Справа №22-ц-1247 2006р. Головуючий у 1-й інстанції ХитровБ.В.
Категорія 21 Суддя-доповідач Сибільова Л.О.
УХВАЛА іменем України
17 серпня 2006 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Сумської області в складі:
головуючого - Маслова В.О.
суддів - Сибільової Л.О., Білецького О.М.
з участю секретаря судового засідання - Чуприни В.І.
та осіб, які беруть участь у справі - позивача ОСОБА_1., його представника ОСОБА_2., представника відповідача - відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Суми - Сергієнка В.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду цивільну справу за апеляційною скаргою відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Суми на рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 29 червня 2006 року у справі за позовом ОСОБА_1 до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Суми (далі - відповідач), треті особи: відкрите акціонерне товариство «Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання ім. М.В. Фрунзе», дочірнє підприємство «Завод обважнених бурильних та ведучих труб» ВАТ «Сумське МНВО ім. М.В.Фрунзе»- про відшкодування моральної шкоди, -
ВСТАНОВИЛА:
Зазначеним рішенням позовні вимоги ОСОБА_1. задоволені частково, стягнуто з відповідача на його користь 3500 грн. на відшкодування моральної шкоди.
В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати рішення суду та відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на неповне з'ясування судом наявності підстав для відшкодування моральної шкоди, недостатню оцінку судом характеру і обсягу моральних та фізичних страждань позивача, недостатнє обґрунтування розміру відшкодування, неврахування вини позивача у настанні страхового випадку, на зупинення Законом України «Про державний бюджет України на 2006 рік» дії норм Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві....» в частині відшкодування моральної шкоди застрахованим і членам їх сімей.
Вислухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника апелянта, який підтримав скаргу з мотивів, в ній викладених, позивача та його представника, які заперечують проти скарги та вважають рішення суду вірним, дослідивши матеріали справи, перевіривши рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав.
Судом першої інстанції вірно встановлено, що позивач з 20 серпня 1979 року по 01 червня 2000 року перебував в трудових відносинах з Сумським МНВО ім. М.В. Фрунзе, а з 01 червня 2000 року по 09 лютого 2004 року - з його дочірнім підприємством «Завод обважнених бурильних та ведучих труб», працюючи ІНФОРМАЦІЯ_1, та за час роботи отримав професійне захворювання у вигляді силікозу, емфіземи легенів, нейросенсорної туговухості.
Висновком МСЕК від 20 лютого 2004 року ОСОБА_1. встановлено 40% втрати професійної працездатності.
Суд дав вірну оцінку зібраним у справі доказам, а доводи апелянта з приводу того, що саме професійне захворювання не констатує факт спричинення моральної шкоди, не заслуговують на увагу, оскільки відсутність медичних показників моральної шкоди не свідчить про відсутність самої моральної шкоди, заподіяння якої зазначеними захворюваннями є очевидним. Позивач надав суду докази, які свідчать про його фізичні та душевні страждання у зв'язку з отриманими професійними захворюваннями.
Колегія суддів не може погодитись і з доводами апелянта щодо недостатньої оцінки судом стану здоров'я позивача, характеру його страждань, оскільки у висновках суду є обґрунтування мотивів щодо визначення розміру відшкодування в сумі 3500 грн. Судом врахована глибина фізичних та моральних страждань, погіршення його здібностей та позбавлення можливості в реалізації певних намірів та бажань, інші негативні наслідки, що настали в результаті зниження професійної працездатності.
Таким чином, суд першої інстанції повно та всебічно з'ясував обставини справи, вірно визначився в спірних правовідносинах і визначив розмір відшкодування з дотриманням принципів розумності та справедливості, а тому відсутні правові підстави для скасування чи зміни судового рішення.
Посилання апелянта на Закон України «Про державний бюджет України на 2006 рік», яким зупинено дію деяких статей Закону «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві....», зокрема, в частині відшкодування моральної шкоди застрахованим і членам їх сімей, колегія суддів не може взяти до уваги, оскільки цей Закон набрав чинності з 01 січня 2006 року і не має зворотної сили, а всі події, в тому числі і встановлення позивачу стійкої втрати працездатності, стались у 2004 році, тобто ще до набрання чинності цим Законом.
Керуючись ст.ст. 303, 307 ч.1 п.1, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Суми відхилити, а рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 29 червня 2006 року в даній справі залишити без зміни.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня її набрання нею законної сили.