УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
2006 року серпня 15 дня колегія суддів судової палати з кримінальних справ апеляційного суду Сумської області в складі:
головуючого: Безверхого О.М . суддів: Демченка М.О. Прокопенка О.М. з участю прокурора : Паливоди Л.В. адвоката: ОСОБА_1. засудженої :ОСОБА_2.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Суми кримінальну справу за апеляціями засудженої ОСОБА_2. і прокурора, яка приймала участь під час розгляду справи судом першої інстанції Сухоставець О.О. на вирок Ковпаківського районного суду м. Сум від 13 червня 2006 року яким:
ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження не судима засуджена за ч.1 ст. 190 КК України на два роки обмеження волі. Згідно ст.75 КК України засуджена звільнена від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на один рік.
За ст.ст. 27 ч.4 ч.2 ст.369 КК України виправдана в зв'язку з відсутністю в її діях складу злочину. Доля речових доказів вирішена в порядку вимог ст. 81 КПК України.
За вироком суду ОСОБА_2. визнана винною і засуджена за те, що вона працюючи на посаді головного спеціаліста управління у справах захисту прав споживачів Сумської міської ради, під час перевірки торговельного місця на центральному ринку в м. Суми, що належить приватному підприємцю ОСОБА_3., виявила порушення умов зберігання кондитерських виробів і їх продаж. 28.10.2006 вона склала протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_3. за вчинення нею правопорушення передбаченого ст. 159 КУпАП. Під час розмови ОСОБА_2. ввела ОСОБА_3. в оману тим, що як працівник управління може вплинути на рішення адміністративної комісії стосовно розміру штрафу, та позбавлення її права на зайняття підприємницькою діяльністю за певну винагороду, при цьому достовірно знаючи про те, що фактично за своїми посадовими обов'язками вона не входила до адміністративної комісії, і не мала можливості впливати на її рішення.
ОСОБА_3. на підставі довірчих відносин погодилась на пропозицію ОСОБА_2. і 04.11.2005 року на території центрального ринку в м. Суми по вул.
Справа № 11 -628 Головуючий у першій інстанції -Л.М.Опімах
Категорія ч. 1 ст. 190 КК України Доповідач - Демченко М.О.
Засумській, 2 будучи впевненою, що ОСОБА_2. посприяє в позитивному вирішенні адміністративної справи, передала останній гроші в сумі 1000 грн.
На вирок суду прокурор, яка приймала участь під час розгляду справи в суді першої інстанції Сухоставець О.О. подала апеляцію, в якій вважає, що суд безпідставно зменшив об'єм обвинувачення перекваліфікувавши дії засудженої з ч.2 ст. 190 на ч.1 ст. 190 КК України і безпідставно виправдавши її за вчинення злочину передбаченого ч.4 ст.27, 369 ч.2 КК України. Прокурор вважає, що вина засудженої у вчиненні злочинів за обставин зазначених в обвинувальному висновку повністю доведена, а тому просить вирок суду скасувати, як незаконний в зв'язку з неправильним застосуванням кримінального закону.
Засуджена ОСОБА_2. в апеляції ставить питання про закриття кримінальної справи. Вимоги вона мотивує тим, що досудове слідство проведено однобоко і неповно що, потягло за собою незаконно прийняття рішення судом, що стосується визнання її винною у вчиненні злочину за обставин зазначених у вироку.
Заслухавши доповідь судді, прокурора ПаливодуЛ.В. яка підтримала апеляцію прокурора, засуджену ОСОБА_2. адвоката ОСОБА_1. які підтримали апеляцію засудженої, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи викладені в апеляції, колегія суддів не знаходить законних підстав до задоволення апеляцій.
Суд першої інстанції повно, всебічно і об'єктивно в судовому засіданні дослідив зібрані органом досудового слідства докази, дав їм належну оцінку і вірно прийшов до висновку про визнання вини засудженої у вчиненні злочину за обставин зазначених у вироку і вірно кваліфікував її дії за ч.1 ст. 190 КК України .
