Справа № 2-о-6/2011 р.

Р І Ш Е Н Н Я

                  І М Е Н Е М     У К Р А Ї Н И

01 березня 2011 р.                                 Ренійський районний суд Одеської області

у складі: - головуючого судді Дудник В.І.;

               - народних засідателів Колініченко Н.С., Поскробишевій С.С.,

               - при секретарі Пройка С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Рені справу за заявою ОСОБА_1 про оголошення померлим ОСОБА_2 (зацікавлені особи –Відділ реєстрації актів цивільного стану Ренійського районного управління юстиції Одеської області, Ренійська міська рада Одеської області), -

В С Т А Н О В И В:

               Заявник ОСОБА_1 звернулася із заявою до суду та просить оголосити померлим ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 У судовому засіданні заявник пояснила, що вона з ОСОБА_2 перебувала в незареєстрованому шлюбі з 1980 р. Спільних дітей не мали. У зв’язку з скрутним матеріальним становищем, чоловік поїхав на заробітки до Якутії. На початку жовтня 1995 р. вона від чоловіка отримала лист, в якому він сповістив її про те, що закінчується сезон та він приїздить додому. Через тиждень після отримання листа, отримала телеграму з смт Усть Нєра (Якутія, Російська Федерація), зі змісту якої вона зрозуміла, про смерть чоловіка. Одразу замовила телефонні переговори з смт Усть Нєра (Якутія, Російська Федерація). Розмовляла з чоловіком, який назвався ОСОБА_3, та який надіслав їй телеграму. Володимир пояснив, їй, що він є бригадиром бригади, в якій працював її чоловік, і що він вночі помер з невідомих причин. Вона з ОСОБА_3 домовилась про те, що чоловіка поховають у смт Усть Нєра (Якутія, Російська Федерація), що приїхати на похорон вона не зможе, у зв’язку з скрутним матеріальним становищем. Причина смерті чоловіка їй не відома, зі слів ОСОБА_3 повинен був робитися розтин. Через деякий час, вона неодноразово намагалася отримати довідку про смерть, замовила телефонні переговори із смт Усть Нєра (Якутія, Російська Федерація), однак безрезультатно. У період часу, коли чоловік знаходився на заробітках, він жодного разу не надсилав ніякої матеріальної допомоги, оскільки, як він сам говорив про те, що не мав роботи. З родичів ОСОБА_2 їй відомо тільки про брата, який мешкав в Казахстані, а щодо його матері їй нічого не відомо.                        

Представник зацікавленої особи –Ренійської міської ради, у судове засідання не з’явився, проти задоволення заяви заявниці не заперечував, просив розглянути справу у його відсутності, про що надав відповідну заяву.

Представник зацікавленої особи - Відділу РАЦС Ренійського районного управління юстиції Одеської області, також у судове засідання не з’явився, про причину неявки суд не повідомив, заперечень та додаткових заяв не надав.

Судом в ході судового розгляду справи встановлено, що заявник ОСОБА_1 з громадянином ОСОБА_2 - ІНФОРМАЦІЯ_1, перебувала у фактичних шлюбних стосунках з 1980 р. Жили однією сім’єю за адресою заявника - в АДРЕСА_1. За вказаною адресою ОСОБА_2 був зареєстрований з 22.01.1992 р., про що свідчить відмітка в домовій книзі для прописки громадян, які мешкають в будинку АДРЕСА_1 Спільних дітей не мали. У лютому 1992 р. ОСОБА_2 з метою заробітку виїхав до Якутії, Російська Федерація. Після від’їзду ОСОБА_2 до Якутії, він декілька разів дзвонив заявнику та розповідав, що працює на видобутку золота. 20.10.1995 р. на адресу заявника надійшла телеграма з смт Усть Нєра (Якутія, Російська Федерація) про смерть ОСОБА_2 На похорон ОСОБА_2 заявник не поїхала, у зв’язку з скрутним матеріальним становищем. За існуючими даними, ОСОБА_2 похований у смт Усть Нєра (Якутія, Російська Федерація). З 1995 р. по теперішній час більше ніяких відомостей щодо перебування ОСОБА_2, не надходило.

