.

 Справа № 2-195/11 р.                                      

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 лютого   2011 року. Карлівський районний суд Полтавської області в складі:                              головуючого-судді                                                 Жмурко П.Я.          

секретаря                                                             Шаршонь Т.М.

за участю позивача                                       ОСОБА_1                                                                  

    розглянувши у відкритому судовому засіданні, в стадії попереднього розгляду, в м. Карлівці цивільну справу за позовом  ОСОБА_1 до Карлівської міської ради Полтавської області, третя особа на стороні відповідача –Карлівська державна нотаріальна контора, про визнання права власності в порядку спадкування за законом ,-

                                                  В С Т А Н О В И В :

Позивач звернулася до суду з позовом до Карлівської міської ради і просить суд   визнати, що за життя померлому ОСОБА_2 належав житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що знаходяться за адресою АДРЕСА_1 та визнати за нею право власності на вказаний будинок в порядку спадкування за законом після померлого.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер її батько ОСОБА_2 Після його смерті відкрилась спадщина на будинок розташований в  АДРЕСА_1. Дружина померлого - ОСОБА_3 та дочка - ОСОБА_4 у визначений законом строк подали до Карлівської держнотконтори заяви про відмову від прийняття спадщини на її користь. Проте у видачі свідоцтва про право на спадщину їй було відмовлено у зв'язку з тим, що ОСОБА_2 при житті не встиг отримати свідоцтво про право власності на спадковий будинок. Оскільки вона не може оформити спадкове майно в позасудовому порядку –вона звернулася до суду з позовом.

В судовому засіданні позивач підтримує позовні вимоги з підстав вказаних в позовній заяві і просить суд задовольнити позов у повному обсязі.                    

Від відповідача надійшла заява в якій вони просять суд справу розглядати без їхньої участі і зазначають, що не заперечують проти задоволення позову.

Від третьої особи надійшла заява в якій вони зазначають, що не заперечують проти задоволення позову і просять суд справу розглядати без їх участі.

Відповідно до ч.4 ст.130 ЦПК України при визнанні позову ухвалюється судове рішення в порядку, встановленому ст.174 цього ж Кодексу. Згідно з ч.4 ст.174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову в ході попереднього судового засідання.

Заслухавши пояснення позивача та дослідивши матеріали справи суд вважає, що позов обґрунтований і підлягає задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.

В технічному паспорті виготовленому станом на 02.12.2010 р. на садибний житловий будинок, розташований по АДРЕСА_1, власником будинку вказаний ОСОБА_2 (а.с. 13) При цьому свідоцтво про право власності на житловий будинок відсутнє. Згідно довідки виданої Карлівським районним відділом Полтавської регіональної філії ДП «Центр ДЗК»від 30.12.2010 р. в базі даних автоматизованої системи ведення ДЗК відсутні дані щодо ОСОБА_2, про реєстрацію правовстановлюючих документів, що посвідчують його право власності на земельну ділянку, розташовану на території АДРЕСА_1. (а.с. 10) Тобто відсутній правовстановлюючий документ, який підтверджує, що вказаний вище будинок належав ОСОБА_2 Отримати таке свідоцтво на даний час не можливо, оскільки власник будинку помер, про що свідчить свідоцтво про смерть НОМЕР_1. (а.с. 6)

В судовому засіданні було встановлено, що позивач постійно проживав в будинку розташованому по АДРЕСА_1 Полтавської області. З матеріалів справи вбачається, що сторони не заперечують того факту, що вказаний будинок належав йому на праві власності. Проте оформити своє право у встановленому законом порядку, за життя, ОСОБА_2 не встиг.

Відповідно до ст. 328  ЦК України право власності може бути визнане  судом.

Тому суд вважає за можливе визнати, що за життя померлому ОСОБА_2 належав житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що знаходяться за адресою АДРЕСА_1.

Як уже було встановлено в судовому засіданні ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 помер, про що свідчить свідоцтво про смерть НОМЕР_1. (а.с. 6)

По своїй смерті ОСОБА_2 заповіту не залишив.

Відповідно до ст. 1223 ЦК України у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

В судовому засіданні було встановлено, що після смерті ОСОБА_2 право на спадкування за законом отримали його дружина та дві його дочки, як спадкоємиці першої черги.

Відповідно до ст. 1273 ЦК України спадкоємець за заповітом або за законом може відмовитися від прийняття спадщини протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу. Заява про відмову від прийняття спадщини подається нотаріусу за місцем відкриття спадщини.

Відповідно до ст. 1274 ЦК України спадкоємець за законом має право відмовитися від прийняття спадщини на користь будь-кого із спадкоємців за законом незалежно від черги.

З листа Карлівської Державної нотаріальної контори за вих.№66/01-16 від 01.02.2011 р. вбачається, що ОСОБА_3 (дружина померлого) та ОСОБА_4 (донька померлого) у визначений законом строк подали заяви про відмову від прийняття спадщини після померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2, на користь ОСОБА_1 (а.с. 9)

Інших спадкоємців першої черги, після смерті ОСОБА_2 немає, а тому позивач є єдиною спадкоємицею майна померлого ОСОБА_2

Житловий будинок, розташований по АДРЕСА_1 Полтавської області входить до складу спадкового майна, оскільки за життя він належав померлому на праві власності.

Оформити право власності на спадкове майно в позасудовому порядку ОСОБА_1 не може, оскільки як уже було встановлено в судовому засіданні вона не має правовстановлюючого документа, який би підтверджував, що ОСОБА_2 дійсно належав спадковий будинок, а відповідно до п. 216 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України №20/5, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 03.03.2004 року, відповідно до якого видача свідоцтва про право на спадщину на майно, яке підлягає реєстрації, провадиться нотаріусом після подання правовстановлюючих документів про належність цього майна спадкодавцеві.

Оскільки ОСОБА_1  є єдиною спадкоємицею за законом після смерті ОСОБА_2 і має право на спадкове майно, то суд вважає за можливе визнати за нею право власності на житловий будинок, розташований по АДРЕСА_1 Полтавської області.

Керуючись п. 216 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України №20/5, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 03.03.2004 року , ст. ст. 120, 121, 123 ЦК Української РСР (в редакції від 18.07.1963 р.), ст. ст. 328, 1223, 1261, 1268, 1270, 1273, 1274 ЦК України, ст.ст. 57, 60, 212-215 ЦПК України, суд ,-          

                                                                                                                                                                             ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Карлівської міської ради Полтавської області, третя особа на стороні відповідача –Карлівська державна нотаріальна контора, про визнання права власності в порядку спадкування за законом задовольнити повністю.          

Визнати, що померлому ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2, за життя, на праві власності належав житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, розташований по АДРЕСА_1 Полтавської області.

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, в порядку спадкування за законом, після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2, право власності на житловий будинок із господарськими будівлями та спорудами, розташований по АДРЕСА_1 Полтавської області.                                                  Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення.                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                      Суддя                                                               Жмурко П.Я.