Посилання засудженої ОСОБА_2. в апеляції на те, що вина її у вчиненні злочину не доведена, колегія суддів визнає безпідставними. При цьому звертає увагу на те, що суд цілком обґрунтовано поклав в основу вироку і мотивував прийняте рішення що до кваліфікації дії засудженої і підтвердження факту вчинення нею злочину за обставин, які суд визнав доведеними, пояснення потерпілої ОСОБА_3., які вона давала протягом всього часу досудового слідства і підтвердила в судовому засіданні. Так як вони об'єктивно стверджуються іншими доказами по справі а саме: протоколами очних ставок між засудженою і потерпілою ( а.с. 135 - 139), протоколом вилучення і огляду грошових коштів у засудженої ( а.с.22), поясненнями свідка ОСОБА_4. (а.с 118).
Що стосується незгоди прокурора Сухоставець О.О., яка приймала участь під час розгляду справи судом першої інстанції в апеляції що до зменшення обвинувачення судом за ст. 190 КК України і виправданням засудженої за обвинуваченням у вчиненні злочину передбаченого ст.27 ч.4 ,369 ч.2 КК України колегія суддів визнає їх необгрунтованими. Суд дослідивши всі докази по справі, які були надані органом досудового слідства, при винесенні вироку навів переконливі мотиви що були підставою до зменшення обвинувачення засудженій за ст. 190 КК України. При цьому суд вказав, що обвинувачення про вчинення нею злочину передбаченого ч.2 ст. 190 КК України за кваліфікуючою ознакою повторно, засудженій було пред'явлене лише на підставі пояснень потерпілої ОСОБА_5. При цьому у суда об'єктивно виник сумнів чому потерпіла звернулась з заявою про неправомірні дії ОСОБА_2. до правоохоронних органів після тривалого часу з дня вчинення нею цих дій. Крім пояснень потерпілої ОСОБА_5., проти яких, як
під час досудового слідства, так і в суді заперечувала засуджена, інші докази, які б їх підтверджували , органи досудового слідства не надали. А тому суд вичерпавши всі передбачені законом можливості що до перевірки доказів, діючи у відповідності до вимог ст. 327 КПК України згідно якої визначено, що обвинувальний вирок не може ґрунтуватись на припущеннях, прийняв обгрунтоване і законне рішення що до виключення із обвинувачення епізоду про незаконне заволодіння грошима ОСОБА_5 і цим самим зменшенням обвинувачення і перекваліфікацією її дії на ч.1 ст. 190 КК України.
Провівши судове слідство по справі і визначивши направленість умислу протиправних дій засудженої при заволодінні грошима потерпілої, суд прийшов до висновку що він був направлений лише на незаконне заволодіння чужого майна шляхом шахрайства. Суд не знайшов доказів того що в її діях містяться ознаки злочину передбаченого ч.4 ст.27, ч.2 ст.369 КК України . Виходячи з цього навівши у вироку мотиви, суд прийняв законне рішення що до виправдання засудженої за вчинення цього злочину пославшись при цьому на те, що спрямованість умислу підбурювача до дачі хабара мусить співпадати з умислом виконавця-хабародавця. А такі обставини не знайшли свого підтвердження під час судового слідства і не були добуті під час досудового слідства. На основі вищевикладеного колегія суддів визнає апеляції засудженої ОСОБА_2. і прокурора Сухоставець О.О., яка приймала участь під час розгляду справи судом першої інстанції, не обґрунтованими і не знаходить законних підстав до їх задоволення.
Що стосується призначеного судом покарання засудженій у вигляді обмеження волі на визначений у вироку строк з застосуванням вимог ст. 75 КК України , то вона відповідає вимогам ст.65 КК України . При цьому судом було враховано ступінь тяжкості вчиненого злочину, його наслідки і характер, а також дані що характеризують особу засудженої і воно є необхідним і достатнім для виправленні особи та попередження нових злочинів.
Керуючись ст.ст. 362, 366, 377 КПК України колегія суддів,-
УХВАЛИЛА:
Вирок Ковпаківського районного суду м. Сум від 13 червня2006 року відносно ОСОБА_2 залишити без зміни, а її апеляцію і апеляцію прокурора, яка приймала участь під час розгляду справи судом першої інстанції Сухоставець О.О. - без задоволення.