.

 Справа № 2-127/11 р.                                      

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 березня 2011 року. Карлівський районний суд Полтавської області в складі:                              головуючого-судді                                                 Жмурко П.Я.          

секретаря                                                             Шаршонь Т.М.

за участю позивачів                                      ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3                                                                  

    розглянувши у відкритому судовому засіданні в стадії попереднього розгляду в м. Карлівці цивільну справу за позовом  ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 до Варварівської сільської ради Карлівського району Полтавської області про визнання права власності на будинок з господарсько-побутовими будівлями і спорудами ,-

                                                  В С Т А Н О В И В :

Позивачі звернулися до суду з позовом до Варварівської сільської ради і просять суд  визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3 року народження, право власності на житловий будинок з господарсько-побутовими будівлями та спорудами, розташований в АДРЕСА_1, в тому числі на 1/4 частину будинковолодіння, що належить ОСОБА_3, 1/4 частину, що належить ОСОБА_2 та 1/4 частину, в порядку спадкування за законом, після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_4.

Свої позовні вимоги позивачі обґрунтовують тим, що ОСОБА_1 перебувала у шлюбі з ОСОБА_4 з 22.01.1983 р. Вони проживали в будинку АДРЕСА_1, який станом на 01.07.1990 року, згідно запису в погосподарській книзі, віднесено до типу колгоспного двору. Членами колгоспного двору були: ОСОБА_4- голова двору; ОСОБА_1- дружина; ОСОБА_2-син; ОСОБА_3- дочка. ІНФОРМАЦІЯ_1 року помер ОСОБА_4. ОСОБА_1 є спадкоємцем першої черги. Вона проживала з чоловіком на день його смерті і продовжує постійно проживати в спадковому будинку, доглядає за ним і вважається такою, що прийняла спадщину, так як фактично вступила в управління спадковим майном. ОСОБА_4 не складав заповіту. Ніхто із спадкоємців не звертався до Карлівської держнотконтори з заявами про прийняття спадщини після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_4 Таким чином ОСОБА_1  є єдиною спадкоємицею майна померлого за законом. До складу спадкового майна входить і частка у будинку, що був власністю колишнього колгоспного двору. Державний нотаріус за місцем відкриття спадщини не має змоги переоформити спадщину та видати спадкоємцю свідоцтво про право на спадщину за законом по причині відсутності правовстановлюючих документів на будинковолодіння з визначенням часток кожного співвласника. Інші члени колишнього колгоспного двору ОСОБА_2 та ОСОБА_3 (ОСОБА_3) добровільно відмовляються від своїх прав на Ѕ (1/4 частки належить кожному з них) частку будинку з господарсько-побутовими будівлями та спорудами на користь своєї матері - ОСОБА_1 Тому позивачі звернулися до суду з позовом.

В судовому засіданні позивачі підтримують позовні вимоги з підстав вказаних в позовній заяві і просять суд задовольнити позов у повному обсязі.                    

Від відповідача надійшла заява в якій вони просять суд справу розглядати без їхньої участі і зазначають, що не заперечують проти задоволення позову.

Відповідно до ч.4 ст.130 ЦПК України при визнанні позову ухвалюється судове рішення в порядку, встановленому ст.174 цього ж Кодексу. Відповідно до ч.4 ст.174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову в ході попереднього судового засідання.

Заслухавши пояснення позивачів та дослідивши матеріали справи суд вважає, що позов обґрунтований і підлягає задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.

Згідно довідки №461 від 07.09.2010 р. домоволодіння розташоване в АДРЕСА_1 відносилося до колгоспного двору членами якого були ОСОБА_4- голова двору; ОСОБА_1- дружина; ОСОБА_2-син; ОСОБА_3- дочка. (а.с. 18)

Відповідно до ст. 120 ЦК Української РСР (в редакції від 18.07.1963 р.) майно колгоспного двору належить його членам на праві сумісної власності.

