножем та сокирою, оскільки такі мотиви були спростовані самим ОСОБА_2. в ході судового слідства.
Так, ОСОБА_2 пояснював суду, що він прийшов до ОСОБА_3. з метою витребувати у нього кошти, які були стягнуті на його користь за вироком суду, внаслідок чого між ними виникла сварка, в ході якої останній погрожував йому ножем і, після чого він наніс йому удари в щелепу. А після того, як ОСОБА_3. став погрожувати йому сокирою, він вибіг з помешкання останнього, щоб попередити про це свою дружину та доньку, а потім повернувся до помешкання ОСОБА_3. і, оскільки вхідні двері були зачинені, то він став бити по дверям.
Колегія суддів вважає, що вже за таких обставин, у ОСОБА_2. не виникало права на оборону від дій ОСОБА_3., оскільки останній не здійснював ніякого нападу на нього.
Також колегія судців критично відноситься і до мотивів апеляції про те, що ОСОБА_2., за наявності у нього фізичних вад ніг, не міг завдати потерпілому ОСОБА_3. тілесних ушкоджень ногами.
Так, з висновку судово - медичної експертизи ( а. с . 280 - 281 ), судом було встановлено, що враховуючи функціональний стан правого колінного суглобу ОСОБА_2., є підстави вважати, що при згинанні колінного суглобу можливо нанесення ударів в область живота ОСОБА_3. з послідуючим спричиненням останньому тяжких тілесних ушкоджень, що не протирічить даним, що викладені в протоколі відтворення обстановки та обставин події з участю ОСОБА_2.
Не заслуговують на увагу і мотиви апеляції засудженого ОСОБА_2. про те, що смерть потерпілого ОСОБА_3. наступила в результаті неналежного його лікування.
Так, судом було встановлено, що після ставшогося, потерпілий ОСОБА_3. був направлений своєчасно до лікувального закладу де йому надавалась медична допомога, але в результаті завданих йому тілесних ушкоджень та ускладнень при лікуванні, викликаних загальним станом його здоров'я, наступила його смерть.
Таким чином в ході судового розгляду справи вина ОСОБА_2 в заподіянні потерпілому ОСОБА_3. тяжких тілесних ушкоджень, що потягли за собою смерть останнього, доведена достатньо повно, у зв'язку з чим у колегії суддів відсутні підстави вважати вирок суду незаконним і таким, що належить до скасування.
При призначенні ОСОБА_2 покарання судом було враховано ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, його особа та обставини, що обтяжують та пом'якшують покарання, в тому числі і незадовільний стан його здоров'я та наявність у нього на утримування неповнолітньої доньки.
Вказані обставини давали суду підстави дійти до висновку про необхідність призначення ОСОБА_2 покарання в мінімальному розмірі санкції ст. 121 ч. 2 КК України, у зв'язку з чим у колегії суддів відсутні підстави для пом'якшення призначеного йому покарання.
Керуючись ст. ст. 366; 377 КПК України, колегія суддів
УХВАЛИЛА:
Вирок Ковпаківського районного суду м. Суми, від 20 червня 2006 року, відносно ОСОБА_2, - залишити без зміни, а апеляцію засудженого ОСОБА_2., - без задоволення.