На теперішній час, у заявника виникла необхідність в отриманні державного акту на земельну ділянку виділеної для будівництва і обслуговування житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1. В даному випадку,  ОСОБА_2 й досі зареєстрований за вказаною адресою, що створює певні труднощі у вирішенні вказаного питання у відповідності з діючим законодавством.   

          За таких обставин, заявник звернулася із відповідною заявою до суду та просить оголосити померлим ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1  

Заслухавши пояснення заявника, її представника, показання свідків ОСОБА_3, ОСОБА_4, вивчивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що заявлені вимоги обґрунтовані, знайшли своє підтвердження у судовому засіданні та підлягають задоволенню.

Про факт смерті ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, свідчить телеграма, яка була адресована на ім’я ОСОБА_1 з смт Усть Нєра (Якутія, Російська Федерація), із яким вона на той час перебувала у фактичних шлюбних стосунках, і яка була відома для роботодавця, як єдина родичка ОСОБА_2 У зв’язку з тим, що ОСОБА_2 та заявник перебували у громадському шлюбі, жили однією сім’єю як чоловік та дружина, ОСОБА_2 був зареєстрований за адресою заявника, про що є відмітка у в домовій книзі для прописки громадян, які мешкають в будинку АДРЕСА_1 Цей факт є підтвердженням того, що ОСОБА_2 був зареєстрований як член сім’ї.            

Як пояснили свідки ОСОБА_3 та ОСОБА_4, які мешкають по сусідству з ОСОБА_1, ОСОБА_2 мешкав за однією адресою разом з ОСОБА_1, як її чоловік. Знали їх як чоловіка та дружину з 1982 р.н., тобто з моменту заселення в свій будинок, який розташований по сусідству з будинком ОСОБА_1 Про те, чи був зареєстрований шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1, їм не відомо. Про те, що вони перебували у громадянському шлюбі свідкам стало відомо вже після того, як ОСОБА_1 отримала телеграму про смерть ОСОБА_2 Як сусід, ОСОБА_2 завжди допомагав їм. У 1992 р. на весіллі сина ОСОБА_3 та ОСОБА_4, ОСОБА_2 сам їм говорив про те, що збирається поїхати на заробітки, і що це буде в останній раз, однак після від’їзду не повернувся. Після отримання телеграми про смерть  ОСОБА_2, ОСОБА_1 виконала необхідні обряди поминання покійного. Після цього, ОСОБА_2 вони жодного разу не бачили та про нього нічого не чули. Щодо родичів ОСОБА_2, їм також нічого не відомо.        

Згідно до ст. 234 ЦПК України окреме провадження –це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав. Суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення. Відповідно до ст. 256 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення фактів, у тому числі про смерть особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті.

Вирішити вищевказане питання у позасудовому порядку неможливо, у зв’язку із тим, що після смерті ОСОБА_2 з невідомих заявнику причин їй не було відправлено свідоцтво про смерть. Звернення заявника до суду з вимогою про оголошення померлим ОСОБА_2, є законним і відповідає вимогам цивільно-процесуального законодавства України. З урахуванням вищенаведеного, суд приходить до висновку, що вимоги заявника підлягають задоволенню, а факт –встановленню, оскільки він має юридичне значення, тобто від нього залежить право на одержання державного акту на земельну ділянку, а чинним законодавством не передбачено іншого порядку вирішення цього спору.

Керуючись ст.ст.11, 60, 212, 213,  234-235, 256, 259 ЦПК  України, -

В И Р І Ш И В :

1.   Заяву ОСОБА_1 - задовольнити.

           2. Оголосити ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця і жителя м. Рені Одеської області, померлим.    

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

                     Суддя                                                     В.І. Дудник