Відповідно до ст. 121 ЦК Української РСР (в редакції від 18.07.1963 р.) володіння, користування і розпорядження майном колгоспного двору здійснюється за згодою всіх членів двору.

Відповідно до ст. 123 ЦК Української РСР (в редакції від 18.07.1963 р.) розмір частки члена двору встановлюється виходячи з рівності часток усіх членів двору, включаючи неповнолітніх і непрацездатних.

Таким чином ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 та померлому ОСОБА_4, як членам колишнього колгоспного двору належало по 1/4 частині домоволодіння розташованого в АДРЕСА_1.

В судововму засіданні встановлено, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 відмовилися від своїх часток у майні колишнього колгоспного двору на користь ОСОБА_1

А тому суд, на підставі ст. 121 ЦК Української РСР, вважає за можливе прийняти від ОСОБА_2 та ОСОБА_3 відмову від своїх прав на 1/4 частину домоволодіння, кожного, розташованого в АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_1

Зі свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 вбачається, що ІНФОРМАЦІЯ_1 р. помер ОСОБА_4 (а.с. 5)

В судовому засіданні було встановлено, що по своїй смерті ОСОБА_4 не залишив заповіту, а тому право на спадкування відповідно до ст. 1223 ЦК України,  одержали  особи,  визначені  у статтях 1261-1265 ЦК Кодексу.

Відповідно до ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, той з подружжя, який його пережив та батьки.

Відповідно до ст. 1272 ЦК України якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.

В судовому засіданні встановлено, що діти спадкодавця від прийняття спадщини відмовилися, про що свідчить заява ОСОБА_6 подана нею до Карлівської держнотконтори (а.с. 19-20). ОСОБА_2 жодних заяв до Карлівської держнотконтори не подавав, на час відкриття спадщини разом зі спадкодавцем не проживав, а тому вважається таким, що не прийняв спадщину.

ОСОБА_1 звернулася до Карлівської держнотконтори з метою оформити свідоцтво про право на спадщину за законом, як єдина спадкоємиця майна померлого ОСОБА_4, проте у видачі свідоцтва про право на спадщину їй було відмовлено на підставі п. 216 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України №20/5, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 03.03.2004 року, видача свідоцтва про право на спадщину на майно, яке підлягає реєстрації, провадиться нотаріусом після подання правовстановлюючих документів про належність цього майна спадкодавцеві. ОСОБА_1 не має правовстановлюючого документа в якому визначені частки у майні, що є спільною сумісною власністю, а саме у спадковому будинку. На даний час визначити частки співвласників та отримати свідоцтво про право власності на спадковий будинок ОСОБА_1 не має можливості, оскільки один із співвласників помер.

Оскільки вирішити дане питання в позасудовому порядку ОСОБА_1 не може, то суд вважає за можливе визнати за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться в АДРЕСА_1.

Керуючись п. 216 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України №20/5, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 03.03.2004 року , ст. ст. 120, 121, 123 ЦК Української РСР (в редакції від 18.07.1963 р.), ст. ст. 376, 1223, 1261, 1272, 1270 ЦК України, ст.ст. 57, 60, 130, 174-175, 212-215 ЦПК України, суд ,-          

                                                                                                                                                                          ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 до Варварівської сільської ради Карлівського району Полтавської області про визнання права власності на будинок з господарсько-побутовими будівлями і спорудами задовольнити повністю.          

Прийняти від ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 року народження, відмову від своїх прав на 1/4 частину будинковолодіння розташованого в АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3 року народження.

Прийняти від ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4 року народження, відмову від своїх прав на 1/4 частину будинковолодіння розташованого в АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3 року народження.

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3 року народження, право власності на житловий будинок з господарсько-побутовими будівлями та спорудами, розташований в АДРЕСА_1, в тому числі на 1/4 частину будинковолодіння, що належить ОСОБА_3, 1/4 частину будинковолодіння, що належить ОСОБА_2 та 1/4 частину будинковолодіння, в порядку спадкування за законом, після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_4.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення.      

                    Суддя                                                           Жмурко П.Я.